Громадський транспорт і коронавірус: відповідь скептикам
Днями соцмережами розлетілася картинка з насмішками про «непотрібність» та небезпечність громадського транспорту в період пандемії covid-19.
Це був такий собі тролінг відомого зображення, яке показало, наскільки громадський транспорт є економнішим у порівнянні з приватними автомобілями у сенсі простору у місті, що він його займає:
Бачимо, що на картинці показано, нібито у громадському транспорті знаходитися «стрьомно», бо всі інфіковані, а у приватному авто ви в безпеці. Це супроводжувалось глузуванням над прихильниками розвитку громадського транспорту, акцент був на тому, що зараз найкращий транспортний засіб – це авто. Мовляв, «ну все, урбаністи, хана вашим мріям і прикладам з-за кордону. Порятунок буде лиш тим, у кого приватні автівки».
Але повернемось до невдалої спроби травлі прихильників розвитку альтернативних приватному авто видів транспорту у міському середовищі, зокрема і хейтерів громадського транспорту.
Відповідь на маніпуляцію та аргументи на користь громадського транспорту наступні:
1. Ми переживаємо тривожні і вийняткові часи сучасного світу, де, на жаль, продовжують помирати тисячі людей. І нікому не відомо, кого саме уразить вірус: водія приватного чи громадського транспорту, пасажира, велосипедиста чи пішохода.
2. Коронавірус вніс тимчасові корективи в роботу транспортної системи міст і країн. Вірус ми переживемо, бо це тимчасово, а наші транспортно-колапсові проблеми дуже швидко нагадають про свою невирішеність. Тоді і тролі, і хейтери, і люди, які адекватно оцінюють ситуацію, — всі займуть звичні місця в заторах Києва, Одеси, Дніпра чи інших міст, усе більше проводячи часу в заторах і деградувати в рейтингах TomTom. Повірте, коли я спостерігав чи сам стояв у заторах, мені не було смішно. Я розумів і був свідомий того, що на наших очах міські адміністрації бездарно втрачають час і у конкретну мить, і що прийшов час перебудовувати транспорту систему, завдяки якій нам та нашм дітям через 5-10 років було би менш проблемно пересуватись містом.
3. З сумом переглядав фото та відео переповненого рухомого складу, штурмів тролейбусів і розбитих вікон автобусів після закриття метро, а потім і всього наземного громадського транспорту. Це все наслідки. А причини ж — саме управлінські проколи. Їх я розцінюю як наругу над гідністю людей, за яку відповідальні винуватці — від президента до мерів міст.
Адже вони не створили нормальної альтернативи, якісно не прокомунікували способи переміщення тим, кому справді доцільно користуватись громадським транспортом. Одиниці звернули увагу, що оператори міських перевезень мали б нести відповідальність за недостатню кількість рухомого складу, їх частоту руху, щоб люди не відчували себе бидлом, набиваючись у заповнений громадський транспорт. Дякуй_те Київпастрансу.
4. Чинна кризова ситуація з вірусом показала, що громадський транспорт для певної категорії був і є головним засобом пересування. Ну не можуть медсестри, пожежники, працівники газо-водо-енерго служб, а також тисячі інших працівників різних галузей, які часто живуть за містом, економічно дозволити собі мати авто. І ці авто потрібно ще заправляти, обслуговувати, знайти місця для паркування та платити за це в місті.
Питання, чому органи місцевої влади на 3-ій тиждень карантину досі не змогли організувати логістику для персоналу стратегічних підприємств та екстрених служб з Київської області чи навіть з Києва, залишу відкритим.
5. Прибічники розвитку громадського транспорту апелюють до кількох аргументів: громадський транспорт займає менше місця при перевезенні однакової кількості людей, ніж приватне авто, та здійснює менше шкідливих викидів у повітр'я.
Наприклад, 1 автобус перевозить 70 людей, а для перевезення такої ж кількості на приватному авто (у Києві коефіцієнт перевезення на 1 авто становить 1,5 людини), знадобиться 47 одиниць транспорту, а така варениця авто — це вже хороший затор.
