Ресайклінг як спосіб зберегти українські ліси
На Землі сьогодні живе близько 7,8 млрд людей за підрахунками німецького фонду DSW. Щодня ці мільярди споживачів продукують мільйони тонн сміття, накопичивши уже близько 2 біліонів тонн загалом станом на 2021 рік. Відходи отруюють воду, землю, повітря, нас з вами, та безпосередньо впливають на пришвидшення глобальних змін клімату. Ми досі живемо так, немов маємо запасну планету у своїй кишені, а вона дійсно необхідна вже зараз за даними The Word Counts. Як наслідок, через надмірне використання ресурсів планети, цьогоріч День екологічного боргу почався на місяць раніше, ніж минулого. Світ живе в позику у довкілля з 29 липня. Та як же людству, якщо не повернути, то хоча б не позичати більше у природи? Можна просто використовувати повторно як виробничий ресурс усі продуковані нами відходи. Саме вторинна переробка сировини – основний спосіб контролювати критичну ситуацію зі забрудненням довкілля та вичерпністю сировинних запасів планети, при цьому отримуючи ще й економічну вигоду.
Екскурс в історію. День вторинної переробки
Можливість повторного використання сировини турбувала наших предків ще тисячоліття тому. Так в Японії в IX ст. було надзвичайно популярним використовувати перероблений папір, це стало неодмінною умовою виробництва та споживання такої продукції. Японська культура загалом розглядає вторинний папір ціннішим за новий, тож його часто використовували для написання картин та поезії найважливіші постаті того часу. Європа також не відставала.
Надзвичайно цікавим є дослідження англійських істориків про переробку відходів у середньовічній Англії. У тогочасному міському суспільстві, де сировина могла бути відносно дорогою, а прибуток за роботу невеликим, повторне використання відходів і побічних продуктів було важливою частиною ремісничої стратегії. Відходи м`ясників давали сировину для виробництва свічникам та пекарям. Виробники свічок, до речі, взагалі купували недопалки у своїх же клієнтів та повторно використовували їх для виробництва нової продукції. Для нашого сприйняття зараз досить незвично те, що люди з професією лахмітника (купували зламані або старі речі у багатших, ремонтували та продавали біднішим) були дійсно заможними та поважними особами. Сьогодні ми називаємо таку економіку циклічною, або циркулярною, й економісти та екологи вважають її перспективою наступних десятиліть.
Та вперше День вторинної переробки з'явився у США у 1997 році, коли 15 листопада американці офіційно відзначили America Recycles Day (День, коли Америка переробляє відходи). Уряд підтримав думку екологів щодо необхідності більшого заохочення громадян здавати відходи для вторинної переробки і купували продукцію, виготовлену з вторинної сировини. Та цьому передували десятиліття активізму, певно вперше у глобалізованому індустріальному світі зрозуміли корисність повторного використання ресурсів під час Другої світової війни. Тоді сотні тисяч волонтерів збирали олово, гуму, сталь та папір, аби забезпечити всім необхідним свої армії, які боролися з нацизмом та фашизмом.
Позаяк питання утилізації сміття та вторинної переробки для України стоїть особливо гостро, варто підіймати тему його вирішення якомога частіше. За дослідженнями міжнародних моніторингових груп наша країна посідає 9 місце у світі за кількістю відходів на душу населення. За словами Андрія Мальованого, екс-голови Державної екологічної інспекції, щороку в Україні утворюється понад 470 млн тонн промислових та побутових відходів (93% непотребу вивозять на сміттєзвалища та полігони, більш як 2% спалюють, а 4,5% йде на переробку).
До європейських стандартів і середньостатистичного числа вторинно перероблених відходів у 47% шлях для України досить довгий. Та, щоб здолати його, для початку варто розібратися у різновидах вторинної переробки.
Різновиди вторинної переробки
Можливо раніше ви чули такі терміни як ресайклінг, даунсайклінг, апсайклінг. Усе це різновиди вторинної переробки, що позначають різні підходи до неї.
З англійської ресайклінг означає "процес виробництва сировини із вторсировини". Такі речовини, як папір, пластик, метал, скло і складніші композитні матеріали, наприклад, тетрапак (декількох шарів картону, поліетилену та фольги) можуть бути перероблені і трансформуватися до повної невпізнанності. Даунсайклінг – вид ресайклінгу, тобто теж переробка. У цьому разі якість сировини знижується, тому з неї не можна зробити ідентичний продукт. Наприклад, одяг, що непридатний для повторного використання подрібнюються і перетворюються на регенероване волокно, яким можна набивати м'які меблі чи застосовувати як будівельних матеріалів. Але з цього волокна не вийде знову зробити одяг.
Апсайклінг – це такий собі погляд на старі речі з нового кута зору, доопрацювати чи перевинайти. Завдяки майстерності та креативності багато людей і компаній перетворюють матеріали, що відслужили свій термін, в товари вищої якості та вартості, ніж вони були до того.
