Україна втратила мільйони тонн зерна у 2020 році через зміну клімату. Що робити?
Через теплу безсніжну зиму минулого року Україна втратила 568,2 тис. га озимих культур і мільйонів доларів на експорті продукції. Настала нова тепла зима, яка може призвести до негативних наслідків. Проблему слід негайно вирішувати на державному рівні. Як саме? Дізнайтеся далі.
У 2020 році зміна клімату вдарила по аграріям і по наповненню українського держбюджету. Адже продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості відповідає за 44% експорту. Через теплу безсніжну зиму, спричинену зміною клімату, ґрунти не були достатньо зволожені, що посилило посуху влітку. Як наслідок – суттєві втрати врожаю. Зібрано 12,2 млн. т пшениці, що на 37% менше, ніж минулого року. Загалом із експорту сільськогосподарської продукції недоотримано приблизно $115,5 млн. Остаточні суми ще підраховуються.
"Весняно-літня посуха нанесла значних втрат аграріям, які посіяли ярі культури (прим. – яра пшениця, жито, гречка, горох, квасоля тощо). Найбільше постраждала кукурудза. Повністю продукція загинула на 203 тис. га, а на 718 тис. га отримано дуже низьку врожайність", – зазначив Тарас ВИСОЦЬКИЙ, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у відповідь на інформаційний запит Центру екологічних ініціатив "Екодія".
Про протидію зміні клімату світові політики почали говорити ще на початку 90-х. Більше того, у 1992-му році підписали Рамкову конвенцію ООН з питань зміни клімату. Зараз головним міжнародним документом в кліматичній політиці є Паризька угода, підписана у 2015 році та ратифікована 190 країнами, включно з Україною. Її мета – не допустити підвищення глобальної температури вище 1,5-2°C відносно доіндустріального періоду, щоб запобігти кліматичній кризі. Для цього всі країни світу мають скоротити викиди парникових газів, які її спричиняють.
Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що Україна має намір до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 36-42% від 1990 року. Зважаючи, що станом на 2018 рік викиди вже впали до 39% від 1990 року, ціль скоротити їх до 42% означатиме фактичне зростання викидів. Це не відповідає цілям Паризької угоди та може призвести до поглиблення кліматичної кризи. Проте, остаточне рішення щодо цілі зі скорочення викидів буде приймати Кабінет Міністрів України у 2021 році.
Кожен та кожна може вплинути на ситуацію. Для цього потрібно вимагати рішень, які сприятимуть реальному скороченню викидів парникових газів, зокрема, від сільського господарства, енергетики, транспорту (Рис 1). Зробити це можна написавши листа до міністерств, які відповідають за ті галузі, що продукують парникові гази.
Рис 1. Основні джерела та обсяг викидів парникових газів в Україні // Джерело: Кадастр викидів парникових газів 1990-2018 рр.
Сільське господарство і зміна клімату
На сільське господарство припадає приблизно 12% викидів парникових газів. Цьому сприяє активний розвиток тваринництва, високий рівень розораності території, внесення надмірної кількості мінеральних добрив, що призводить до нітратного забруднення, виділення метану та інших парникових газів в атмосферу.
Українські агровиробники зазнають серйозних втрат через зміну клімату, але масштаб збитків можливо зменшити шляхом сталого розвитку галузі та екологізації промислового виробництва. Для цього потрібно звернутись до Міністерства аграрної політики та продовольства України. Але оскільки воно ще не завершило реорганізацію в окреме міністерство, свої звернення щодо сільського господарства можна надсилати у Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та вимагати:
- Запровадити ефективні заходи із адаптації до наслідків зміни клімату;
- Сприяти поширенню коректної та достовірної інформації про зміну клімату та адаптацію до її наслідків серед аграріїв;
- Розвивати органічний та агроекологічний підходи до ведення землеробства як малими, так і великими сільгоспвиробниками;
- Забезпечити збільшення площі органічно сертифікованих земель.
Лист зі зверненням можна надіслати Міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Петрашку І. Лист варто направляти за адресою 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2
Енергетика і зміна клімату
Попри сільське господарство, найбільший вплив на зміну клімату в Україні від енергетичного сектору, який є джерелом 66% викидів в Україні. Відмова від викопного палива та перехід до відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) дозволить суттєво їх скоротити.
У 2017 році Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля опублікувало дослідження «Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року», згідно з яким такий перехід сприятиме вагомому скороченню викидів парникових газів. Вже у 2050-му році Україна може скоротити свої викиди до 85 млн т СО2 – це менше, ніж у 2018 році викидала Бельгія, площа якої у 20 разів менша за Україну.
Щоб енергетична політика України сприяла скороченню викидів парникових газів та протидіяла зміні клімату, необхідно, щоб Міненерго:
- Припинило дотувати енергетику з викопного палива;
- Пріоритизувало розвиток відновлюваних джерел енергії та збільшення їх частку в енергобалансі держави;
- Розвивало енергоефективні технології.
Ви можете написати звернення з такими вимогами. Воно має містити ваші ПІБ, контактний телефон та адресу для відповіді, особистий підпис і текст із запитом, написаний у довільній формі. Надіслати його можна за адресою вул. Хрещатик, 30, Київ, 01601 для Т.в.о Міністра енергетики України Бойка Ю.М.
Транспорт і зміна клімату
Що ж стосується транспорту, то він є не лише джерелом викидів парникових газів, але і однією з основних причин забруднення повітря в Україні. Андрій Мальований, начальник Управління екології та природних ресурсів КМДА, повідомив, що в Києві 85-90% антропогенного забруднення повітря спричиняють автомобілі.
Найбільшої шкоди навколишньому середовищу завдають авто на двигунах внутрішнього згоряння. Рішення здається очевидним – перехід на електромобілі. Проте зауважимо, що електроенергія, якою заряджаються ці автомобілі, в Україні виробляється з викопного палива, а тому викиди парникових газів від користування ними залишаються високими.
Ефективним рішенням є розвиток сталої мобільності: мікромобільності (велосипеди, самокати тощо) та громадського електротранспорту із живленням від ВДЕ. Це питання знаходиться в компетенції Міністерства інфраструктури. У зверненні до нього можна використати такі вимоги:
- Розвивати інфраструктуру громадського електротранспорту та залізниці, зокрема сприяти повноцінній та ефективній роботі смуг громадського транспорту;
- Розвивати велоінфраструктуру;
- Оновити рухомий склад громадського транспорту.
Надіслати звернення можна Міністру інфраструктури України Криклію В.А. за адресою проспект Перемоги, 14, Київ, 01135
Замість висновку
За даними Центральної геофізичної обсерваторії Бориса Срезневського, осінь 2020-го року у Києві стала найтеплішою з 1881-го року. І за прогнозами екологів, зима 2020/2021 знову буде теплою. Це може призвести до ще більш масштабної посухи та лісових пожеж, зниження водності річок та посилити літню спеку в майбутньому році.
Напишіть звернення в Міністерство. Це шанс та право кожного вплинути на важливі рішення.
Дізнавайтеся більше про зміну клімату у спецпроекті "Зміна клімату в Україні та світі: причини, наслідки та рішення для протидії".
