Ресурси на відновлення громад: де шукати й чому варто діяти вже зараз
Фото: Рубрика
Попри те, що повномасштабне вторгнення російської федерації досі триває, органи державної влади та місцевого самоврядування вже планують відновлення країни та громад. Тож спробуймо розібратися, які шляхи вже на цьому етапі обирає влада і чи вдалі рішення вона приймає.
У чому проблема?
Аналітична команда Київської Школи Економіки підготувала Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії росії проти України. Згідно з ним, лише станом на 1 вересня 2022 року загальна сума прямих задокументованих збитків житловій та нежитловій нерухомості й іншій інфраструктурі склала понад 127 млрд доларів (за вартістю заміщення).
Водночас сукупні прямі втрати від руйнувань та пошкоджень об'єктів громадського сектору (адмінбудівлі, школи, лікарні тощо) складають близько 11.6 млрд доларів.
Звіт охоплює період з 24 лютого по 1 вересня 2022 року. Відповідно, з 2 вересня 2022 року дані поки відсутні. Враховуючи, що бойові дії, ракетні обстріли тривають, сукупні прямі втрати вже значно більші.
Яке рішення?
Що робити громадам та де брати ресурси просто зараз? Адже одна справа, коли у громаді зазнали пошкоджень 1-2 будівлі або ж пошкоджена дорожня інфраструктура, інша — коли, 20 та більше відсотків житлового фонду зруйновано.
Перший варіант — громади можуть готувати проєкти для відновлення того чи того об'єкту коштом бюджетної програми "Державний фонд регіонального розвитку". Адже у Законі України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зазначено, що у 2023 році кошти зі спецфонду бюджету, будуть спрямовуватись на інвестиційні програми та проєкти регіонального розвитку за бюджетною програмою "Державний фонд регіонального розвитку".
Наповнювати цей спецфонд будуть 100% надходжень акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на українську територію сигарил понад загальний обсяг, визначений в сумі 831 тисяча гривень, виключно за умови внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення оподаткування акцизним податком сигарил, які наберуть чинності у 2023 році.
Відповідно, умовна громада, в якій вулиця зазнала пошкоджень внаслідок ракетного обстрілу чи від військової техніки, може вже готувати проєктно-кошторисну документацію на її капітальний ремонт чи реконструкцію. І щойно програма "Державний фонд регіонального розвитку" запрацює, громада вже буде готова до заповнення заявки й навіть матиме технічну документацію.
Якщо ж брати за приклад кейс з пошкодженою вулицею (наприклад, дорожнє покриття), то громаді варто підходити до відновлення таких об'єктів не з фокусу "просто ремонт", а з врахуванням принципу "Відбудувати краще ніж було" ("Build back better").
Такий підхід запропонував Світовий Банк. Він видається раціональним, оскільки ми маємо унікальну можливість відбудовувати зруйновану й пошкоджену інфраструктуру за новими принципами, більш ефективною, якісною та довговічною. Міжнародні програми та організації, які працюють в різних галузях, вже готують рекомендації, що стосуються відновлення.
Зокрема, програма "U-LEAD з Європою" підготувала посібник "Стала мобільність в громадах: рекомендації щодо відновлення", що стане у пригоді громадам, які хочуть розпочати процес відновлення системи мобільності загалом чи навіть окремої вулиці. Серед іншого, користувачі посібника зможуть оцінити зміни, яких зазнала транспортна інфраструктура, ідентифікувати зміни у складі населення громади, визначити потреби мешканців у переміщенні та у вигляді "конструктора" сформулювати перелік способів пересування, якими різні групи користувачів зможуть задовольнити свої потреби.
Якщо брати до прикладу громаду, у якій значних пошкоджень зазнав житловий сектор, зруйновано та/або пошкоджено об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури чи відбулось різке зменшення кількості бізнесу й, відповідно, робочих місць, то тут громада має підійти до планування свого відновлення більш комплексно.
Насамперед з урахуванням змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у громади наразі є можливість та право (не обов'язок) розробити програму комплексного відновлення своєї території. Що дасть цей документ й чому його варто розробляти, якщо громада зазнала значних руйнувань чи пошкоджень?
Перш за все, це документ, який допоможе громаді не лише визначити основні просторові, містобудівні та соціально-економічні пріоритети політики відновлення, а й переосмислити функціональне призначення територій та викристалізувати можливе бачення варіантів картини майбутнього своєї громади. Критично важливо пам'ятати, що без якісного аналізу й плануванню свого розвитку громадам важко буде залучати кошти на відновлення.
Для розробки такого роду документації варто звертатись до численних міжнародних організацій, фондів, які працюють в Україні (USAID, ПРООН, U-LEAD, GIZ тощо). Навіть якщо конкурсу/анонсу немає, звертайтесь до них напряму. Це не лише призведе до появи такого виду документації, а й сам процес сприятиме підвищенню спроможностей спеціалістів вашої громади.
Говорячи про другий варіант, варто також згадати, що в Україні створили Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Порядок використання коштів фонду Уряд затвердив 10 лютого 2023 року. А у тому ж таки Державному бюджеті України на 2023 рік для Фонду ліквідації наслідків збройної агресії передбачено фінансування у розмірі 35,5 млрд гривень.
Кошти Фонду будуть спрямовувати на будівництво громадських будівель, споруд цивільного захисту, реконструкцію чи капітальний ремонт об'єктів критичної інфраструктури, забезпеченням житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок війни та навіть для розроблення проєктної документації для пошкоджених об'єктів чи на закупівлю шкільних автобусів. Важливим моментом є те, що однією з умов отримання коштів є включення проєкту (об'єкту, заходу), на який виділяються кошти фонду до регіонального плану відновлення та розвитку.
У Законі України "Про засади державної регіональної політики" зазначено, що до документів, які розробляють для відновлення та розвитку регіонів і територій, постраждалих від війни, належатимуть план відновлення та розвитку регіонів та плани відновлення та розвитку територіальних громад. Як вони співвідноситимуться чи поєднуватимуться з програмою комплексного відновлення, наразі невідомо. Натомість Порядок розроблення, проведення громадського обговорення, погодження, внесення змін, складу та змісту програм комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) вже давно прийнятий та публікований. Впевнений, що зовсім скоро узгодженість обох документів буде затверджена. Але у будь-якому випадку без комплексного аналізу території, її переосмислення та визначення нових стратегічних завдань, громаді важко буде якісно спланувати відновлення та подальший розвиток.
Багато часу присвячується пошуку фінансових ресурсів, проте часто громади, а точніше органи місцевого самоврядування, забувають про кадрові ресурси. Адже можна заповнити заявку на проєкт й навіть його виграти, але питання залишається у його подальшій реалізації. Хто буде займатись управлінням проєкту? Хто буде збирати дані й працювати над сценаріями відновлення громади? Чи є в громаді достатньо фахівців?
Громадам було б корисно побрейнштормити й подумати над тим, де знайти спеціалістів, які допоможуть у забезпеченні сталості процесу відновлення. Як мінімум, спеціаліст зі знанням англійської мови точно стане у пригоді, якщо ви плануєте залучати кошти на визначені заходи/проєкти в рамках програми комплексного відновлення.
Місцеві навчальні заклади, міста, села-побратими з країн ЄС — це те, що ви можете зробити вже. З місцевими навчальними закладами можна співпрацювати у контексті взяття студентів на практику, якщо нема змоги забезпечити роботою, а до певного міста чи села-побратима можна звернутись як за технічною допомогою, так й за фаховою.
Варто пам'ятати: в Україні майже 1,5 тисяч громад. І той, хто почне раніше діяти, точно отримає можливість забезпечити сталий процес відновлення своєї громади.. з вірою у ЗСУ.
***
Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
