Чому люди йдуть в політику?

Олександр Равчев

Якщо відкинути бажання заробити на корупції, то можна виділити три основних мотивації, які є в людей, що пішли в політику:

1. Бажання реалізувати свої амбіції.

Політика це висококонкурентне середовище, де дуже мало переможців. Тому вона приваблює амбітних людей, для яких важливо бути одним з кращих. Такі політики дуже активно змагаються за владу. Проте отримавши статус члена парламенту чи посаду в уряді, їх мотивація починає згасати. Їх ключова ціль – влада. Заради отримання влади вони готові на все – можуть бути і скромними, і ввічливими і стриманими. Але досягнувши цілі, вони часто не знають, що робити далі, і просто забивають свій час якимось різними заходами і активностями. Така мотивація участі політики типова для тих, хто позиціонує себе лібералами.

2. Бажання вирішити «проблему дитинства».

Це люди, які стикнулись в минулому з якоюсь проблемою – бідність, погана медицина, освіта, злочинність тощо. І цей досвід так їх зачепив, що в дорослому віці вони хочуть вирішити цю проблему. Часто, проблема дитинства настільки заповнює їх свідомість, що вони не помічають всі інші аспекти життя. Найчастіше такі люди потрапляють в соціалістичні партії та рухи, з усіма відповідними наслідками.

3. Віра у вищу ідею.

Це «віруючі» люди. Не обов'язково в релігійному сенсі. Вони вірять в певну вищу ціль чи образ майбутнього, який щиро хочуть реалізувати. Для таких політика виключно інструмент, а не самоціль. Це переважно християнські демократи та націоналісти. Їх ідея в тому, що суспільство має жити інакше ніж воно живе зараз. Тому часто натикається на спротив самого суспільства змінювати свою поведінку.

Як ви бачите, жодна з мотивацій не є ідеальною. Тому для суспільства дуже важливо, щоб в політичному полі були представлені представники різних політичних середовищ, щоб комбінувати переваги різних мотивацій.