fbpx
Сьогодні 05/07/2020 00:05
Колонка 11:31 28 Чер 2019

Місія «Схід». Реінтеграція

Як це – бути близьким сусідом з імперською Росією? Східні терени України стали ідеальним випробувальним майданчиком, де гібридними методами готували ґрунт для здійснення збройної агресії. Низька соціальна мобільність та консерватизм – спадок з часів СРСР з його залізною завісою – сформували стійке відчуття регіональної прив'язки. Як наслідок – вузький кругозір, який тепер є вагомою причиною спотвореного уявлення як про власну країну, так і про світ.

Після проголошення Незалежності, у Луганській та Донецькій областях регіональну прив'язку поглибила штучно створена зацікавленим олігархатом економічна ізоляція. А вплив на освіту, релігію та культуру забезпечив виховання особистості в ідеології "русского міра". Тепер це своєрідна зона відчуження зі своїми правилами гри. Замість радіації – російські пропаганда та дезінформація, які нічим не поступаються за рівнем токсичності.

Так було створено умови, що поставили під загрозу Українську Державність. А політика примусової русифікації та депортацій, репресії, розстріли та голодомори, що тривала століттями, – це системна робота Росії на фізичне знищення національної ідентичності (усвідомлення нації себе як єдиного цілого).

За даними перепису 2001 року 93,23% жителів села Бахмутівка (Луганська область) зазначили рідною мовою російську. Ще на початку 80-х люди у цьому селі говорили українською та вишивали рушники. Про це, на прикладі своєї бабусі, розповіла місцева вчителька історії, з якою я спілкувалась під час крайньої поїздки в це село. Тоді, вкотре, політика русифікації, яку завбачливо починали впроваджувати зі шкільної парти, ненав'язливо пропонувала відмову від вивчення української мови як такої, що не знадобиться у житті. Результат 20-ти років русифікації – в історично україномовному селі 93% місцевих визнають рідною російську.

Гібридна війна – це війна за свідомість

З початком російської збройної агресії з місцевим населенням прифронтових територій працює багато волонтерів та організацій. В основному вони займаються гуманітарною та психологічною допомогою. Однак, ніхто не допомагає місцевим жителям протистояти російській пропаганді. Тому і залишається найважливіша проблема, спричинена російською дезінформацією – нерозуміння природи війни. "Це політики нас сварять" – у діалозі підтвердила одна із працівниць школи у селищі Райгородка (Луганська область).

Нейтральної психологічної підтримки недостатньо. Гібридна війна – це війна за свідомість, тому робота з місцевими жителями обов'язково має спрямовуватись і на боротьбу з міфами російської пропаганди. Тільки спільне подолання штучно створених Росією непорозумінь закладе ґрунт для подальшого ефективного протистояння у цій гібридній війні.

Вільна від "русского міра" свідомість жителів прифронтових територій – вагома частина подальшого збереження територіальної цілісності України. Особливо це стосується дітей, які скоро отримають право виборчого голосу. Працюючи на перспективу, Росія вже ввела спрощену процедуру отримання російського громадянства. А на окупованих територіях РФ вкладає величезні ресурси у мілітаризацію дітей, вкладаючи в голови ідеологію "русского міра" і тим самим виховуючи покоління майбутніх "путінюгент". Якщо з нашими дітьми та молоддю не будемо працювати ми, з ними працюватиме Росія, завжди створюючи підґрунтя для існування на нашій території такого собі російського гетто, де мешканці, маючи українське громадянство, так чи інакше, прийматимуть рішення на користь тої ж Росії, ставлячи під загрозу безпекові інтереси України.

Також, вільна від "русского міра" свідомість жителів прифронтових територій є вагомою складовою подальшої реінтеграції окупованих територій. Місцеві жителі під впливом російської пропаганди ніколи не повірять "Київській хунті" чи "Львівським бандерівцям", але можуть повірити знайомим, друзям і родичам, що продовжують жити на підконтрольних Україною територіях, по той бік лінії розмежування.

Війна – каталізатор українізації

Війна об'єднала Україну. Системна робота на фізичне знищення, русифікацію та асиміляцію закінчилась найбільшою в історії Росії поразкою. Україна вистояла. А військова агресія стала початком менталітетної реінтеграції східних областей.

Російські окупанти жорстоко розправлялися з місцевими мешканцями, що протистояли окупації. Влітку 2014-го у Кримському (Луганська область), за підтримку України затримали місцевих батька та сина, яких після цього катували у підвалі. Син отримав психічні розлади. А 42-річного депутата сільської ради розстріляли з автомата в дворі біля його хати. Він неодноразово заявляв, що Кримське залишиться у складі України. Російська пропаганда більше не працює у селищі Кримське, бо тут з власного досвіду знають, що Росія і її армія – не визволителі, а брутальні вбивці.

У тому ж Кримському, станом на січень 2015-го року, після обстрілів окупантів не залишилось жодної цілої будівлі. З початком інтенсивних боїв, волонтери допомагали місцевим переселятись в інші куточки України, забирали до себе жити, чи просто в гості, поки не вщухнуть бої. Тому для них Україна – єдина. Російська пропаганда перестає працювати там, де подоланий бар'єр регіональної прив'язки.

Українські захисники знаходяться на передовій реінтеграції. Ставлення військових до місцевих формує позитивне ставлення не лише до Збройних сил, а й до всієї України. Наприклад, селище Бахмутівка у 2014 році зайняли добре організовані війська ЗСУ, які забезпечили належну комунікацію з місцевими, ділились харчами та речамм першої необхідності, багато працювали з дітьми в школі. Налаштоване на приєднання до так званих "Л/ДНР" населення змінило свої погляди і зараз дає чітко розуміти, що Бахмутівка – це Україна і тут ніхто не хоче "русского міра". Російська пропаганда більше не працює там, де було зруйнувано міф про "каратєлєй".

Реінтеграція. Місія "Схід"

Поки Росія разом із зацікавленими у співпраці з нею українськими політиками, працювала на знищення державності та національної ідентичності, українці оговтались у 2014 році на Майдані, коли труни пливли натовпом під "Плине кача…"; на фронті, дивлячись у дула  російських танків; рахуючи тисячі загиблих після чергового котла і чергового порушення мирних домовленостей. Даючи відсіч російській армії – ми свідомо обрали шлях перемоги: не просто відновлення територіальної цілісності, а звільнення від впливу імперської Росії. Реінтеграція наших східних територій стосується спільної боротьби проти "русского міра" і методів його реалізації. Тепер реінтеграція є однією із найважливіших складових перемоги.

За 5 років, безпосередньо на полі бою, багато хто з нас, на своєму місці, став бійцем у гібридній війні Росії проти України. Наш арсенал знань, досвіду та випрацюваних механізмів у протистоянні російській агресії на фронтах саме гібридної війни – унікальний для світу. Тепер цей досвід потрібно імплементувати в системну роботу на реінтеграцію. Для цього необхідна безпосередня участь кожного українця у світі.

Автор: Соломія Хома – керівник просвітницького напрямку громадської ініціативи #ВимкниРосійське, учасник волонтерської поїздки до Луганської області (Трьохізбенка, Кримське, Райгородка, Бахмутівка, Дмитрівка, Михайлюки) у рамках проекту "Єдина Україна" ділиться висновками щодо реінтеграції прифронтових територій.

2461

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: