Чому для України добре, що досі не запрацював американський ленд-ліз
У травні 2022 року, після прийняття обома палатами Конгресу президент США Джо Байден підписав законопроєкт, метою якого було дозволити швидше передавати техніку та обладнання Україні. Цей закон отримав назву ленд-ліз за аналогом механізму американської допомоги часів Другої світової війни.
Рік по тому цей механізм, фактично, не запрацював. Чому так сталося й чи досі можна вважати прийняття "ленд-лізу" позитивною тенденцією для України — розбираємося разом.
У чому проблема?
Україна потребує більше допомоги, ніж можуть надати партнери. Це так звана дилема донора-реципієнта — тобто потреби в держави, якій необхідна допомога, постійно змінюються та збільшуються, а держава-донор, що надає цю допомогу, ухвалюючи рішення про обсяг та зміст допомоги, кожного разу виходить із власних потреб.
9 травня Джо Байден підписав закон, який називається Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022. Він діє до кінця 2023 фіскального року в Америці, тобто до 30 вересня. Саме цей закон мав на меті розв'язання проблеми швидких поставок зброї та обладнання без додаткових погоджень з Конгресом — не лише Україні, а й іншим країнам Східної Європи.
Після 24 лютого 2022 року Україна отримала від США безпекову допомогу обсягом $35.7 млрд. Це кошти, які виділив Конгрес, але як правило, розпоряджався ними Білий дім. Ця допомога надавалась і надається по декількох каналах. Та все це — поза ленд-лізом.
Допомога, яку отримує Україна від США, дійсно масштабна. Раніше рекордною сумою допомоги, отриманою за один календарний рік від США — $6 млрд у перерахунку на сучасну вартість долара, могла похизуватися лише Велика Британія — у 1947 році. Київ же наразі отримав майже в 6 разів більше.
Сам же ленд-ліз досі не запрацював та навряд чи запрацює — попри те, що до завершення дії закону залишилося всього кілька місяців. А проте, з точки зору розробки політики підтримки України — це позитивний сигнал для Києва.
Чому не запрацював ленд-ліз та яке рішення?
Якщо стисло — ленд-ліз не запрацював, бо за весь рік у ньому насправді не було необхідності. Впродовж року Конгрес справно голосував за запропоновані пакети допомоги, і у використанні спрощеної системи ухвалення рішення просто не було потреби. Ба більше: якщо демократи голосували за допомогу Україні ще в попередньому скликанні Конгресу, то нещодавно й Спікер Палати Представників, республіканець Кевін Маккарті заявив, що готовий підтримувати нові пакети допомоги Києву. Це достатньо обнадійлива заява у світлі того, що певна кількість республіканців напередодні виборів до Конгресу 2022 ставила під сумнів необхідність допомоги Україні в поточному обсязі.
Цілком ймовірно, що останнього пакету допомоги, погодженого Конгресом, обсягом $45 млрд, вистачить до середини-кінця літа цього року. Але наступне голосування буде своєрідним маркером для нового скликання Конгресу, що розпочало роботу на початку 2023 року. Якби ж ленд-ліз почав функціонувати, це дало б додатковий простір для риторики опонентам продовження допомоги Україні — і відповідно її обсяги та ефективність могли б значно скоротитися.
Отже, грубо кажучи, ленд-ліз — це рятувальне коло, яке поки що не потрібне Україні, адже й без нього наразі Конгрес погоджує масштабні обсяги допомоги. Крім того, важливо розуміти, що сам по собі ленд-ліз не змінив би зміст та обсяг допомоги. Він би вплинув лише на внутрішню процедуру в США.
Чому ж це добре, що ленд-ліз для України так і не запрацював? Усе просто: ми бачимо, що США готові підтримувати Україну і без спрощених механізмів, а отже — що на боці допомоги України стоїть не лише Білий дім, а й Конгрес.
Фактично всі пакети допомоги від США враховують потреби України — вони змінюються не лише за обсягом, а й змістом. Якби США не хотіли реагувати на потреби України, що часто змінюються, то допомога надавалась би швидше — через ленд-ліз, але не факт, що це було б саме те, що потрібно Україні для захисту.
З боку України вести перемовини про нові пакети допомоги варто з Білим домом та Конгресом і не зосереджуватися на механізмі ленд-лізі, адже наразі інституційна співпраця є ефективною і без цього механізму.
