Кому українці "показали палець", обравши Зеленського у першому турі?
Перший тур президентських виборів позаду. Остаточні результати ще підраховують, але про те, що Володимир Зеленський і Петро Порошенко виходять у другий тур, вже можна сказати із упевненістю. Давайте залишимо прискіпливе обговорення десятих сотих підтримки окремих кандидатів і подумаємо, що для України означає 30% Володимира Зеленського.
Не дивлячись на те, що за всіма соціологічними опитуваннями Володимир Зеленський упевнено проходив у другий тур, особисто для мене було несподіванкою його 30% набраних голосів. Перед виборами багато експертів казали, що у Зеленського молодий електорат, який більш активний у «світовій мережі», ніж на дільницях. Але вже реальні цифри говорять про те, що виборець Зеленського дійшов до дільниць і забезпечив своєму кандидату доволі комфортний відрив від найближчих опонентів. На це варто зважати, адже команда Зеленського так чи інакше змогла конвертувати його популярність у реальні голоси виборців, і це важливо. Для команди Зеленського. Якщо вони планують перемагати і у другому турі.
Майже третина голосів виборців за одного з кандидата може свідчити про те, що суспільство є консолідованим у своєму виборі. Думаю, громадськість консолідувалася не стільки на підтримку Зеленського, скільки проти системи влади в цілому. Звичайно, це є основним меседжем команди Зеленського, але, будемо відверті, українці самі йому багато чого «домалювали» у його ж образі. Тобто кожен обрав для себе, чого Зеленський все ж таки менше зло, ніж його системні опоненти на виборах.
На минулих виборах українці також були консолідованими, але навколо війни і безпеки країни. Тоді виборець погодився із аргументами, що успішний забезпечений бізнесмен не буде концентруватися на власному збагаченні, а спрямує свій досвід і енергію на розбудову країни. Але це більше технологія, із якою вели Петра Олексійовича на минулих виборах. Важливо, що Порошенко у той час не був одним із трійки політиків, які представляли Майдан і багато в чому розчарували українців. Тому Петро Порошенко тоді був найменшим злом для виборців. На цих виборах він вже не міг так позиціонуватися. Тому цю нішу зайняв Зеленський.
Результати першого туру президентських виборів можна сприймати як протест українців проти діючої системи. Ця думка не нова, але від того не втрачає своєї істинності. Хоч я і не є прихильником Володимира Зеленського, все ж визнаю його як людину, за яку віддали свої голоси 30% виборців. Для мене ця цифра тотожна кількості людей, які втомилися від професійних політиків саме в українських реаліях. «Договорняки», політичний принцип розподілу «рибних» посад, кругова порука можновладців стали невід'ємними атрибутами української політики в очах простих українців. Їх не цікавить те, що Зеленський відверто слабший за студента-політолога перших років навчання. Головне не дати «їм» продовжити грабувати і дурити народ. Власне, це українці, на мою думку, і зробили.
Результати першого туру ще не можна сприймати як гарантовану перемогу Зеленського і у другому турі, хоча стартові умови для цього комфортні. Наступні три тижні будуть для Володимира Зеленського та його команди просто шаленими. Важко навіть уявити, скільки бруду виллють на нього штабісти Порошенка. Чим суттєво може відповісти на бруд Порошенка Зеленський, важко уявити, хоча «матеріалу» для цього вистачає. Але Зеленський не має грати у їх гру. Він не повинен виливати «нечистоти» на свого опонента. Зеленському головне не втратити цю різницю між собою та Порошенком, яку бачать у ньому його електорат. Так само Зеленський просто не може дозволити собі вступати у якійсь політичні альянси. Йому просто нема з ким це зробити, аби не кинути тінь на своє позасистемне реноме. Найкраще, що він може зробити для своєї перемоги – це залишатися собою, адже українці навіть у його, м'яко кажучи, не дуже чітких роздумах про державницьку політику, бачать себе. Мовляв, "нехай не дуже розумний, але він здібний, у нього у все вийде".
У підсумку можна сказати, що якщо українці готові до одного з найбільшого експерименту за історії незалежності, то не варто негативно сприймати це. Сам Зеленський для своєї перемоги практично нічого не зробив. Він просто дав людям варіант вибору, який виявився прийнятним для 30% виборців. Головне, щоб він зміг виправдати цю довіру, адже розчаруватися у тому, кого українці обрали як відповідь на своє розчарування, вже занадто. Цього наша державність може і не винести.
