Інвестиції ЄБРР в український агрохолдинг "МХП" під розглядом
Після того, як громадськість кілька років поспіль скаржилась на екологічні та соціальні впливи, які завдає український агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП), незалежні експерти почали вивчати роль та відповідальність у цьому міжнародних фінансових інституцій. З огляду на нинішню продовольчу кризу, важливу роль України у глобальному ланцюжку постачання продовольства та перспективу додаткових міжнародних інвестицій для підтримки економіки України, банкам настав час вчитися на своїх минулих помилках.
Сільськогосподарське виробництво України, в якому переважають великомасштабне монокультурне виробництво, а також централізована логістика та переробка стало легкою мішенню для російського агресора. Як національному, так і міжнародному співтовариству стало зрозуміло – для того, щоб постачання продовольства стало більш надійним і стійким, мають змінитися нинішні методи виробництва та розподілу продуктів харчування, як усередині країни, так і в усьому світі.
Розслідування потенційної шкоди, заподіяної діяльністю компанії МХП, не повинно залишитися непоміченим, оскільки може дати цінні уроки для майбутнього повоєнного відновлення. У ньому наголошується на важливості дотримання екологічних стандартів та належної участі громадянського суспільства. Розслідування також демонструє необхідність у створенні адаптивних, стійких та децентралізованих агропродовольчих систем.
Роль міжнародних фінансів у підриві глобальної продовольчої безпеки та добробуту місцевих громад
Після Євромайдану (Революції гідності) у 2014 році європейські та багатосторонні банки розвитку вклали значні кошти в агрохолдинги, що належать одним з найбагатших бізнесменів України. Серед їхніх клієнтів – українські агрогіганти на чолі з МХП, одним із найбільших виробників промислового м'яса птиці у країні та Європі.
Хоча інвестиції банків сприймали як підтримку глобальної продовольчої безпеки, вони спричинили дисбаланс в агросекторі та несправедливість серед місцевих громад. Акумулюючи значні фінансові, земельні та природні ресурси, ці великі виробники стали не тільки потужними гравцями на ринку, але й набули значного політичного впливу. У той час як компанія МХП користувалась державними субсидіями, ухилялась від сплати податків та торгувала з ЄС у рамках Угоди про вільну торгівлю, слабке регулювання в Україні часто призводило до неконтрольованих екологічних та соціальних проблем для сільських громад.
Більше того, після масових руйнувань, спричинених російським вторгненням, нібито потужні, централізовані та великомасштабні сільськогосподарські структури з довгими ланцюжками постачання показали, що можуть легко підвести тих, хто від них залежить. Очевидно, що необхідні нові моделі управління для того, щоб сільські громади та навколишнє середовище залишалися в безпеці та отримували користь від розвитку сільськогосподарського сектору.
У своїй післявоєнній відбудові Україна та інші зацікавлені сторони повинні надавати пріоритет розвитку та підтримці більш адаптивних, стійких і децентралізованих агропродовольчих систем. Зелені принципи відновлення України, розроблені організаціями громадянського суспільства, наголошують на диверсифікації малих і середніх ферм, сталих рішеннях для сільськогосподарського виробництва, циркулярній економіці, а також прозорому та справедливому ринку землі. Крім того, розвиток сільського господарства має синхронізуватися з новою стратегією розвитку сільських районів України, спрямованою на те, щоб перетворити їх на привабливі місця для проживання людей.
Недоліки МХП на розгляді (у фокусі)
З моменту запуску проекту будівництва МХП у 2010 році селяни Вінницької області скаржаться на стрімке розширення компанії, що призвело до високої концентрації промислових птахівничих об'єктів поблизу них. Місцеві жителі пов'язують розширення діяльності МХП із наявними та потенційними проблемами, серед яких зниження рівня води в колодязях села та погіршення якості ґрунтових вод, забруднення водойм, ґрунту та повітря, а також пошкодження інфраструктури через інтенсивний рух транспорту на сільських дорогах, у тому числі важких автомобілів.
У 2018 році, після кількох років подання скарг, які не призвели до результатів, представники спільнот із трьох сіл подали запити на вирішення спорів з компанією МХП до механізмів підзвітності Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Міжнародної фінансової корпорації (IFC). Через три роки діалог не привів до вирішення проблем, оскільки компанія МХП вирішила вийти з медіаційного процесу.
У жовтні 2022 року незалежний механізм підзвітності проектів ЄБРР розпочав розслідування, щоб перевірити, чи дотримувався Банк власних соціальних та екологічних стандартів, інвестуючи у розширення компанії МХП. Рішення про початок міжнародного аудиту повернула цю справу в центр уваги та дала мешканцям сіл Оляниця, Заозерне та Клебань нову надію на те, що їхні голоси будуть почуті.
Забруднення ґрунту, повітря та води за рахунок міжнародних державних фінансів
У звіті про доцільність міжнародного аудиту було відображено перестороги місцевого населення щодо ризики забруднення, спричинених діяльністю компанії МХП, зокрема впливи на ґрунт, повітря та воду, а отже і на здоров'я мешканців. У звіті також відзначається збільшення руху транспорту через села, що місцеві жителі вважають серйозною проблемою і причиною появи тріщин на будинках.
Протягом багатьох років громадам та НУО доводилося проводити власні дослідження з метою оцінки потенційного впливу діяльності МХП на навколишнє середовище, – те, що мала би зробити сама компанія, проводячи належну оцінку впливу проекту на навколишнє середовище та соціальну сферу до його початку. В рамках цих зусиль громадська наукова ініціатива з моніторингу води у сільській місцевості України показала у 2021 році, що вода у колодязях в трьох селах часто перевищувала норми безпеки щодо нітратів та інших сполук аміаку у два-три рази. Таке забруднення зазвичай відбувається у сільськогосподарських регіонах, де неналежним чином керують процесом внесення добрив, управління гноєм та відходами сільськогосподарського виробництва.
У звіті також зазначено про відсутність подальших заходів щодо зменшення ризиків для навколишнього середовища та місцевих громад. Наприклад, початкова обіцянка компанії розробити захисні бар'єри з дерев навколо птахофабрик у Клебані так і не була виконана.
Уроки для банків щодо створення більш стійкого агросектору
Наразі цю ситуацію буде розслідувати механізм підзвітності ЄБРР. Він має вирішити, чи порушують проекти компанії МХП екологічну та соціальну політику ЄБРР. Якщо буде виявлено невідповідність, будуть надані рекомендації, і ЄБРР має запропонувати план щодо зменшення впливів.
Якими б не були результати цього розслідування, справа компанії МХП є нагадуванням про те, чому міжнародним інвесторам необхідно замислитись про створення більш стійкого майбутнього для сільськогосподарського сектору України.
