fbpx
Error, no Ad ID set! Check your syntax!
Сьогодні
16/10/2018
23:34
курси валют
$27,80/28,05
32,05/32,65
18:17 19 Вер 2018

Яка публічна соціологія нам потрібна?

Фото: connectyourmeetings.com

Здавалося, ця нібито академічна тема повинна цікавити лише науковців. Але я якраз так не вважаю. Коли науковці виходять з власними суспільно-політично важливими даними, то вони зустрічають лише “чергових інтелектуалів”, що є необхідним атрибутом talk-shows, і які забезпечують лише розважання масової аудиторії. То може взагалі не здійснювати ніякої публічної діяльності, писати лише в наукових журналах та спілкуватися з колегами на конференціях? Ні, звісно, нам потрібна справжня публічна соціологія – інакше ми ризикуємо міряти все одним мірилом.

Важливим є формування громадського ставлення до наукової діяльності та соціології зокрема. Бо не треба міряти всіх соціологів одними методологічними вимогами. Ми повинні насамперед навчити публіку оцінювати політичні рейтинги через соціологічне мислення, а не сприймати їх як щось вже доконане.

Наразі поле публічної соціології маркірується на своїх та чужих, або – кому ми довіряємо, а кому – ні. Оприлюднення рейтингів стає частиною публічної соціології, що скеровується на аудиторію, яка некомпетентна, і все частіше ми спостерігаємо, коли говорять «закрита соціологія показала», або «самостійне проведене дослідження показало». Відтак у всіх зникає розуміння того, що соціологія – це, в першу чергу, строгість методів, достовірність даних, а не лише фабрика з продукування цифр.

Висвітлення виборів на телебаченні має тенденцію до врахування розважальних цінностей, до яких соціологія не має жодного відношення. Всі роблять наголос на показники рейтингів, піднесення й падіння довіри, а не на самі по собі політичні питання.

Збільшення уваги до конкретних прізвищ політичних лідерів забезпечують персоніфікацію виборчих питань, але увагу аудиторії зосереджують передусім на помилках лідерів та їхніх конфліктах з аудиторією або державою.

Вочевидь, такий підхід переводить політиків до негативу з боку виборців, а соціологи стають «цапами відбувайлами».  Бо виборець розуміє, що з політика роблять якусь цукерку в яскравій обгортці, а сам виборець, якій має іншу думку, вважає, що особисто він – не має будь-якого шансу на зміни.

Це стимулює громадськість до споживання соціологічної інформації, виключно як результатів перегонів. Нікому не потрібні соціальні факти, а лише гучні заголовки, сенсації та розважливі емоції, що найчастіше направленні на звинувачення когось і щось.

Причому таке право належить виключно вже давно відомим псевдоекспертам. Та справжній науковець і відрізняться від решти ще й тим, що не має права на безпідставні твердження, бо повинен оперувати лише фактами. Але, на жаль, у будь-якому разі, будь-яка публічна дискусія у нас перетворюється на глузування або пошук чергової зради.

Тому і не дивно, що будь-яка інформація про політичні рейтинги політиків буде викликати не обговорення фактів, а скоріше шоу та пошук якогось підтексту.

Саме тому з‘являється питання: яким шляхом повинна йти публічна соціологія? Чи чекати на зростання розуміння масової аудиторії щодо методів соціології (що є майже неймовірним), або розширювати власну аудиторію споживачів досліджень (що саме й робить соціологію публічною).

Треба розуміти, що кожне соціологічне дослідження знайде свого споживача, якій зроби свої висновки з дослідження, та знайде те, що йому найбільш цікаво.

Але наразі є потреба в появі нового підходу до публічної соціології. Коли вона буде не інструментом у руках заполітизованого суспільства, що дозволяє інтерпретувати будь-які дані досліджень та робити з них поводи для шоу. А навпаки, коли соціологія стане тим джерелом, що буде ставити запитання та викликати інтерес виборця, вести до зростання якості його соціологічного мислення.

Публічна соціологія – це, передусім, використання соціологічної уяви, що стала спроможною пояснити політичні реалії, тобто описати із-середини світ, у якому ми співіснуємо.

Адже робити соціологію публічною – це означає займатися соціологією у такий спосіб, щоб вона могла зацікавити якомога ширше коло людей, становлячи при цьому не як засіб, а реальне дзеркало, куди кожен повинен заглянути.

1224

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: