Краса без жертв: чому досліди на тваринах потрібно заборонити
Починаючи з далекого 1979 року, 24 квітня відзначають Всесвітній день захисту лабораторних тварин, котрий було засновано Міжнародною Асоціацією проти хворобливих експериментів на тваринах.
В цей день народився лорд Х'ю Даудінга — офіцер Королівських ВПС Великобританії та герой двох світових війн з дружиною були антивівісекціоністами, тобто противниками тестувань на тваринах. В 1973 році британська Національна антивівісекційна спільнота заснувала на його честь Фонд гуманних досліджень імені лорда Даудінга.
Попри зусилля багатьох борців за права тварин, це явище досі існує, хоч це жорстоко, негуманно та часто зовсім невиправдано, оскільки результати дослідів на тваринах застарілі та ненадійні.
Для чого досліди над тваринами?
Лабораторні тварини використовуються для моделювання патологічних процесів і випробування ліків, косметичних засобів, сигарет, харчових добавок, речовин побутової хімії. Як правило, замовники — великі фармацевтичні та косметологічні корпорації.
Крім того, «жертвами заради науки» тварини стають під час підготовки медичних працівників та ветеринарів. Найчастіше досліди проводять на мишах, пацюках, морських свинках, кроликах, собаках, котах, голубах, мавпах та жабах. Це зумовлено найбільшою подібністю до людських генів та будови організму.
Кількість тварин в лабораторіях
Використання тварин в дослідах жодним чином не контролюється, а облік їхньої кількості не ведеться. Більшість тварин після дослідів просто присипляють.
Згідно з інформацією, котра висвітлена на офіційному сайті Національної спільноти проти вівісекції, щорічно під час дослідів гине близько 150 мільйонів тварин, причому ця цифра є заниженою — 93% тварин не враховується, оскільки не є ссавцями.
Найпопулярніші методи тестування
Тест Драйза — тест на токсичність. Процедура полягає в нанесенні речовини, яку тестують на очі знерухомленої тварини, що знаходиться у свідомості з подальшим змиванням та фіксацією наслідків. Протягом двох тижнів відстежуються почервоніння, набряки, кровотечі та втрата зору. У разі непоправної шкоди шкірі чи зору, тварину чекає евтаназія, в іншому випадку — вони повторно піддаються дослідам.
Зазвичай тест проводиться на кроликах-альбіносах, але використовуються й інші види, наприклад, собаки.
LD50 — доза певної речовини чи іншого подразника, при якій загине половина популяції піддослідних, звідси й назва — Lethal Dose, 50% (смертельна доза 50 %).
У шлунки піддослідних тварин (здебільшого щурів чи морських свинок) вводять велику дозу косметичної чи побутової хімії, що закінчується сильним отруєнням з усіма його симптомами: судомами, виділенням та кровотечею з очей і рота, діареєю, здуттям живота, ускладненням дихання.
Тестування парфумерної та аерозольної продукції — тварин поміщають у скляні барокамери, які наповнюють парами речовини. Згодом токсичні випаровування обпалюють легені піддослідних, більшість з них гине.
Тести на виявлення подразнення — у піддослідних знімають ділянку шкіри та втирають тестовану речовину. Під час дослідів тваринам не дають знеболювальних.
Проте, досить відомими та широко застосовуваними є альтернативні методи:
- Метод in vitro — метод, при якому дослідження відбувається з біологічними матеріалами в контрольованому середовищі поза живим організмом — всередині пробірки;
- Метод in silico — дослідження за допомогою математичних моделей та комп'ютерної симуляції;
- QSAR-моделювання — спосіб побудови моделей, що дозволяють за структурами хімічних сполук передбачати їх різноманітні властивості та прогнозувати вплив на живі тканини. Найчастіше використовується для дослідження впливу на розвиток та репродуктивну функцію;
- SynDaver — анатомічна модель, що імітує механічні та фізичні властивості живої тканини. Створений з води, солей та волокон, він має значні переваги над фактичним трупним матеріалом та при належному догляді може бути використаний впродовж багатьох років.
Країни, де заборонено тестування
На разі тестування косметики на тваринах заборонене в ЄС, Індії, Новій Зеландії, Австралії, Південній Кореї, Норвегії та Ізраїлі. В ЄС також заборонено ввозити косметику, яку тестували на тваринах. Марки, що позиціюють себе як етичні, використовують позначки: Leaping bunny, Not tested on animals, Beauty without bunnies та Cruelty Free.
Навіть консервативний Китай більше не потребуватиме від імпортованої косметики випробувань на тваринах. Про це на своєму вебсайті повідомило Національне управління медичних виробів (NMPA), яке регулює ліки та медичні вироби в регіоні.
Варто зазначити, що в Україні теж відбуваються позитивні зрушення.
20 січня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв технічний регламент, який забороняє тестування косметичних препаратів на тваринах. Це означає, що як вітчизняні, так і закордонні компанії з літа 2022-го не зможуть проводити подібні тестування. Новий регламент надає можливість застосовувати сучасні технологічні розробки та альтернативні методи тестів.
Вже зараз в Україні досить легко знайти косметичні засоби, що не тестуються на тваринах. Продукти з маркуванням кролика зустрічаються в усіх крупних супермаркетах, крамницях з товарами з-за кордону та мережах косметичних магазинах. Важливу роль відіграє саме попит з боку споживачів на таку продукцію. Завдяки цьому ситуація покращується з року в рік. А перевірити етичність того чи іншого бренду, у разі відсутності маркування, можна тут і тут.
