6000 заявок на 750 місць. Як працює українська школа в Польщі
За даними UNICEF, через війну до Польщі виїхало від 400,000 до 800,000 українських дітей. Їм усім потрібна освіта. Як би поляки не намагалися допомогти, місць у польських державних школах бракує. Особливо у великих містах, таких як Варшава, Краків. Вчитися онлайн в українських школах деякі діти теж не можуть, бо багато шкіл або зруйновані, або під окупацією. Що робити?
Як з'явилася «Перша українська школа у Польщі»
Ми створили «Першу українську школу у Польщі» через гостру потребу забезпечити освіту евакуйованим дітям з України, які рятуючись від війни, знайшли прихисток у Польщі. Для цього заснували фундацію «Незламна Україна», щоб мати змогу залучати кошти від донорів. І провели перемовини з МОН України, щоб зробити все правильно, за держстандартами.
На сьогодні створено мережу українських шкіл у містах — Варшава, Вроцлав та Краків. Навчання повністю безкоштовне. Ми забезпечуємо дітей всіма необхідними матеріалами. Викладають у школах українські вчительки, які так само евакуювалися до Польщі. Ми організували уроки польської мови та навіть реабілітаційний курс від психологів для дітей та їхніх батьків (за бажанням).
Окрім освітньої програми, у «Першій українській школі у Польщі» є розважальна. Проводимо шкільні творчі й спортивні конкурси, руханки й перегляди фільмів, концерти та майстер-класи, екскурсії в інші міста або музеї, флешмоби задля подяки дружній Польщі. Ми навіть організували 11-класників випускний у Кракові! А в серпні до нас приїжджала голівудська зірка Пріянка Чопра.
На період літніх канікул, в «Першій українській школі у Польщі» у містах Варшава, Вроцлав, Краків та Жешув організовані літні пришкільні табори для дітей всіх класів. Метою їхнього створення є вивчення польської мови, додаткова можливість для дітей подружитися та відволікання їх від війни. Упродовж літа понад 3000 дітей долучаться до табору.
Навіщо в Польщі ще одна українська школа
За даними UNICEF, від 400,000 до 800,000 українських дітей виїхало до Польщі. Станом на кінець весняного семестру (30.05), у польських школах навчалось приблизно 190 тис. дітей. З них близько 25 тисяч – у дитсадках, 120 тисяч у початковій школі, решта – у середніх та старших класах. Це небагато, враховуючи кількість всіх, хто виїхав. Батьки сподівались швидкого закінчення війни, а тому не поспішали шукати нові школи для дітей, які й так пережили чимало стресу. Велика кількість тимчасово переміщених українських дітей продовжували навчатись онлайн у своїх рідних українських школах. Ще близько 20% евакуйованих дітей не змогли закінчити навчальний рік за різних обставин: школа не проводила онлайн навчання, не було гаджетів, не було приміщення, тимчасове житло не було пристосованим для навчання, тощо.
Наразі польська освітня система дуже перевантажена, вони не були готові до такого виклику. Місць для українських дітей у найбільших містах явно бракує. Поляки дуже стараються допомогти, але не мають такої можливості. Освітня система жодної країни не витримала б напливу понад півмільйона дітей в один момент.
Ми, як українська школа, намагаємось заповнювати цю прогалину та допомагати розвантажити польську освітню систему. Ми не вороги для польських шкіл і навіть не конкуренти. Просто хочемо забезпечити наших дітей освітою.
Щодо польських дітей та батьків, то ми розуміємо їхні труднощі теж, адже загальний рівень навчання у школах падає. Як би не було прикро. Подумайте самі: якщо у польський клас потрапляє кілька українських дітей, які не розуміють мови, вони "тягнуть" клас вниз. Польські батьки цьому не раді, а у вчителя не залишається вибору, окрім як орієнтуватися на "слабшого" в класі. Ми не хочемо, щоб так відбувалось.
Як вдалось так швидко організувати школу і де взяли кошти
Починали ми як благодійна організація, а команда фундації працювали на волонтерських засадах. Однак було очевидно, що проєкт амбітний, комплексний і довго в такому форматі існувати не зможе. Оренда тільки одного приміщення коштує 10 тисяч євро на місяць. Тож, я почала шукати зовнішнє фінансування, звертаючись до різних міжнародних фондів.
Вже у травні ми підписали партнерську угоду з Дитячим фондом ООН — UNICEF. Вони надають донорські кошти для навчальних матеріалів, спортивного інвентарю, харчування, на зарплати вчителів. Ми перша і єдина організація, кому вдалось залучити фінансування від цього фонду для "виїзної", по суті, школи. Частково школу ми з чоловіком фінансуємо самі.
Минулого семестру ми забезпечили офлайн-навчанням 750 дітей та працевлаштували 65 українських вчителів. Наразі триває вступна кампанія на новий навчальний рік. І ми зіткнулися з величезним попитом. Маючи кошти на 750 місць, ми отримали 5927 заявок від батьків!
При цьому, кількість дітей в Польщі збільшується щодня. Сигнали, які надходять з приводу 1 вересня — доволі тривожні.
Як свідчать цифри, які ми зібрали навесні, опитуючи батьків через Telegram-бот, понад 56% українських дітей-біженців навчалися в польських школах. Приблизно 28% продовжили навчатися онлайн в українських школах і лише 4% українських дітей-біженців навчалися в українській школі в Польщі.
Цифри, які ми збирали влітку, вже були іншими: 53% батьків планують віддати дітей до польських шкіл, 17% навчатимуться дистанційно в українських школах, а 8% хочуть знайти українську школу.
Ми закрили реєстрацію до своєї школи ще 13 липня, але заявки продовжують надходити. Сарафанне радіо працює. Маємо вже майже 6000 заявок. Це вшестеро перевищує наші можливості. І як би ми не старались, коштів бракує, тому працюємо над залученням додаткового фінансування (і трошки збираємо донати).
