COP29: чим завершився головний кліматичний саміт світу та яка в ньому роль України

Фінансові питання стали ключовою темою кліматичних переговорів COP29, які завершилися минулого тижня в Баку. І хоч у підсумку глобальна ціль кліматичного фінансування таки була узгоджена, результати переговорів викликали розчарування серед громадськості та країн, що розвиваються. 

На цьому наголосила Соф'я Садогурська, фахівчиня відділу клімату ГО "Екодія", під час пресзаходу в Українському кризовому медіацентрі. 

За її словами, економічно розвинені країни погодилися спрямовувати "щонайменше" 300 мільярдів доларів щорічно на подолання кліматичної кризи та боротьбу із наслідками зміни клімату. Але ця сума кліматичного фінансування є недостатньою. За оцінками експертів, країнам, які розвиваються, потрібно не менше ніж 1 трильйон доларів на рік для досягнення кліматичних цілей. 

Водночас, окрім переговорних питань, важливою темою на цьогорічній міжнародній кліматичній конференції COP29 для України стала відповідальність росії за глобальну кліматичну кризу та екологічні збитки, завдані війною. 

"Після початку повномасштабного вторгнення Ініціатива з обліку викидів парникових газів за підтримки ГО "Екодія" та Міндовкілля розпочала обрахунок викидів парникових газів, спричинених війною. На COP29 Україна вперше презентувала методологію підрахунків кліматичних збитків від війни. Це унікальна робота на глобальному рівні — жодна країна досі не проводила таких комплексних досліджень", — підкреслила Соф'я Садогурська. 

Згідно з даними дослідження, лише за два роки повномасштабне вторгнення росії могло спричинити понад 175 мільйонів тонн додаткових викидів вуглекислого газу.  

"Це перевищує річні викиди Нідерландів, а завдані збитки оцінюються у близько 32 мільярдів доларів. При цьому всьому росія отримує поповнення до свого бюджету від експорту газу і нафти, що дозволяє їй продовжувати військову агресію. Тож викопне паливо є джерелом двох проблем: війни і зміни клімату", — підкреслила Ірина Кондратенко, координаторка програми "Зміна клімату й енергетична політика" Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. 

Соф'я Садогурська також додала, що росія на цих переговорах мала одну з найбільших делегацій — понад 900 представників, частина яких представляла нафтогазові компанії.  

"Це свідчить про активне використання росією міжнародних платформ для просування своїх інтересів і наративів. Українці та екологічні організації відіграють важливу роль у протидії цим впливам і в тому, щоб притягнути агресора до відповідальності за кліматичну шкоду", — зазначила фахівчиня відділу клімату ГО "Екодія". 

Загалом, як підкреслила заступниця Міністра захисту довкілля і природних ресурсів України Вікторія Киреєва, наша країна втретє мала свій павільйон на конференції. Цьогоріч український павільйон оцінили як один із найкращих на COP29. Павільйон присвятили темі зеленого повоєнного відновлення України. У ньому відбулося понад 50 заходів і панельних дискусій, організованих у співпраці з громадськістю, науковцями та представниками інших країн, зокрема країнами Європейського Союзу.  

Представник української делегації на COP29 Михайло Чиженко зауважив, що наші перемовники загалом задоволені прийнятими на конференції рішеннями. Зокрема, новою глобальною фінансовою кліматичною ціллю та досягненням домовленостей щодо подальшої роботи вуглецевих ринків в рамках статті 6 Паризької угоди. 

Натомість Соф'я Садогурська наголосила, що питання фінансових зобов'язань, які були узгоджені на конференції, викликають чимало дискусій. Громадські організації та представники найбільш вразливих до зміни клімату країн наголошують, що узгоджена сума є катастрофічно недостатньою для досягнення поставленої мети.  

За словами фахівчині, громадськість занепокоєна тим, що багато питань залишилися відкритими та перенесеними на COP30, що відбудеться наступного року у Бразилії.