Формула Вавриша та особливий статус Києва. Що пропонують у Зеленського?
7 загроз нового Закону про столицю
Будівля Київської міської ради
Поки більшість намагається розібратись з формулою Штайнмаєра і особливим статусом Донбасу, поза увагою лишається формула Вавриша та особливий статус Києва, який пропихують в законопроекті 2143-3 про столицю депутати від «Слуги народу».
Ключові проблеми, які закладені в цій моделі:
1. Невнятний статут районних рад.
Взагалі весь процес зміни закону про столицю розпочали, щоб відновити місцеве самоврядування в Києві, через передачу більшості повноважень на нижчий рівень. Але в законопроекті по суті, в районних рад лишається той самий статус, що і є – їх наявність і можливості залежить від рішення Київради.
Тобто навіть якщо ухвалити це законопроект – районні ради не відновляться, поки за це не проголосує Київрада. І повноваження їхня теж буде визначати Київрада. А самі розумієте, що депутатам Київради взагалі не цікаво ділитись владою з якимись там районними радами.
Тому статус районних рад треба прописати чіткіше, так само як їх повноваження. Інакше це профанація.
2. Особливий порядок проведення виборів в місті Києві.
Більшу дурість навіть важко придумати. По-перше, сама по собі ідея, що в Києві вибори мають проходити якось інакше, ніж по всій іншій країні, абсурдна. Київ — це частина України, тут не може бути інших правил. По-друге, «Слуги народу» хочуть запустити дві системи виборів – мажоритарка на районні ради, і кадавр відкритих списків на Київраду, де між собою конкурують спочатку районні організації партій, а потім вже кандидати в списках. Нащо потрібна така складна система — взагалі неясно.
3. 10 районів Києва навічно.
В законі пропонують закріпити, що в Києва 10 районів. І все. Хочеш менше чи більше? Міняй закон. Це повна дурість, бо в усіх містах кількість районів визначає місцева рада. Це абсолютна істина, що кількість районів в Києві треба змінювати. Замість цього пропонують зацементувати цю неефективну систему.
4. Дурний розподіл між депутатами Київради і райрад.
Якщо Київрада таки надумає відновити райради, то ми отримаємо ще купу проблем, бо процедура обрання і статус депутатів цих двох рад буде дуже різний. Оскільки Київраду обирають за пропорційною системою, а районні ради по мажоритарці, то ми отримаємо ситуацію, коли за депутатів районної ради проголосувало БІЛЬШЕ виборців, ніж за депутатів Київради. Одразу конфлікт – хто є більшим представником громади, той хто депутат Київради чи кого підтримало більше жителів Києва?
Плюс депутатів Київради пропонують зробити «посадовими особами місцевого самоврядування». Читай:«державна зарплата і не можна суміщати з іншою роботою». В той же час, як депутати районної ради лишається «на громадських засадах».
Це маразм. Бо депутат місцевої ради – це не професія. Те, що має бути – компенсація витрат, пов'язаних з виконанням повноважень депутата. Але в людини має лишатись можливість працювати за основним фахом.
5. Забули про місцеву демократію.
Законопроект скасовує можливість подати проект рішення в порядку місцевої ініціативи (і це прямо суперечить закону про місцеве самоврядування). Також лише згадали про органи самоорганізації населення, але жодним чином не сказали, яка їхня роль в Києві. Фактично законопроект зменшує роль жителів на управління містом, зводячи її лише до голосування на виборах за Київраду, а далі депутати Київради самі розберуться.
6. Федералізація Києва.
Законопроект створює в Києві особливе правове поле, де окремі закони діють не так, як вони діють по всій території України. Це прямо заборонено Конституцією, бо Україна унітарна держава, а не федерація. Тому всі закони мають діяти на всій території ОДНАКОВО. Не може в Києві бути особливий доступ до водойм чи особливе збереження зелених насаджень. Ці речі мають діяти на всій території України. В тому форматі, що пропонують – законопроект можна буде скасувати через Конституційний суд. Враховуючи, що до того часу точно пройдуть вибори в Київраду і можливо навіть райради, то статус влади стане дуже суперечливий.
7. Правовий хаос.
Це логічне продовження від «федералізації» Києва, оскільки законопроектом пропонують створити окреме правове поле в Києві, це створює просто ВЕЛИЧЕЗНУ можливість для спекуляцій із законодавством. Через цей законопроект на території Києва перестануть діяти норми інших законів. Мудакуваті юристи і корумповані судді отримують можливість крутити правовими нормами, як хочуть. Якщо не діє норма А із закону про місцеве самоврядування, то чому б не сказати, що не діє також і норма В? Це буде такий дурдом, що навіть страшно уявити.
Ухвалення законопроекту 2143-3 без вирішення цих 7 недоліків, не просто не вирішить проблеми Києва. Він створить стільки нових проблем, що взагалі незрозуміло, як місто зможе функціонувати за таких умов.
