"Українська формула" вступу в Євросоюз
Україна очікує отримати проміжну оцінку відповідності критеріям ЄС вже у травні, а остаточну офіційну позицію Євросоюз оприлюднить лише у жовтні. І допоки українська сторона готується звітувати, а ЄС активно обговорює перспективи відносин із нашою державою, медіа припускають, що Україна цілком може отримати рекомендацію від Єврокомісії щодо початку перемовин про вступ. Це не остаточна позиція, а сигнал, який показує наміри ЄС, що можуть втілитись за умови реального виконання українською стороною взятих зобов'язань.
Кожен сценарій прийняття нового члена в родину європейських держав — унікальний. Але український кейс ламає усі шаблони й плани та вже закріпив за собою звання найнеочікуванішого та найстрімкішого. Проте історичний та політичний контекст змін не знімає із держави жодних зобов'язань. Ми неодноразово чули, що Україна буде в Європейському Союзі. Водночас не знаємо, наскільки швидко та якісно зможемо пройти свій шлях і чи дійсно можливе "українське диво" та надшвидкий вступ в ЄС.
Один із перших критеріїв, за яким оцінюють Україну, — імплементація європейського законодавства та реалізація реформ. У фокусі уваги ЄС досі залишаються судова та антикорупційна реформи. Але на цьому не варто ставити крапку, адже Україна має працювати над впровадженням стандартів ЄС у кожній без виключення галузі. Варто пам'ятати, що загальна оцінка — це своєрідний "зріз" сукупної успішності, а не лише конкретних напрямків. Євросоюз прагне побачити комплексну роботу і результати, які мають бути погоджені та реалізовані відповідно до чітко прописаних вимог і стандартів.
Одночасно перевагою та недоліком для України є чітко сформована євроінтеграційна вертикаль в органах державної влади, громадському секторі та робота низки напрямків, за якими наша держава одержує спеціальну технічну допомогу Євросоюзу. За таких умов прогалини в роботі можуть бути оцінені просто як незацікавленість держави загалом чи окремих груп інтересів у імплементації змін. У даному контексті важливо пояснити, що наявність стандартизації в ЄС — це компромісне рішення усіх членів об'єднання і варто визнати, що далеко не кожна держава-член може радо й безболісно їх сприймати. Відповідно, Україна має два шляхи: сприймати та адаптуватись до змін, або вести діалог щодо можливих варіантів змін та коригувань. І за умови обрання останнього варіанту варто бути готовим до тривалих та складних перемовин.
Ще один критерій, від якого ЄС поки не готовий відмовлятись — практика розглядати розширення своїх меж у регіональному аспекті. Так було, наприклад, із державами Середземномор'я та Балкан. Такий шлях продовжують країни Асоційованого тріо (на певному етапі розглядались у межах Східного партнерства). Звичайно, для нашої держави, з огляду на особливості політичної та безпекової ситуації, доцільно було б виокремити питання вступу в окремий кейс і розглядати його незалежно від інших держав регіону. Не виключено, що такий варіант додав би мотивації та зняв багато питань та перепон щодо можливого розширення ЄС на Схід.
Важливим критерієм успіхів України в ЄС є моральна та політична готовність обох сторін. Варто не забувати, що Євросоюз має низку внутрішніх проблем, які так само варто вирішити і які потребують значної уваги та ресурсів. Як би нам не хотілось, слід визнати, що пересічний європеєць не живе війною, попри те, що більшість визнає трагічність та жахіття російської агресії. Для громадян будь-якої держави ЄС пріоритетом залишиться власний добробут та безпека. Це створює можливість для України не лише "брати" європейські стандарти, а й пропонувати своє. Не секрет, що безпековий аспект, зовнішні відносини та швидкість ухвалення рішень — проблемні для ЄС. Це в одній із промов визнає голова європейської дипломатії Жозеп Боррель. Україна може пропонувати вирішення цих проблем і цей напрямок варто підтримувати та розвивати.
Європейський Союз поєднує в собі здавалося б непоєднуване — консервативність та гнучкість, безапеляційність та готовність до компромісів. Об'єднання віддане своїм стандартам та принципам, але завжди готове до діалогу. Подекуди вирішення спірних питань напрочуд неочікувані та креативні. Зрештою, без вміння знаходити компроміси неможливо було б співіснувати такій кількості держав.
Цю властивість вдало передано у культовому британському серіалі "Так, пане міністре". Як відомо, досвід Британії в Європейському Союзі не типовий. Туманний Альбіон не одразу приєднався до об'єднання, а коли приєднався, зміг виторгувати безпрецедентно вигідні умови. Серіал у кращих традиціях британського гумору описує пошук компромісів щодо невідповідності британців деяким стандартам і каменем спотикання, що доволі неочікувано, стає звичайна ковбаса! "Це найсвіжіший приклад ідіотизму зі стандартизацією, який мені доводиться розгрібати з нашими європейськими «ворогами»", — говорить головний герой, міністр адміністративних справ. Річ у тім, що у ЄС вимагали внести зміни до складу ковбаси, що для британців було б неприпустимо, оскільки цей культовий продукт полюбляли тисячі громадян. Назрівав величезний скандал, дебати щодо вирішення проблеми проходили на найвищому рівні, але зрештою питання було вирішено.
Під час доволі емоційних перемовин із профільним єврокомісаром один із головних героїв припускає: "головне в політиці — це правильно все подати… хто забороняє нам називати нашу ковбасу, скажімо, «британською ковбасою»". Це єврокомісар знаходить доволі слушним і навіть уявляє, як це буде звучати мовами ЄС. Скандалу вдалося уникнути.
Звичайно, цей епізод — більше про Образи та алегорії, але варто визнати, що з'являється він небезпідставно. Європейський Союз завжди відкритий до діалогу та компромісів. Питання більше в тому, чи достатньо він зацікавлений, аби вирішити питання в конкретний час, із конкретними ресурсами та конкретними механізмами. Прокладаючи свій шлях в Євросоюз, Україна має на це зважати. Зрештою, союз України та ЄС — це поєднання безмежної сили, незламності, волі до життя і свободи зі стабільністю, зваженістю та розсудливістю. Обидві сторони мають розуміти, що саме вони набудуть від співробітництва. Але наскільки унікальним та успішним буде цей шлях, покаже лише час.