Якщо ж взяти поточну ситуацію на час карантину, то в автобусах дозволяється провозити 20 людей + водій + супроводжуючий поліцейський (22 людини) і це з дистанціюванням, щоб знизити ризики підхопити короновірус. Припустимо, що зараз у приватних авто відбулось певне ущільнення, і водії частіше беруть додаткових пасажирів, тож середній коефіцієнт також виріс до пропорції 3 людини на 1 авто, де люди перебувають ближче, ніж в карантинному автобусі/тролейбусі. Навіть за карантинних умов виходить: громадський транспорт займає менше місця (20-22 людини: 1 автобус = 6-7 авто), робить менше викидів.
На даний момент найбільший мінус в тому, що міська влада обмежила поїздки громадським транспортом для всіх, і за спецперепустками може пересуватися лише персонал найбільш пріоритетних екстрених підприємств. Проте на olx вже були пропозиції придбати спецперепустки, тож бажаючі могли собі придбати їх для своїх поїздок.
6. На період активної фази пандемії кількість учасників дорожнього руху всюди впала. Звісно, кількість пасажирів громадського транспорту також зменшилась. Хоча до таких обмежень, як в українських містах, рідко де вдались, і публічний транспорт продовжує виконувати свою соціальну місію.
Натомість попри заклики #ЗалишайсяВдома, якщо на початку карантину спостерігалось зменшення кількості учасників дорожнього руху, то останні дні знову можна помітити невеличкі затори, лиш з відмінністю, що тепер у заторах немає маршруток, де-не-де є великогабаритний громадський транспорт, а решта – це легковушки.
7. Ви взагалі десь бачили фахові дослідження, що доводять масові зараження саме в громадському транспорті? Я — ні, але буду стежити і збирати докази, якщо такі будуть 😉
8. Економіку суттєво підкосило, тому марно чекати, що при існуючій кількості авто Києва, муніципалітет впродовж 3-5 років наштампує пачку розв'язок, які начебто врятують столицю. Насправді ж це лиш відтягнуло на короткий період справжній колапс.
Не вірите? Тоді нагадаю лише 1 славнозвісний об'єкт на Шулявці: вам 3 роки обіцяли швидко збудувати круту розв'язку недолеквера, а по факту ми отримали те саме, тільки з новими конструкціями та асфальтом, і добіркою матеріалів про розкрадання бюджетних коштів. І навіть те досі не добудували, і продовжують годувати обіцянками знесення 5-ого цеху "Більшовика".
Щодо розв'язок, то згадайте ділянки доріг, які свого часу було розширено або додано «додатковий рівень» (міст, шляхопровід, тунель). Чи довго була ейфорія від роздолля та зручностей? Чи на довго зникли затори? Далеко змістилась «горловина пляшки» заторів. Не обманюйте хоч себе.
Вірус мине, а українським містам все ще буде потрібна зміна підходів і переорієнтування на громадський транспорт: рейковий (метро, трамвай, нормальна електричка) та наземний з відокремленням від загального потоку. Це нас врятує.
***
Резюме.
Порівнюючи відстані між пасажирами і водіями у громадському транспорті (з урахуванням лімітів на перевезення) та приватному транспорті, перше є більш безпечним. На решту пунктів на користь громадського транспорту пандемія не впливає.
Моя позиція щодо авто стійка протягом тривалого часу: мати авто — це нормально (бажано, щоб воно було максимально екологічне і займало менше місця). Не нормально лише ним постійно користуватись у місті, якщо в цьому немає жорсткої потреби. Зрештою завжди потрібно оцінювати економічні, часові витрати, і ідеально не забувати про екологічні наслідки.
InPublicTransportWeTrust ☺ і, звісно ж. чекаємо більше велоінфраструктури для легкого персонального транспорту ☺
Бережіть себе, тримайте дистанцію, зберігайте здоровий глузд і не поширюйте дурниць.
