Маріуполь: як наші хороші наміри допомагають ворогу
У чому проблема?
Маріуполь став символом терору російських окупантів. Це місто-герой прикувало до себе погляди всієї планети та стало темою №1 для української влади. Тисячі людей прагнуть підтримати маріупольців. На жаль, саме цим прагненням ворог і користується.
Так, серед історій біженців, закликів активістів та небайдужих українців до влади "Підтримати місто", з'явився і похідний – "Влада здала Маріуполь!". Не без допомоги росії. Цей фейк, стимульований російською пропагандою, масово розлетівся в коментарях та соціальних мережах. Пояснюємо, чим це небезпечно.
Як це працює?
Що таке російська пропаганда про Маріуполь? "Беженцы из Мариуполя: Нам обещали стрелять в спину, если поедем в сторону России" (Комсомольская Правда) та "Жительница Мариуполя рассказала, что нацисты собирали желавших эвакуироваться и расстреливали" (MK.ru) — ось типові формати для російського "брехунця".
Але такий "продукт" ЗМІ рф штампують для внутрішнього ринку, розповідаючи росіянам про безчинства полку "Азов", який вони використовують як символ "бандерівського неонацизму".
Для впливу на українську аудиторію використовуються більш філігранні підходи, що ґрунтуються на характерних для нас меседжах. У випадку Маріуполя — це всім знайомий меседж "тотальної зради".
На початку облоги міста всіх заохочували говорити про Маріуполь, показувати безчинства росії, доносити масштаб гуманітарної катастрофи до світової спільноти, просити закрити небо та врятувати людей. І ця мета була благородною, такий широкий резонанс дозволив привернути увагу світових лідерів і міжнародних організацій, які підключились до врегулювання ситуації з евакуацією населення та організацією гуманітарного конвою. Цю включеність широко транслювали в ЗМІ, нам демонстрували підтримку і все це, в купі з успіхами ЗСУ на інших фронтах, стимулювало "переможну ейфорію" населення.
Але… Дні минають, місто все ще заблоковане, гуманітарні коридори зриваються, а політики вже не такі оптимістичні у своїх прогнозах — нас повернули в реальність. І пішли перші коментарі та дописи з посилом "чому влада нічого не робить?", "чому досі не звільнили Маріуполь?", "чому не зробили зелений коридор?" — саме вони і стали зеленим шляхом для російської пропаганди в український інфопростір.
Російські боти задають інший тон дискусіям в коментарях, оголошуючи "тотальну зраду", "капітуляцію" та те, що "влада забула про Маріуполь", вони роблять репости даних про втрати та нові біди, які цьому місту принесла армія рф і в дописах звинувачують у цьому не агресора, а бездіяльність влади та мовчання Києва. Закликають тегати Президента та його команду, вимагають виходити на мітинги з закликами до влади "Деблокувати Маріуполь!". В контексті цього використовуються і відеоролики полку "Азов", які озвучують власну готовність йти на деблокаду.
Чим це погано?
Акцент на звірствах росії та її вині в бідах маріупольців, на закликах до міжнародної спільноти збільшити тиск саме на країну-агресора, на ворожій пропаганді вдається змістити на звинувачення українцями власної влади у слабкості та бездіяльності. Тобто вину за долю Маріуполя ми з росії перекладаємо на нашу владу. Це, в свою чергу, знімає тиск з міжнародної спільноти і допомагає ворогу.
Яке рішення?
Моніторити інформацію в офіційних джерелах та дослухатись до їхніх коментарів!
У своїх зверненнях практично кожен високопосадовець щодня згадує про Маріуполь і наголошує, що це тема №1. Про це згадують і зарубіжні політики, що не було б можливим без постійної роботи наших дипломатів.
Перший висновок: про Маріуполь не забули!
Лише за останні два дні вийшло мінімум два пояснення обстановки по Маріуполю та причин, чому деблокада наразі неможлива.
Так, Центр протидії дезінформації при РНБО України повідомив:
"Українські війська скуті ударами окупантів на півночі від Волновахи та в зоні ООС, а йти від Запоріжжя дуже складно і далеко — майже 300 км голим степом під атаками російської авіації."
Радник "Офісу Президента України" Олексій Арестович теж записав відеозвернення де зауважив:
"ЗСУ ведуть бої на півночі Волновахи Донецької області, і на них наступають російські війська. Оскільки сили окупантів там переважають, то деблокада неможлива.
Інші (українські – ред.) частини перебувають за 100-120-150 кілометрів від Маріуполя… їм треба здолати оборону противника ще там, де вони перебувають… Допустимо, вони пробили. Хоча звідки взяти ці резерви, щоб вони пробили і перейшли до наступу? Вони самі там тримають оборону. Щоб вони пішли у сторону Маріуполя, вони не пройдуть понад 120 кілометрів у голому степу під ударами авіації з Криму і Ростовської області
Більше того, були спроби надати повітряну підтримку, і вони, м'яко кажучи, не увінчалися успіхом у Маріуполі. Тому воєнного рішення на цей момент по Маріуполю немає".
Другий висновок: влада шукає шляхи деблокади, але наразі їх немає.
P.S. Попереджаючи коментарі різного роду "військових експертів" — командування ЗСУ керується недоступним для інших масивом розвідданих та бажанням зберегти максимум бійців, тому — ні, ви не знаєте краще.
Що стосується гуманітарних коридорів — треба бути реалістом! Домовленість про евакуацію та гуманітарну допомогу під час військових дій має бути двосторонньою. На жаль, навіть за посередництва Червоного Хреста окупанти не дотримуються договору про припинення вогню і вивезти людей затвердженим маршрутом не вдається вже який день.
Гуманітарна катастрофа вигідна ворогу — так він тисне на владу через населення. Якраз тими ж закликами до масових акцій і вимог. Сьогодні це заклик до акції "Деблокади Маріуполя", а завтра — "Зупиніть війну і домовтесь на будь-яких умовах!". Ось така реальність. І робота пропаганди настільки філігранна, що її важко визначити. Ці заклики шерять вітчизняні лідери думок з найкращими намірами, а вже в коментарях розкриваються ворота пропагандистського пекла, що розхитує довіру до керівництва країни. Усе це підігрівається ще й заявами окремих політиків, які намагаються "набрати балів" для наступних виборів.
Цитуючи Головнокомандувача ЗС України Валерія Залужного, "Своїми безвідповідальними заявами, на зразок, противник щось нібито без проблем взяв або що нібито готується здача країни, ви ображаєте наших воїнів."
Третій висновок: Влада намагається запустити гуманітарний коридор, але не може це зробити в односторонньому порядку і без втрат серед цивільних.
Що робити?
Підтримувати тему Маріуполя в міжнародному полі, звертати увагу міжнародної спільноти на проблему міста і наголошувати, що в цій ситуації винуватцем є росія, яку треба терміново зупинити, щоб Маріуполь звільнили швидше.
А коли бачите, що вину перекладають з рф на українську владу та закликають її зробити неможливе — роз'яснюйте, показуйте офіційні дані. Зупиніть ворожу пропаганду, яку вже підхопили українці!
Ворог свідомо відрізає Маріуполь від світу, душить обстрілами, перекриває доступ до інформації, вкидає фейки і нищить зброєю. Він очікує сирійський сценарій, коли серед жителів заблокованих міст з'являються заклики до миру "на будь-яких умовах", бо це його єдиний шанс виграти.
Тримаймося! Підтримуємо Маріуполь! Віримо в ЗСУ та Україну!
