Громадський бюджет в епоху ковіду
Фото Unsplash
Ситуація з коронавірусом додала своїх коректив майже в усі сфери нашого життя. І громадський бюджет не став винятком. Ми проаналізували 139 міст і громад України* на предмет результатів голосування у 2020 році.
Голосування: бути чи не бути
Процес громадського бюджету має свої етапи: Подання проєктів, Розгляд, Голосування, Визначення переможців, Реалізація. В сукупності ці етапи являють собою цикл ГБ. Кожна громада на власний розсуд визначає календарний план для кожного з етапів. Тож цикл може тривати більш ніж один рік (скажімо, подання проєктів відбувається восени, а голосування – навесні). В деяких громадах громадський бюджет проводиться раз на два роки. Бувають ситуації, коли громада в певному календарному році тільки запровадила бюджет, проте голосування заплановане на наступний. Усе це може бути причиною – чому цього року голосування не відбулося. В 2019 році таких громад було 16 (зі 106). У 2020 не без впливу карантину таких громад налічувалось 57 (зі 139). Проте загальна картина свідчить про те, що, незважаючи на ситуацію з ковідом, міста і громади продовжують впроваджувати у себе такий інструмент електронної демократії, як громадський бюджет.
Серед цієї кількості близько 25 громад скасували голосування (або взагалі проведення громадського бюджету) саме через ситуацію з коронавірусом. Деякі – через карантинні обмеження (неможливість попереднього збору підписів, організації офлайн-голосування тощо), а деякі – через те, що кошти, передбачені для ГБ, були перерозподілені для боротьби з хворобою.
Проте більшість громад провели голосування. Більше того, 11 громад відмовились від офлайн-голосування відповідно до умов карантину.
На фото – проєкт-переможець конкурсу "Бюджет громадських ініціатив" у 2019 році – клумба з квітами у вигляді корабля – за мотивами твору Олександра Гріна "Червоні вітрила". Мешканці району Тяжилів, маючи кілька варіантів реалізації цього проєкту, проголосували на Facebook-сторінці та обрали саме цей варіант. Місце стало популярним серед жителів, завдяки світлинам в соціальних мережах, адже стало своєрідною родзинкою і місцем для "обов'язкового" фото. Клумба-корабель стала своєрідною візитівкою району, адже розташована при в'їзді в місто і тішить погляд не лише мешканців, а й гостей міста
Кошти та проєкти
Незважаючи на те, що в 2020 році менше громад провели голосування, і незважаючи на ситуацію з карантином, загалом на громадський бюджет було виділено більше коштів, ніж у 2019. Це свідчить про те, що такий інструмент участі завоював високий рівень довіри не лише у громадськості, а й у місцевої влади. Є розуміння, що корисні та креативні ідеї мешканців здатні позитивно впливати на розвиток громади. Крім того, це дозволяє визначити пріоритети – що саме найбільш необхідно жителям.
Але з проєктами ситуація цілком закономірна. У 2020 спостерігається спад кількості проєктів, допущених до голосування. Щоправда, така тенденція обумовлена не лише коронавірусом. Підвищилась якість оцінки проєктів, і до голосування доходять аж ніяк не всі. Але завдяки цьому зростає відсоток реалізованих ініціатив.
Онлайн-тенденції
Скасування голосування в деяких громадах, запровадження винятково онлайн вплинуло і на загальну картину щодо кількості відданих голосів. Проте тут варто відзначити, що українці вже звикають до форм онлайн, зокрема – до способів електронної ідентифікації, без якої неможливе онлайн-голосування за громадський бюджет. Незважаючи на велику негативну різницю загальної кількості голосів, різниця за онлайн-голосами мінімальна.
Тенденція щодо формату онлайн зберігається і стосовно кількості осіб, що проголосували. Залученню онлайн-аудиторії сприяла і поява нових способів голосування.
У 2019 великий приріст онлайн-голосів був частково обумовлений запуском можливості голосування через термінали Приватбанку. E 2020 голосування в терміналах ускладнювалось умовами карантину, тож набрав популярності новий інструмент від того ж Приватбанку, а саме – можливість проголосувати за проєкти громадського бюджету через чат-бот (Viber або Telegram).
Незважаючи на те, що деякі міста відмовились від формату офлайн, усвідомлюючи ризик зменшення залученості до процесу, не в усіх громадах такий ризик виправдався. Лише завдяки онлайн-голосуванню такі міста, як Слов'янськ, Ужгород, Лубни та Новоград-Волинська громада побили свої рекорди за кількістю голосів 2019 року.
На фото – табличка, встановлена в 2020 році ВМР стосовно проєкту – переможця БГІ "Благоустрій зони відпочинку для дітей на прибережному схилі озера по вулиці Волошковій", реалізованого в 2019 році. Авторка проєкту – Ольга Стаднічук
Висновок
Як і в більшості сфер життя, карантин здійснив свій вплив на розвиток громадського бюджету в Україні. Проте цей вплив не можна розглядати як винятково негативний. Частково завдяки карантинним обмеженням прискорився розвиток діджиталізації громадської участі. В цілому можна говорити про те, що розвиток громадського бюджету як інструменту електронної демократії триває. Незважаючи на відсутність законодавчого регулювання та обов'язковості запровадження, до цього процесу долучається все більше нових громад. Успішні кейси проведення ГБ в умовах карантину спонукають переглядати положення і адаптувати процес під сьогодення. Адже, як свідчить практика, "ковідні" обмеження триватимуть, ймовірно, ще не один рік. Тож інструменти громадської участі адаптуються разом з усім нашим повсякденним життям.
*аналіз здійснювався на основі даних міст і громад, що підключені до системи Громадський бюджет на платформі електронної демократії e-dem
Авторка: Олександра Піденко. Національна модераторка платформи EDEM. Програма «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), Фонд Східна Європа
