Дихайте. Не дихайте. Як вилікувати планету від екологічної кризи
Сидячи на карантині і спостерігаючи за стрімким поширенням вірусу, складно знайти хоч якісь плюси у цій ситуації. Однак деяким науковцям та екологам це все ж вдалося. Виявилося, що через коронавірус і спад економічної активності у багатьох місцях на планеті покращилася якість повітря. Чи справді це привід для радості?
Тимчасове скорочення викидів через карантин може дати помилкове відчуття реального покращення стану довкілля. Помилкове тому, що для покращення якості повітря і подолання кліматичної кризи потрібні довгострокові та структурні зміни. Зокрема, якнайшвидша відмова від викопного палива в усіх секторах економіки та переорієнтація на відновлювані джерела енергії.
У цьому тексті відповідь на питання, чому видобуток та спалення вугілля – це велика шкода для країни і світу. І що має зробити український уряд, щоб брудне повітря не продовжувало нас непомітно вбивати, навіть коли епідемія коронавірусу закінчиться.
***
Двоє із трьох. Саме стільки українців ризикують здоров'ям через незадовільний стан повітря. А за оцінками ВООЗ, в Україні на кожні 100 000 населення припадає 200 передчасних смертей через забруднене повітря.
Тим часом 6 із 10 найбільших забруднювачів повітря – це об'єкти вугільної енергетики, тому мешканці, що живуть довкола цих об'єктів, особливо вразливі.
Шкідливі речовини (сірка, азот, пил), що утворюються внаслідок використання вугілля, викликають серйозні хвороби дихальної, серцево-судинної та нервової систем.
Крім того, спалювання вугілля спричиняє й іншу, ще менш помітну проблему. Воно є найбільшим джерелом викидів парникових газів, які нагрівають планету і спричиняють глобальну зміну клімату.
Саме через зміну клімату ми вже втрачаємо запаси питної води, врожаї і сніжну зиму. А менш щасливі країни ще й потерпають від усе частіших та масштабніших екстремальних погодних явищ. І ситуація лише погіршиться, якщо не почати діяти вже зараз.
Кілька сумних цифр про вугілля і Україну
Спалення вугілля є не тільки шкідливим для нашого життя і довкілля, але й економічно невигідним. Українська вугільна галузь повністю залежить від щорічних багатомільярдних державних дотацій із бюджету.
29 із 33 державних шахт взагалі не приносять прибутку. А загальний видобуток вугілля у 2018 році зменшився більш ніж у п'ять разів, якщо порівнювати з 1990 роком.
І якщо на початку 1990-х шахтарів налічувалось біля 1 мільйона, то зараз їх менше 40 тисяч. Тенденція скорочення робочих місць зберігається і сьогодні, на що вплинув початок війни на території Донецької та Луганської областей.
Міжнародний досвід відмови від вугілля
Але відмовитися від вугілля не лише потрібно, а й можливо. Показовим прикладом для України мають стати європейські країни, економіка яких раніше сильно залежала від спалювання вугілля — Великобританія та Німеччина.
У Великій Британії за 6 років (2012-2018 роки) частка вугільної генерації у виробництві електроенергії скоротилася з 39,3 до 5 %. Це була послідовна політика держави — парламент ще в 2008 році прийняв так званий The Climate Change Act, яким зобов'язав уряд зменшити викиди парникових газів на 80% до 2050 року.
А у 2018 році потужності відновлюваної енергетики Німеччини виробили більше електроенергії, ніж теплові та атомні електростанції країни, а, згідно з рішенням спеціальної Комісії зі структурних змін, вугільні електростанції будуть закриті не пізніше 2038 року.
Багато інших європейських країн зобов'язалася відмовитися від вугілля ще раніше. Для Словаччини це 2023 рік, для Греції — 2028 рік, для Угорщини — 2030 рік. Україна поки має лише непевні плани відмовитися від вугілля до 2050 року, закріплені у Концепції "зеленого" енергетичного переходу. Однак, інші стратегічні документи не ставлять навіть такої мети.
Як Україні поступово відмовитись від вугілля
ГО "Екодія" спільно з іншими експертами презентували Дорожню карту кліматичних цілей України до 2030 року. Це перелік завдань, яких має досягти Україна до 2030 року, аби знизити викиди парникових газів та зробити достатній вклад для боротьби зі зміною клімату.
Одна з основних цілей Дорожньої карти – поступове згортання видобутку вугілля та скорочення його використання в електричній генерації. Експерти запропонували уряду наступні поради для зменшення викидів у цій сфері:
- В найближчі два роки визначити пріоритетний перелік закриття шахт та дату остаточного припинення видобутку вугілля в Україні.
- Остаточно відмовитися від будівництва будь-яких нових вугільних потужностей (електростанції, шахти);
- До 2030 року зменшити частку вугільної генерації в річній генерації електроенергії до не більш ніж 5%, а сукупні викиди від спалювання вугілля скоротити на 90% від рівня 2018 року.
- Проводити видобуток вугілля лише на тих шахтах, які забезпечують паливом залишкові/резервні потужності ТЕС на перехідний період після 2030 року. Всі інші державні та приватні шахти мають бути закриті.
- Ухвалити та реалізувати програми економічної диверсифікації шахтарських регіонів, скасувати дотації на будівництво та функціонування державних шахт.
- Органи державної влади, місцевого самоврядування та мешканці шахтарських регіонів повинні налагодити діалог. Це є необхідною умовою для вирішення таких проблем, як працевлаштування та перекваліфікація звільнених працівників, залучення інвестицій для підтримки нових видів економічної діяльності, що прийдуть на заміну промисловості на викопних видах палива.
Уряд повинен включити дані положення до усіх стратегічних документів у сфері енергетики на найближчі 10 років. Часу для стримання кліматичної кризи стає все менше і тому Україна, як і увесь світ, повинна рішуче діяти прямо зараз.
