Піраміда Маслоу для України: що робити з національними інтересами
Як держава може реалізувати свої національні інтереси та стати успішною?
Сьогодні міжнародні відносини можна охарактеризувати як вкрай нестабільне середовище, де чи не щомісяця спалахує новий міжнародний конфлікт, який зазвичай пояснюється поняттям національних інтересів. Ми часто чуємо, що національних інтересів дотримуються, що їх захищають, просувають, нав'язують, ігнорують. Але чим вони є в сутності є та навіщо необхідні державі? Просування власних національних інтересів і здатність їх відстояти на міжнародному рівні визначається як критерій ефективної зовнішньої політики держави.
Здається, немає такої людини, що хоча б раз не чула про піраміду ієрархії людських потреб відомого американського психолога Абрагама Маслоу. Точно такі самі паралелі можна провести з державою та її національними інтересами. Не дарма ж визначний шведський геополітик Рудольф Челлен розглядав державу як живий організм, де географічний простір – це її «тіло», а нація – «душа».
Як дістатися вершини піраміди Маслоу?
Вивчаючи фактори, що впливають на мотивацію людських вчинків, Маслоу розробив теорію, відповідно до якої поділив людські потреби на п'ять груп у порядку зростання. На дні піраміди розташовані фізіологічні потреби – тобто ті, що мають бути задоволені кожною людиною у першу чергу, – це дихання, вода, їжа та сон. Трохи вище знаходяться потреби безпеки – це все, що стосується забезпечення майбутнього людини, чим є безпосередньо здоров'я, стабільність, що виражається у наявності певного матеріального базису, та особиста безпека. Якщо задоволені фізіологічні та безпекові потреби, людина матиме необхідність у соціалізації, тож її бажання будуть вибудовуватися навколо сім'ї, дружби, комунікації з іншими. Наступною сходинкою за ієрархією Маслоу є потреба у повазі до особистості та визнанні її досягнень. І лише на верхівці людських потреб знаходиться необхідність самореалізації, саморозвитку, прагнення до творчості та високих моральних цінностей.
Національні інтереси так само є усвідомленими індивідом потребами чи цінностями, вираженими нормативним документом, що використовується для реалізації державної політики. Національні інтереси можуть розглядатися з двох сторін однієї медалі: як сукупність потреб та як мотив до дії. Так піраміда Маслоу набуває особливої актуальності в даному контексті.
Наприклад, фізіологічні потреби людини можна ототожнити з тим, без чого жодна держава не може існувати – це її територія, населення та суверенітет. Безпекові потреби держави виявляються у її цілісності, недоторканності та економічному становищі, що забезпечує благоустрій її населення. Необхідність у визнанні з боку інших гравців міжнародних відносин, залученості до різних діалогових платформ і міжнародних організацій, участі в різноманітних переговорних процесах є втіленням соціальних потреб держави. А от потреба в повазі виражається у шанобливому ставленні до історії, культури та державних цінностей. І нарешті на верхівці піраміди знаходиться «самореалізація» держави, що надає їй максимальну свободу вибору на міжнародній арені. По суті, це здатність нав'язати свою думку іншим учасникам міжнародних відносин та роль її голосу за столом переговорів.
Усе знову зводиться до конфлікту
Ця ієрархія потреб держави наочно демонструє взаємозв'язок реалізації її національних інтересів та ефективності втілення зовнішньополітичної стратегії. Держава, що не може забезпечити безпекові потреби свого населення, очевидно, не зможе «самореалізуватися» у міжнародному співтоваристві та досягти високого рівня економічного зростання. Так само для того, щоб захистити власні національні інтереси серед інших країн, держава спершу повинна бути здатною захистити свою територіальну цілісність. Без повного втілення фундаментальних потреб держави, на жаль, не може бути й мови про реалізацію її стратегічних планів. А тому відсутність верховенства права, недоторканності держави та водночас наявність збройного конфлікту, який вона не здатна врегулювати, зводить ефективність її зовнішньої політики до нуля, підвищуючи фактор залежності від інших гравців міжнародних відносин.
На жаль, доки Україна не впорається із зовнішніми загрозами в обличчі Російської Федерації, вона не зможе сповна реалізувати весь свій потенціал і досягти рівня того життя, на який заслуговує без винятку кожен українець. Та це тільки доводить правильність обраної нею стратегії, що була виражена в Законі України 2018 року «Про національну безпеку». Цим документом були проголошені пріоритети державної політики, що полягають у першочерговому захисті державного суверенітету, територіальної цілісності та недопущенні втручання у внутрішні справи України.
Замість висновків: порівняння людських потреб за пірамідою Маслоу із потребами держави демонструє вкрай важливий зв'язок національних інтересів із благоустроєм населення та ефективністю зовнішньої політики у складному й нестабільному середовищі міжнародних відносин. Реформування державних інституцій та прагнення до економічного зростання унеможливлюється без забезпечення фундаментальних державних потреб. Тому для здобуття голосу на світовій спільноті та просування власних ідеалів і цінностей, кожна країна в розрізі своєї grand strategy має поставити в пріоритет розвиток військової царини задля захисту своїх кордонів. Як не дивно, цитата «Хочеш миру – готуйся до війни» є актуальною і досі. Адже якщо держава прагне провадити ефективну зовнішню політику, в першу чергу вона має думати про власну національну безпеку.
