fbpx
Сьогодні 07/06/2020 02:33
Колонка 11:35 15 Кві 2020

Солідарність та коронавірус: чи витримає ЄС тиск кризи

Чому першою країною, від якої Італія отримала допомогу, був Китай, а не хтось із європейських сусідів? Розбиралися з тим, чи вдасться Європейському Союзу досягнути компромісу щодо обсягів допомоги, які країни надаватимуть она одній під час пандемії, і у чому, власне, конфлікт.

Фото europa.eu

Ще на початку року служба досліджень Європейського парламенту опублікувала документ про 10 викликів, на які ЄС  слід звернути увагу у 2020-му році. І головним питанням було, чи зможе союз зберегти солідарність щодо вирішення всіх цих питань. Тоді і не йшлося про головну кризу цього року – боротьбу з Covid-19. За декілька місяців ситуація кардинально змінилась. Нещодавно прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте заявив, боротьба з коронавірусом – найбільший виклик з часів 2 світової війни для Європи. Раніше схожу думку висловлювала й канцлер Німеччини Ангела Меркель. Євросоюз у цій ситуації залишається провідним актором у врегулюванні  наслідків пандемії. 

Чи дієвий принцип "один за всіх" і "всі за одного", коли це справді потрібно?

У час боротьби з коронавірусом деякі країни вже відчули не достатню солідарність та прохідне ставлення  держав-членів ЄС до проблеми, яка так швидко стала спільною. Першою такою країною стала Італія. На початку пандемії держава зверталася до ЄС із проханням активувати механізм з цивільного захисту ЄС — систему з надання оперативної допомоги при надзвичайних ситуаціях для того, щоб  отримати необхідне медичне обладнання. Незважаючи на заклик Єврокомісії до інших членів ЄС відгукнутися на це прохання, на жаль, жодна країна, попри невелику кількість хворих на той момент, не відправила Італії потрібне обладнання та засоби індивідуального захисту. Натомість першим допомогу країні надав Китай. Уже згодом Німеччина послабила свою заборону на експорт медичної продукції та відправила найнеобхідніші засоби захисту до Італії. Також країна погодилась прийняти на лікування хворих із найбільш уражених вірусом районів Італії та Франції.

Солідарність та коронавірус: чи витримає ЄС тиск кризи

Фото foreignpolicy.com

Це не перша криза для ЄС, коли країни не мають спільної позиції з важливого для союзу питання. У 2015 році близько мільйона біженців прибули на територію ЄС, зокрема Італії та Греції. Коли була розроблена схема розподілу біженців між країнами-членами, деякі члени ЄС відмовилися її приймати. Європейський суд у своєму рішенні від 2 квітня 2020 року  визнав таку поведінку незаконною. 

Тепер же для ЄС найважливішим питанням є забезпечити солідарність країн-членів в питанні врегулювання наслідків економічної кризи пов'язаної з COVID-19. Голова  Міжнародного Валютного Фонду Крісталіна Георгієва зазначила, що світ стикається з "найгіршою економічною кризою з часів Великої депресії 1930-х". Держави вже прийняли швидкі заходи для підтримки національних економік. У свою чергу Європейський союз залучає 37 млрд євро з бюджетних ресурсів, спрямованих на підтримку сфери охорони здоров'я, малого та середнього бізнесу та регіонів, які найбільше постраждали від пандемії. Раніше Європейський центральний банк оголосив про надання допомоги розміром 750 млрд євро. Більше того, 9 квітня після 16 годин перемовин міністри фінансів  держав-членів ЄС, так звана єврогрупа, досягли згоди про заходи щодо підтримки економіки країн ЄС на тлі загострення пандемії COVID-19. Міністри схвалили надання постраждалим від кризи країнам кредитної підтримки на суму близько € 540 млрд.

Голова Європейської Ради Шарль Мішель привітав домовленості, ухвалені єврогрупою, намагаючись представити досягнутий компроміс як демонстрацію справжньої солідарності країн-членів ЄС у боротьбі з коронавірусом та економічною кризою.  Але всі аспекти плану потребують офіційного ухвалення лідерами держав ЄС. Відео-конференція щодо цього питання відбудеться 23 квітня. 

У чому полягає головна суперечка держав-членів щодо останньої економічної угоди?

Попри попередню компромісну домовленість найбільш суперечливою темою до і після переговорів було питання, так званих, "євробондів". Відповідно до цього плану ЄС мав б взяти на себе боргове зобов'язання через випуск європейських облігацій, а отримані кошти були би направлені державам-членам. Для Італії, країни, яка має значні заборгованості, і для декількох південних держав варіант із "євробондами" є доволі вигідним, адже якщо буде проблема з поверненням боргів, виплачувати їх будуть усі члени ЄС, і координувати це буде Європейський центральний банк.  Проте такий підхід стикається зі значним опором північних, заможних держав ЄС – Німеччини, Фінляндії, Австрії та найбільшою мірою Нідерландів. 

