"Зелені острівці" громад — Еколтава розробила дизайн відроджених сільмагів
Команда ГО "Еколтава" за підтримки Проєкту USAID "ГОВЕРЛА" на базі занедбаних сільських магазинів розробила макет типових пунктів роздільного збирання побутових відходів "Зелений острівець". Врахували потребу в озелененні простору навколо, а також доступність для маломобільних груп.
Ви помічали, що мало не у кожній невеликій громаді України збереглися одноповерхові будівлі нежитлового призначення? Це магазини минулих часів та інші службові приміщення — контори, як їх ще називають, або будівлі зв'язку, звідки листоноші доставляли пошту.
Між собою ці одноповерхові острівці послуг та товарів відрізняються конструкцією, матеріалами, кількістю кімнат та вікон, дахом. Але є певні риси, що говорять про типовість таких споруд, як-от вхід та під'їзд безпосередньо з вулиці чи площі, плюс додатковий службовий вхід.
На фото типові сільмаги у проєкті "Сільмагія" київського фотографа Ігоря Метода, який чотири роки подорожує Україною та знімає сільську архітектуру.
1 – село Рівчак-Степанівка на Чернігівщині, 2 – село Городище-Пустоварівське на Київщині,
3 – село Дубок на Кропивниччині, 4 – село Велике Устя на Чернігівщині
Важлива деталь сільмагів — наявність простору навколо будівлі для забезпечення логістики чи, наприклад, розміщення літніх майданчиків. Привертає увагу й розмаїття архаїчних вивісок в кожному селі, які повідомляють, що тут колись знаходилося — "Колосок" чи "Веселка".
Нині сільмаги можуть бути давно забуті й занедбані, з забитими дверима й вікнами, потребувати капітального ремонту, бо не відповідають сучасним умовам, незручні, нерентабельні тощо. А буває, що ці будівлі все ще використовуються за призначенням, як прибульці, що пристосувалися до іншої реальності, але як правило, зі значними видозмінами й переплануваннями.
Сільмаги як громадський простір
Яке значення для мешканців громади відіграють ці вуличні острівці?
Буває, що, крім магазину, вони слугували також єдиним суспільним простором у селі. Люди приходили сюди не просто скупитись, а ще й погомоніти про новини з односельцями, а якщо на вулиці є столик, то може і в доміно пограти, випити лимонаду.
Такі простори не мають зникати. Сільмаги — важлива частина української архітектури 20 століття, яка заслуговує на відновлення. Ці будівлі мають продовжувати служити громадам, і що важливо — відповідати засадам сталого розвитку.
Тож у нашому проєкті замість нового будівництва ми розглядаємо можливість ревіталізації вже наявних споруд, перетворення їх на "Зелені острівці", так само як це вже давно є в ужитку багатьох українських міст у вигляді "коворкінгів" на базі бібліотек чи будинків культури.
То що таке "Зелений острівець" або "екоострівець"?
Ці два терміни ніде не закріплені в українському законодавстві. Але на нашу думку, це явище має бути в усіх на слуху й має бути поширеним в кожній громаді як щось важливе.
У нашому трактуванні "Зелений острівець" — це спеціальний пункт для роздільного збору побутових відходів, де мешканці могли б зустрітися й провести час за корисною і відповідальною справою, або ж просто поспілкуватися. Його завдання — культивувати серед населення звичку сортувати сміття, а головне — розуміти необхідність цього процесу.
У пункті, крім спеціальних баулів та контейнерів для скла, паперу, пластику, металу, небезпечних відходів, дрібної побутової техніки тощо, передбачений куточок інформування мешканців та розважальна опція для дітей у вигляді ручного преса на стіну для стискання ПЕТ пляшок і алюмінієвих банок.
На задньому дворі пункту ми передбачили огороджений майданчик з навісом від опадів для зберігання вже спресованого пластику, бляшанок та картону, відсортованого у приміщенні.
Ці тюки зберігаються й поповнюються, поки вантажівка не забере їх на переробку. З них потім можуть вийти дуже корисні речі, про які ми часто пишемо у нашому блозі. Рециклінг — це те, до чого мають прагнути українські громади.
Рожева цегла, червоні вікна
Наш дизайн виконаний у вигляді 3D візуалізацій. Для ревіталізації ми обрали найбільш типовий, як нам здалося, сільмаг, а саме — одноповерхове приміщення площею близько 50 квадратних метрів, що має одну кімнату. Конфігурацію вікон, дверей, висоту стелі, форму даху назвати типовими складно, тож ці характеристики обрані на наш смак, як і палітра кольорів.
Найчастіше ми зустрічали сільмаги з не облицьованими стінами з рожевої цегли ззовні та пофарбованими в білий — всередині. Біла фарба на стінах та стелі до того ж легко миється, як і керамічна плитка на підлозі. Цю естетику хочемо прийняти за стандарт. Колір вікон та дверей обираються до смаку. У нас вони червоні, чудово пасуватимуть також жовті чи помаранчеві.
Що по наповненню?
Те, що ви бачите — це пропонований нами план п'яти типів місткостей у приміщенні, а також меблів, необхідних для роботи пункту роздільного збирання.
Всі використані елементи інтер'єру та рекомендації до роботи пункту викладені у функціональній складовій — це щось на кшталт пояснювальної записки. Вона розроблена експертами відповідно до вимог законодавства, а також ринку ресурсоцінних відходів
Недоліком більшості сільмагів є відсутність санвузла у приміщенні, тож ми вирішили виправити цю проблему, й відвели під санвузол окрему площу, а разом з ним — місце під водопровід, каналізацію та ще й вентиляцію під дахом. В багатьох занедбаних сільмагах відсутнє навіть освітлення.
Крім того, будь-який пункт сортування відходів потребує вільного переміщення навантажувачів чи контейнерів для сировини. Тож наступне, про що ми попіклувалися, це наявність воріт необхідної ширини.
Озеленення
Простір навколо сільмагів може бути давно занехаяним, порослим чагарниками, особливо в надщерблених стиках бетонних плит перед головними фасадами. Природа сама прагне озеленити голі площі, й це чудово, але не зовсім так, як хотілося нам, правда?
Ми хотіли приділити особливу увагу озелененню в проєкті, бо озеленення — один з найважливіших інструментів адаптації до зміни клімату. Короткий газон, який традиційно все ще застосовується у містах як "найбільш охайний" не є правильним рішенням. Замість нього можна підібрати й посадити насіннєву суміш з місцевого різнотрав'я. Його можна побачити на наших рендерах.
Лучні рослини значно краще поглинають пил та шкідливі речовини, знижують температуру повітря, дають комахам-запилювачам поживний пилок і нектар, а ще слугують прихистком для дрібних ссавців та птахів.
А ще уявіть, наскільки приємніше знаходитись серед запашних трав, свіжого повітря та співу птахів, ніж посеред висушеної стерні. Де ліпше поставити вуличні меблі?
"Зелений острівець" — це все ще громадський простір, але водночас із дуже важливою місією. Сподіваємося, "Зелені острівці"з часом з'являться у кожній українській громаді.
Нагадаємо, ГО "Еколтава" за підтримки Проєкту USAID "ГОВЕРЛА" реалізує проєкт "Підтримка реалізації системи управління відходами на місцевому рівні", який має на меті підвищити спроможність органів місцевого самоврядування (ОМС) щодо ефективного управління муніципальними відходами. Участь у ньому беруть представники ОМС з 65 громад із 7 регіонів України: Полтавської, Рівненської, Житомирської, Волинської, Львівської, Закарпатської та Одеської областей.
