Новий "Колумбайн": стрілянина у казанській школі і що це означає для Росії
Кремль знову полюватиме на відьом.
Фото Reuters
11 травня в Казані трапилася трагедія – в одній зі шкіл було застрелено 9 осіб: семеро учнів та двоє дорослих, більше 20 осіб отримали поранення. Всупереч чуткам і повідомленням ЗМІ та їхніх джерел стрілець був один – 19-річний випускник цієї ж школи Ільназ Галявієв, який після скоєного здався поліції.
Студент місцевого коледжу, з якого був відрахований за систематичні прогули та академічну заборгованість у квітні 2021 року, під час навчання зарекомендував себе як «тихий і неконфліктний, з повагою ставився до однокурсників та викладачів». ЗМІ поширюють цю характеристику, надану адміністрацією вузу, для підкреслення несподіваності вчинку студента. Традиційне журналістське кліше у стилі «ніщо не віщувало біди», яке нічого не означає, – як правило, невмотивовані масові вбивства скоюють особи, які до цього не привертали особливої уваги суспільства.
Як виявилося, на перших допитах він заявив, що влітку 2020 року «у ньому почав прокидатися монстр», «почав усіх ще більше ненавидіти», а у березні 2021 року усвідомив себе «богом». У травні завів телеграм-канал, у якому спочатку писав, що «у світі не повинно залишитися живності», а потім – що «вб'є величезну кількість біосміття». Типовий арсенал фанатика з психічним розладом. Або спосіб видати себе за нього, щоб отримати статус неосудності. Тим не менш історія підпадає під категорію «колумбайнів», котру так полюбляють експлуатувати російські ЗМІ, за аналогією з подіями в американській школі у 1999 році. У самій Росії вже було чимало випадків, які були кваліфіковані аналогічно (в Пермі, Московській чи Нижньогородській областях, Улан-Уде, навіть в окупованому Росією Криму). Загалом слово «Колумбайн» у російській масовій культурі стало терміном для позначення масового вбивства у навчальному закладі особами, які таким чином помстилися оточенню за булінг. Звідси ж і романтичний ореол бунтарства і відстоювання власної гідності, яким посмертно оточувались фігуранти. У цьому випадку закономірність не простежується через повну неясність мотивів Галявієва (окрім вище описаних) і ненависть, яку викликав його вчинок.
Трагедія і є трагедія, тут немає що додатково обговорювати. Незалежно від мотивації нападника, жертвами його дій стали безневинні, яким не пощастило опинитись на лінії вогню. У Росії часто трапляється, що інцидент стає початком абсолютно нових подій та рішень, які його стосуються лише опосередковано або не стосуються взагалі. Стрільба в Казані в цьому плані не стала винятком.
Галявієв використав такий самий дробовик турецького виробництва, яким був озброєний Владислав Росляков, який у 2018 році вбив 20 осіб у коледжі в Керчі. Так само легально придбаний дробовик. Експерти пояснюють такий вибір рушниці вдалим співвідношенням її ціни-якості та доступністю на ринку. На відміну від історії з «керченським стрільцем», влада зробила свої висновки, акцентуючи увагу саме на знарядді вбивства, а не на особі вбивці.
Через кілька годин після стрілянини президент РФ дав доручення голові Росгвардії терміново опрацювати нове положення про види зброї, дозволеної для цивільного обігу, щоб «як мисливська зброя не реєструвалися ті види стрілецької зброї, які в деяких країнах використовуються як штурмові гвинтівки».
На практиці виокремлення конкретної моделі (Hatsan Escort) гладкоствольних рушниць з номенклатури мисливської зброї потребує додаткової аргументації і може розцінюватись Туреччиною як недружній крок. Натомість зміна державних регуляторних підходів до ліцензування всієї мисливської зброї не набуде прихильності мисливського співтовариства. Російська влада загалом не звикла зважати на права і потреби громадянського суспільства, але озброєних і організованих громадян вона цілеспрямовано ще не дратувала.
