Біг по колу. Як змінюються уроки фізкультури в українських школах?

Олександра Пєтушкова

голова ГО "Центр Інноваційної Освіти Про.Світ"

Протягом 10 років уроки фізкультури починались з приниження: ми шикувались у лінійку за зростом. Таким чином учням доносять думку, що перший завжди той, хто вищий. Проте вже в дорослому житті, комплексуючи через низький зріст, важко провести цей логічний ланцюжок. Мої уроки з фізичної культури виглядали як відсиджування на лавці. Двічі на рік наставав час здачі нормативів: 5 кіл для дівчаток, 10 для хлопчиків, коління в боку та задишки. Вчителька засікала час, за який я здолаю ці нескінченних 5 кіл, але не розказувала, як це зробити правильно. Тож із бігом я не дружу досі. 

Працюючи з освітою сьогодні, я намагаюсь проаналізувати свої шкільні роки. Школа — це місце, де ми проводимо найбільшу частину дитинства, де формуються наші уподобання, характер, закладається фундамент майбутнього. І сьогодні дивно розуміти, що в цьому фундаменті не знайшлося місця для фізичного виховання. Лиш на 26 році життя я віднайшла для себе комфортні заняття спортом і вже системно та свідомо слідкую за своїм здоров'ям. Та чи наступні покоління учнів мусять пройти схожий травматичний досвід нездорової фізкультури?

Трохи Zoom-Out: як уроки фізкультури працюють за кордоном та що говорять сучасні дослідження?

• За результатами "PISA 2015 Results (Volume III): Students' Well-Being. Students' physical activities and eating habits", у країнах OECD учні, що не залучені до будь-яких фізичних навантажень, оцінили задовленість своїм життям на 6,9 за десятибальною шкалою, а учні, які мають помірні фізичні активності хоча б 3 дні на тиждень, поставили оцінку 7,4.
• Командні види спорту також можуть допомогти в емоційному розвитку дітей. Дослідження, опубліковане Канадським Інститутом фітнесу та способу життя, стверджує, що фізичні вправи можуть призвести до унікального стану короткочасного розслаблення. Це розслаблення сприяє підвищенню концентрації уваги, покращенню пам'яті, підвищенню творчості, ефективнішому вирішенню задач та покращенню настрою.
• Дослідження Канзаського університету, яке розглядало результати діяльності учнів 9-12 класів, показало, що понад 97% студентів-спортсменів закінчили середню школу з  вищими результатами на 10%, ніж ті студенти, які ніколи не брали участі у спорті. Також було показано, що спортсмени мають кращий рівень G.P.A. результати (відповідник українському середньому балу атестата), ніж не спортсмени.
• Діти, які займаються спортом, рідше вибирають ризиковану поведінку. Нещодавнє дослідження в Ісландії показало, що кількість підлітків, що вживають алкоголь, зменшилася з 42% (у 1998 р.) до 5% (у 2016 р.)  після того, як країна почала пропонувати більше можливостей займатися спортом у школах та поза школою.

А що в Україні?

Я так і не вмію правильно бігати, так і не познайомилася з різними видами спорту і не знаю це відчуття, коли твоя команда перемогла в змаганнях чи дружній грі. Але 4,2 мільйони учениць та учнів з усієї України вже відчувають зміни. Мені хочеться вірити, що 4,2 мільйони дітей не відсиджуються на лавці двічі на тиждень. Віри в це додав спортивний рух Олександра Педана JuniorZ та вчителі фізкультури, які стали учасниками нашої спільної навчальної програми Re.Active. Кожен з них формує свій підхід відповідно до потреб учнів. Їхня ціль — не 5 кіл і 100 присідань. Вони прагнуть показати культуру фізичного виховання, познайомити дітей з сучасними видами спорту, навчити, як правильно дихати під час бігу і разом пройти шлях від перших 100 метрів з витриманим темпом до повноцінного марафону.

Вчителі надихнули команду платформи GoFundEd своїми ідеями. І в результаті маємо 15 проєктів, які демонструють нові підходи у викладанні фізкультури. Частина проєктів стосується викладання та ознайомлення дітей з новими видами спорту, решта — розвитку конкретних навичок та компетенцій, а саме: командній роботі, лідерству, стратегічному мисленню, міждисциплінарній взаємодії. А хтось бачить шлях до спорту через успіхи спортсменів та поширення їхнього досвіду. Головний фактор, що об'єднує ці ідеї, — жодних гендерних чи будь-яких інших стереотипів, які в подальшому житті переростають у комплекси.

З чого почати зміни на уроках фізкультури?

Фізкультура — це про напрацювання корисних звичок, розвиток компетенцій та розкриття талантів. 

1. Почніть з 10 хвилинних розминок, які можна повторити вдома. Якщо протягом 10 років, принаймні раз на тиждень, починати урок не з шикування по росту, а з легких і звичних вправ, це допоможе сформувати корисну звичку.
2. Познайомте учнів з різними видами спорту та розкрийте секрети успіху спортсменів. Наприклад, аби біг давався легше, важливо робити вдих/видих кожні 4 кроки. І якщо дитина проявила талант та здібності — підкресліть це та посилюйте її потенціал.
3. Обговорюйте олімпіади та українських спортсменів. Уроки фізичного виховання — це не лише про спорт, а і про національну та культурну приналежність. 
4. Організовуйте командні ігри. Спорт — це про командність. Тож протидією булінгу можуть бути спільні ігри, які залучають усіх учасників освітнього процесу. 
5. Проводьте змішані уроки. Так абсолютно кожна дитина зможе проявити свій талант. Хтось порахує інтеграл, а хтось відіжметься 10 разів, а хтось — виконає гамбіт королевою. Ми всі різні, ми всі рівні.
6. Розкажіть про правильне харчування. Здоров'я — це не лише спорт, канат і "козел". Це і щоденне харчування. 

Ви не працюєте в школі, проте бажаєте підтримати ідеї вчителів фізкультури? 

Долучайтеся до челенджу #стою_за_освіту, який ми організували в рамках проєкту Re.Active. Умови прості:

1. Підтримайте один з проєктів на платформі GoFundEd на довільну суму. В один клік допоможіть втілити ідеї з розвитку і втіленням інновацій на уроках фізкультури в українських школах. Перелік усіх проєктів тут.
2. Зніміть на відео, як ви стоїте у планці 30 секунд. Можна креативити!
3. Передайте челендж 3 своїм друзям.

В один клік допомагайте змінювати українську освіту! 

І головне, прислухайтесь до думки дітей. 5 кіл навколо школи ще нікому не допомогли в житті, але гру у фрізбі чи еко-марафон вони точно запам'ятають на все життя!

Читайте також, для чого українським школам командність.