Від паперів — до партнерства: як Вище професійне училище Тульчина будує наглядову раду
Оксана Куца, заступниця директора з навчально-виробничої роботи Вищого професійного училища м.Тульчина
Новий Закон "Про професійну освіту", норми якого поступово набувають чинності з 2025 року, зобов'язав державні та комунальні заклади професійної освіти, де навчається 300 і більше студентів, створити наглядові ради. Цей управлінський орган формується за принципом балансу інтересів і незалежності й не може включати більше 14 осіб. Власне, серед них — представники засновника закладу (місцевої ради або МОН) та бізнесу (роботодавці, які вже співпрацюють із закладом, інвестують у нього, забезпечують практику для студентів або залучені до дуальної освіти). Членами ради не можуть бути працівники або студенти самого закладу.
Функціонально наглядова рада відповідає за кілька ключових напрямів:
- допомагає адаптувати освітні програми до вимог ринку праці;
- бере участь у формуванні стратегії розвитку закладу та контролює її виконання;
- здійснює нагляд за фінансовою діяльністю, включно із залученням додаткових ресурсів (грантів, партнерських внесків) і контролем їх використання.
- А також бере участь у відборі керівника закладу.
Формується рада не менше ніж на чотири роки і врешті має стати дієвим інструментом для партнерства з бізнесом та підвищення якості освіти. Водночас першим і часто найскладнішим етапом стає саме формування цього органу — із дотриманням усіх законодавчих вимог, принципів незалежності та балансу інтересів між засновником і бізнесом.
Саме над цією задачею "із зірочкою" працював Комунальний заклад "Вище професійне училище міста Тульчина" Вінницької обласної ради у межах проєкту "Профосвіта: Автономія Майбутнього" (ПАМ). Менторкою стала Вероніка Іванова — юристка, адвокатка, кандидатка юридичних наук.
Як розклали складний процес на конкретні кроки
Від початку все виглядало складно. Централізоване управління, обмежені повноваження керівника, слабка взаємодія з роботодавцями, майже повна залежність від обласного бюджету – це був вихідний стан закладу. Але саме в таких умовах команда училища вирішила не чекати, поки щось зміниться зовні, а почати зміни з себе.
Заступниця директора з навчально-виробничої роботи Оксана Куца так описала момент, коли вони зрозуміли, з чим мають справу:
"Ми чекали новий закон про професійну освіту, і коли почали вивчати його різні статті, зрозуміли, що створення наглядової ради — це дуже кропітка і дуже велика робота. І саме тут нам потрібна допомога ментора".
Тема виявилася дуже об'ємною: потрібно було розібратися в правовій базі, виробити процедури, знайти партнерів і правильно вибудувати комунікацію із засновником — Вінницькою обласною радою.
Зображення: ГО EasyBusiness
Перше, що зробила команда разом з менторкою, – розробила дорожню карту. Чітка послідовність дій, етапи формування складу ради, логіка взаємодії із засновником і роботодавцями. Далі почалася, певне, найбільш трудомістка частина: підготовка пакета документів — понад 15 найменувань.
Одним із ключових інструментів стало створення "Путівника для роботодавця". Документ детально пояснює, що таке наглядова рада, який формат участі бізнесу в роботі цього органу, яка відповідальність. І найважливіше – що саме потрібно підготувати кандидату на членство в раді для участі в конкурсному відборі. Адже члени наглядової ради не призначаються автоматично, вони мають пройти конкурсний відбір. Для участі у конкурсі потрібно підготувати окремий пакет документів. Це серйозна процедура, яка може зі старту відлякувати бізнес від партнерства з закладами профосвіти. Путівник полегшив процес залучення потенційних партнерів для ВПУ Тульчина. Команда закладу провела п'ять зустрічей з роботодавцями: більшість керівників підприємств дали попередню згоду взяти участь у конкурсному відборі, коли розпочнеться офіційна процедура.
Путівник для роботодавця (з матеріалів менторського супроводу Вероніки Іванової для Вищого професійного училища м. Тульчина)
Найскладніше — баланс
Головним викликом виявився сам механізм формування ради. За законом наглядова рада комунального закладу має бути складена на паритетних засадах: 50% – від засновника, 50% – від роботодавців.
"На 50% залежить, хто буде в наглядовій раді від засновника. Чи це будуть представники, які зацікавлені в нашому розвитку. Чи це будуть працівники, які будуть активно брати участь в нашій діяльності. Тому що для того, щоб приймати рішення, треба зсередини знати діяльність освітнього закладу, його проблеми, які недоліки, які переваги, як їх використати для розвитку, ліквідувати прогалини", — розкриває деталі Оксана Куца.
І тут є важливий правовий нюанс, який підкреслила генеральна директорка Директорату професійної освіти МОН України Ірина Шумік, коментуючи кейс тульчинської команди під час фінальної події проєкту:
"Не заклад професійної освіти створює наглядову раду. Наглядову раду має створити засновник (представник ОМС або МОН – ред.). Наглядова рада в закладах професійної освіти – це вже орган, який здійснює управління, частина повноважень з управління закладом передається від засновника. І в тому числі частинка забирається від керівника".
Оксана Куца, Заступниця директора з навчально-виробничої роботи Вищого професійного училища м.Тульчина, та Ірина Шумік, генеральна директорка директорату професійної освіти МОН
Для Тульчина це означає, що ключовим наступним кроком є активізація Вінницької обласної ради. Представники засновника вже брали участь в онлайн-обговореннях, вивчали нормативні документи – і тепер вирішують, чи взяти повноваження зі створення ради на себе, чи передати їх відповідному департаменту.
"Цей процес іде, і ми якраз вже на порозі реального створення наглядової ради", – каже Оксана Куца.
Для чого зміни?
ВПУ Тульчина пройшло більшу частину складного шляху створення наглядової ради разом із ментором – і вже фактично на фінішній прямій. Цей досвід може стати практичним орієнтиром для інших закладів.
Наглядова рада – не самоціль. Для Вищого професійного училища м.Тульчина це інструмент виходу з хронічної залежності від одного джерела фінансування і способу наблизити роботодавців до реального впливу на те, яких фахівців готує заклад.
Команда вже сформувала бачення фінансової автономії: стабільне фінансування, залучення додаткових коштів на інноваційні проєкти, закупівля сучасного обладнання, покращення умов, якості та змісту навчання.
Проєкт "Профосвіта: Автономія Майбутнього" впроваджує ГО EasyBusiness за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яку реалізує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ Ukraine) GmbH та Solidarity Fund PL in Ukraine (SFPL). Інформаційні партнери — "Рубрика" та "Вчися.Медіа".