Вторинною сировиною є пластмаси та поліетилен, скло та метал, тканини та деревна продукція, їжа. Усі відходи легкої та важкої промисловості, можна використовувати повторно, й технології для цього існують вже. Будівельне сміття після подрібнення стає сировиною для виробництва сучасних будівельних та оздоблювальних матеріалів, а також частиною суміші для дорожнього покриття, власне як і автомобільні шини. З пластикових пляшок можна зробити одяг, тканини, іграшки та врешті-решт нові пластикові пляшки. Промислові пластикові відходи стають джерелом для виготовлення меблів, труб, різновидів тари, плівки, корпусів техніки тощо.
Переробка алюмінію, наприклад, знижує забруднення води на 97%, в порівнянні з циклом видобутку руди, а викиди токсичних газів в атмосферу скорочуються на 95%.
Макулатура ж є сировиною для різних видів паперу, тканин і навіть будівельних матеріалів також. ЇЇ об'єм складає дещо менше половини всіх твердих побутових відходів. Тобто у середньому кожна сім'я за рік відправляє у сміттєпровід більше, ніж 150 кг паперу, хоча папір можна переробляти до 6 разів. Строк його розкладання на звалищах триває 2 – 3 місяці для газетного паперу, 1 рік для картону та 2 роки для офісного паперу.
Використовуючи макулатуру як сировину, вдається уникнути вирубки понад 5 млн дерев, зберігаючи біорізноманіття у наших лісах, адже 60 кг переробленого паперу зберігає одне доросле дерево.
Вторинна деревина також може отримати друге життя, з неї виготовляються меблі та покриття для підлоги.
Споживач може легко зрозуміти, що продукція виготовлена з повторно переробленої сировини завдяки спеціальному маркуванню. Для деревної продукції таким є, наприклад, FSC Recycled.
Навіщо маркування?
Однією з організацій, яка розробляє стандарти відповідального ведення лісового господарства є Лісова опікунська рада (FSC®). Це міжнародна неурядова організація, що підтримує екологічно та соціально відповідальне управління лісами та забезпечення невиснажливого використання лісових ресурсів. Якщо продукція має маркування FSC, це означає, що вона виготовлена із сировини відповідально керованих лісів. Однією з важливих вимог системи сертифікації FSC є поділ матеріалів, що походять з відповідальних джерел, від інших.
Вторинні матеріали визнаються системою відповідальним джерелом, адже їх використання допомагає зберегти ліси. Продукцію з вторинної сировини маркують позначкою FSC Recycled. Вона дає впевненість покупцеві, що джерелом для виготовленої продукції стала вторинна деревина або папір. Лише вироби, що містить понад 70% переробленого матеріалу, можуть позначатися маркуванням FSC Recycled. Завдяки запровадженню цього маркування стало можливим захистити й ті ліси, які не є сертифікованими. Адже завдяки повторному використанню, лісові ресурси, які спрямовувалися на виробництво целюлози можуть слугувати для наукових, екологічних і соціальних (рекреаційних) цілей. Подібна сертифікація дозволяє споживачам купувати деревну продукцію, з впевненістю, що вони не сприяють глобальному знищенню лісів. Згідно з дослідженням GlobeScan у 15 країнах світу, 72% покупців переважно обирають продукцію залежно від того, чи її виробництво не впливає на зміни клімату. А вибір покупця своєю чергою стимулює бізнес рухатися у напрямку сталого розвитку.
Україні потрібна трансформація системи роботи з відходами
Площа сміттєзвалищ та полігонів в Україні сягає 9 тис. га. Офіційних. Нелегальних же навіть складно полічити. Так, лише в Київській області за першу половину 2021 року Держекоінспекція за допомогою супутникових даних виявила близько 900 га стихійних сміттєзвалищ. Для наочності, площа Майдану дорівнює 3,63 га. Тобто на Київщині територія смітників дорівнює площі 248 Майданів. Разом з тим вітчизняному бізнесу доводиться закуповувати макулатуру за кордоном. За інформацією за 2018 рік Україна купила в ЄС понад 392 тис. тонн макулатури, для того аби забезпечити виробничі потужності підприємств вторинною сировиною. Доводиться імпортувати макулатуру і сертифікованому FSC Київському картонно-паперовому комбінату, одному з найбільших в Європі підприємств з випуску картонно-паперової продукції. Це підприємство покриває 30% ринку відповідної продукції в Україні, і при тому переважно використовує на виробництві саме макулатуру.
Що стане рятувальним жилетом для усієї системи утилізації та переробки відходів?
Необхідна повна трансформація цієї системи відповідно до декларованих нашою країною цілей на СОР26. Варто діяти згідно з ухваленою минулого року Національної стратегії управління відходами в україні до 2030 року, першочергово створивши відповідну інфраструктуру. Важливим є саме комплексний підхід до врегулювання законодавства, яке мотивуватиме бізнес переходити до відновлюваних джерел енергії та, використовуючи ресайклінг, вмикатися в циклічну економіку. Так само як і широкомасштабна просвітницька кампанія, об'єднаного громадського, бізнесового та урядового секторів, спрямована на виховання і прищеплення відповідального споживання українцям.
