У Польщі заявили про готовність протягом доби виїхати в Україну та розпочати ексгумацію жертв Волинської трагедії

Про це заявив голова IPN і незалежний кандидат у президенти Польщі за підтримки правоконсервативної партії «Право і Справедливість» Кароль Навроцький, пише Рубрика, посилаючись на Укрінформ.

За його словами, заява українського та польського міністрів закордонних справ про відсутність перешкод для здійснення ексгумаційних робіт, що пролунала напередодні, повинна мати своє продовження, якщо це було «не лише політичною декларацією».

Навроцький додав, що це буде формальною відповіддю на запити IPN до української влади з 2017 року, які або нібито залишалися без розгляду, або на них приходила «формальна відмова».

«Я хочу чітко підтвердити, що Інститут національної памʼяті, наше бюро пошуку й ідентифікації готові упродовж 24 годин розпочати реальні пошукові роботи на Волині», — наголосив голова Інституту.

Він додав, що чекає на формальне підтвердження інформації від двох міністрів закордонних справ.

Що передувало?

Нагадаємо, 1 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна готова до обговорення питання Волинської трагедії.

Своєю чергою в Українському інституті національної памʼяті заявили, що у 2025 році планують провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у Рівненській області. Зроблять це у відповідь на звернення поляків.

Раніше міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш влітку заявив, що Варшава не зможе погодитися на вступ України до ЄС доти, доки країни не завершать суперечки довкола подій на Волині у роки Другої світової війни.

Тим часом президент Анджей Дуда критикував такі твердження. На його думку, блокування доступу України до Європейського Союзу є продовженням політики володимира путіна. Оскільки російський диктатор розпочав агресію проти України саме для того, щоб зупинити її інтеграцію до ЄС.

26 листопада Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський провів переговори з українським колегою Андрієм Сибігою. Київ запевнив у відсутності перешкод для проведення ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії в Україні.

Що відомо про Волинську трагедію

Як пише Український інститут національної пам'яті (УІНП), соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.

Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.