Фото Reuters
Малоймовірно, щоб це породило якийсь конфлікт, оскільки процес отримання необхідних для володіння й користування мисливською зброєю дозволів усе одно достатньо корумпований і не піддається серйозному контролю. Це додаткові гроші лікарям і посадовим особам поза великою політикою, а також спосіб зекономити час і зусилля для потенційних мисливців. Тим більше, що подібні ініціативи вже лунали після стрілянини Рослякова, але реалізовані не були.
Практика показує, що у випадку суспільного резонансу російські політики (цілком імовірно, що ця риса не має національного забарвлення, але в дійсно правових державах так не чинять) спочатку роблять заяви, а не вивчають ситуацію. Багато що в реакціях на Казанську стрілянину не може бути здійсненим, бо реальні кроки і зафіксовані законодавчі ініціативи уже робляться у протилежному напрямку. Наприклад, уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова запропонувала підвищити вік отримання громадянами права на володіння зброєю з 18 до 21 року – за винятком тих, хто відслужив у Збройних силах РФ. Чому саме демобілізованим належить така преференція, омбудсмен не пояснює.
Проте після масового вбивства у Керчі залишились незмінними правила зберігання зброї; вік легальної покупки зброї взагалі можуть знизити до 16 років (щоправда, тільки на отримання мисливської зброї); покарання за порушення правил носіння зброї не стали більш жорсткими; проведення медичних оглядів мисливців відбуватиметься раз на 15 років (а не 5, як тепер). Усе пропонувалося, обіцялося, але якось затерлося і забулося.
Фото Reuters
Оскільки у реальній площині буде важко відреагувати належним чином і не роздратувати громадськість, можна зосередитись на віртуальній. Як і сталося, по суті, в ситуації з Керченським стрілком.
Член комітету Держдуми з інформаційної політики, інформаційних технологій і зв'язку Антон Горелкін пропонує створити «систему відстеження злочинних намірів» в Інтернеті і соціальних мережах в Росії через реагування на фрази-тригери на каналах, сайтах, у пабліках.
Спікер Держдуми В'ячеслав Володін заявив про необхідність обговорити скасування анонімності в Інтернеті задля зниження обсягу контенту, який пропагує насильство і героїзує екстремізм. При цьому він ніби не виголошує власні міркування, а посилається на якихось прихильників такої ідеї. Ще раз – Володін хоче заборонити анонімність, бо за це виступають аноніми. Звучить абсурдно, але цілком зрозуміло, про кого йдеться – Роскомнадзор, ФСБ, Кремль і так далі за невичерпним переліком.
Сенатор Олександр Башкін вимагає «посилити контроль за змістом комп'ютерних ігор». Пряма мова: «В этих играх летают ошмётки мяса, летят брызги крови, сплошное насилие – для ещё не сформировавшейся подростковой психики это может быть крайне опасно». Нагадую, Галявієву – 19 років. Служба в російській армії стартує з 18, що може бути не менш небезпечним для несформованої психіки, але це не провокує антимілітаристську риторику сенаторів і не заважає «підліткам із ЗС РФ» постити фоточки з українського Донбасу.
Адекватну мораль з цією трагічної історії вивести досить важко. Можна було б сказати, що Галявієви й Рослякови є продуктом політики Кремля і зокрема його ставлення до молоді. Проте це несправедливо, оскільки подібні інциденти відбуваються по всьому світу. При чому в країнах з не інфантильною, а насправді продуманою молодіжною політикою. Втім вина Кремля очевидна в іншому – занадто багато уваги він приділяє втручанню у суверенні справи сусідніх держав. Доки Росія зловживатиме застосуванням права сильного на зовнішній арені, доти умовний 19-річний лобуряка користуватиметься таким самим правом відносно восьмикласників. Тим більше, аргументація у них ідентична: я – бог, мені можна.