криза євро

І хоча під час переговорів було досягнуто компромісу між державами щодо забезпечення необхідних коштів, вже наступного дня, 10 квітня,  у телевізійній промові прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте заявив, що угода є лише "першим кроком" і додав: "Ми будемо боротися за отримання єврооблігацій" ("коронабондів").  У свою чергу того ж дня міністр — фінансів Нідерландів Вопке Хекстра повідомив, що "він дуже задоволений" результатами 16 годинних переговорів, додаючи, що "євробонди" — це пропозиція, яка його не влаштовувала, не влаштовує і ніколи не буде влаштовувати. Країна має також значну підтримку Німеччини, хоча ні канцлер Ангела Меркель, ні міністр фінансів Олаф Шольц не брали активної участі у переговорах з цього приводу.

Нідерланди на противагу Італійському варіанту наполягають на активуванні існуючого механізму стабільності ЄС, який може надати 440 млрд і який доступний лише для 19-ти країн єврозони. Проте цей варіант є дуже несприятливим для найбільш постраждалих від пандемії держав, адже він створює для них ще додатковий борг із відповідними умовами його виплати. Допомогою в рамках цього механізму в свій час користувалась Греція для подолання кризи, яка була пов'язана із значною заборгованістю держави.

Така позиція Нідерландів викликала занепокоєння інших держав-членів ЄС. Так прем'єр-міністр Португалії Антоніу Кошта в п'ятницю, 10 квітня, поставив під питання відданість Нідерландів Європейському Союзу через те, що країна не йде на поступки у важливому питанні для всіх. "Нам потрібно знати, чи  далі нас буде 27 членів ЄС та 19 у Єврозоні, чи хтось хоче залишитися за бортом. Відповідно, я маю на увазі Нідерланди", – так він зазначив у інтерв'ю для місцевої газети. Менш різку але не менш критичну позицію має колишній віце-президент Європейської Комісії Франс Тіммерманс, який написав статтю до нідерландської газети ще перед досягненням угоди, зазначивши, що наполягання на своїх національних інтересах та перекладання вини один на одного нічого не вирішать. "Такий ЄС, як зараз, не переживе такого підходу". 

Як довго країни не сперечалися б та не наполягали б на своєму важливо, щоб 23 квітня лідери країн досягли єдиної позиції, яка б задовольнила всіх.

Інші можливі варіанти досягнення компромісу

Ще один новий фінансовий механізм для подолання наслідків кризи поки обговорюється. Йдеться про створення Фонду Відновлення ЄС, до якого країни зможуть отримати доступ, коли закінчиться криза в галузі охорони здоров'я, і будуть потрібні кошти на відновлення економік європейських країн, які постраждали від COVID-19. Хоча в рішенні єврогрупи йдеться про розробку інноваційного та нового механізм до фінансування Фонду, французький міністр економіки  Бруно Ле Мейр зазначив, що  таким механізмом може стати спільний борг, який не буде прирівняний до "коронабондрів". Країни матимуть можливість використовувати  кошти, в залежності від того, наскільки вони постраждали від коронавірусної кризи, але внески до нього будуть залежати від розміру їх економік. Це означає, що такі країни як Іспанія та Італія тільки виграють.  Відповідно до слів того ж міністра Фонд буде діяти протягом 6 місяців, і більше за все, його сума складатиме 500 млрд. євро. Також ЄС ще слід прийняти бюджет на 2021-2027 рр, навколо якого тако полягає багато суперечок. Очільниця Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що головною опорою цього бюджету має бути саме фінансування заходів, спрямованих на відновлення економіки. 

коронавірус єс

Фото dw.co

Чи вистачить у ЄС солідарності держав-членів впоратися з наслідками COVID-19?

Якого б компромісного варіанту не досяг ЄС у подальших переговорах, врегулювання наслідків економічної кризи залежить від балансу між національними інтересами держав-членів та інтересів союзу загалом. Поки держави здаються готовими співпрацювати в питаннях, що стосуються розвитку та збереження економічного союзу. Це у їхніх власних інтерсах і від цього залежить репутація ЄС. Але зважаючи на останні події та непорозуміння, солідарності країн-членів згодом може забракнути у ЄС як політичному союзі, де узгодженість інтересів і дружні відносини між всіма державами мають дуже важливе значення. 

Вікторія Омельяненко, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

2058

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: