Коронавірус – це благо для планети. Згодні чи ні?
Малюнок: Сергій Йолкін
Коронавірус — це благо для планети. Згодні чи ні? Поки всі радіють, що карантин очистив повітря у Китаї, економічна рецесія готує нові виклики для охорони довкілля. Спробувала розібратись у прогнозах вчених — плюси, мінуси і можливі рішення.
Плюси:
➕ В Китаї викиди парникових газів знизились на 25% у порівнянні із аналогічним періодом минулого року. В основному, за рахунок зупинки заводів, зменшення користування автомобілями та літаками. Подібні, хоча і не такі суттєві, скорочення викидів спостерігаються і у інших країнах, що ввели карантин.
➕ В тому ж Китаї викиди іншого забрудника повітря — NO2, скоротились на 37%.
➕ Пасажирські авіаперевезення у всьому світі зменшились на 5%, і відповідно, викиди від них.
➕ Глобальне споживання нафти у 2020 скоротиться внаслідок спаду економічної активності, за прогнозами Міжнародної енергетичної агенції. Вперше з 2009 року зростання попиту на нафту буде від'ємним. Зокрема, світ споживатиме на 90 тис барелів на день менше, ніж у 2019 році.
➕ Уряди країн отримають досвід (більш-менш) швидкого і злагодженого реагування на глобальну кризу. Система управління, медична та соціальна сфери пройдуть шокове випробування, уроки якого стануть корисними при реагуванні на климатичну кризу.
➕ Люди отримають досвід локального життя на зменшеній швидкості. Працювати з дому, ощадливо використовувати ресурси — це приклад тієї зміни щоденних звичок, що необхідні і для подолання змін клімату. Людей з розвинених країн і з високим достатком це може навчити, що зменшити своє споживання цілком досяжно.
Мінуси:
➖ Скорочення викидів, яке ми спостерігаємо, тимчасове, а не системне. Скоріше за все, як тільки епідемію буде подолано, викиди швидко наздоженуть і навіть переженуть попередні показники, якщо не буде вжито спеціальних заходів. Так, після попередньої економічної кризи у 2008 році, глобальні викиди скоротились на 1,4%, а наступного року зросли на 5,9%, що компенсувало і перевищило скорочення.
➖ Зокрема, експерти прогнозують, що Китай намагатиметься якомога швидше відновити роботу своєї економіки, заснованої на вугіллі. Є повідомлення про те, що місцева влада вже радить заводам працювати вхолосту, аби підтримувати споживання електроенергії на якомусь рівні і відповідно роботу електростанцій. Наскільки суттєвим буде скорочення викидів та як довго воно протримається, залежить лише від того, як швидко Китайська економіка оговтається від наслідків епідемії. Судячи з попереднього досвіду країни із економічними кризами (2008, 2015), влада зробить все, щоб це відбулось швидко.
➖ Ситуативно зросте використання одноразового пластику. Тенденція до zero waste у розвинених країнах на якийсь час сповільниться, адже люди можуть боятись повторно використовувати посуд, пакети тощо. Деякі міста, що ввели бан на одноразовий пластик, зараз відкликають його у зв'язку з епідемією. Оскільки пластик напряму пов'язаний із використанням нафти та забруденням довкілля СО2, метаном і мікропластиком, це завдасть додаткового удару по глобальній екосистемі.
➖ Економічна рецесія ускладнює здійснення необхідного переходу на безвуглецеву економіку. Для такого переходу потрібні кошти і можливість планувати. А ситуація спонукатиме до збільшеного використання «дешевої» нафти, щоб підняти виробництво і споживання у короткотерміновій перспективі.
➖ Переговори ООН зі змін клімату та імплементація Паризької угоди з обмеження глобального потепління в межах 1,5-2 градуси С опиняються під загрозою. Зокрема, вже призупинені чи перенесені проміжні сесії переговорів у Бонні та Кампалі. Поки невідома доля щорічної конференції сторін СОР26, що має відбутись в кінці року у Глазго. На цій конференції країни мають надати свої амбітні цілі зі скорочення викидів до 2030 і 2050 років, щоб стримати потепління.
➖ Кліматична справедливість. Вірус прямо і опосередковано (через падіння економіки) найбільше вражає тих же, кого і наслідки змін клімату. Найсильніше він вдарить по соціально незахищених верствах, починаючи з робочого класу, літніх людей, бідних, та жителів трущоб. За іронією, вони ж отримують найменше дивідентів від економічного зростання і найменше спричиняють викиди парникових газів.
➖ Надзвичайна ситуація із вірусом відволікає увагу від кліматичної кризи в цілому. У 2019 намітився прогрес, принаймні із публічним сприйняттям змін клімату. Це стало наслідком виступів Грети Тунберг та підготовкою до вступу в дію Паризької угоди. Світом прокотилась хвиля кліматичних протестів. Країни і корпорацій стали більш активно заявляти про свої цілі зі скорочення викидів і досягнення вуглецевої нейтральності до 2050. Однак зараз ця тема може втратити свою актуальність в очах глобальної аудиторії. Вірусний хайп витісняє екологічний. Менше вимог від населення — менше кліматичних дій від країн.
Можливі рішення:
✔️ Після-кризові економічні стимули та інвестиції для стабілізації економіки мають враховувати вплив на довкілля, бути сталими. Не можна допустити, щоб зараз заради економічного зростання почали будувати великі інфраструктурні проекти, засновані на використанні викопного палива, які б прирекли нас на ще 20-50 років зростання викидів.
✔️ У 2019 році вперше намітилось глобальне зменшення викидів парникових газів від енергетики, на 1,3%. Так званий декаплінг. Це відбулось внаслідок зменшення частки викопного палива в енергобалансі розвинутих країн. Цю тенденцію необхідно зберегти та поширити на інші галузі економіки.
✔️ Врахування досвіду реакції на епідемію, у тому числі, модернізація національних систем охорони здоров'я, має відбуватись із врахуванням прогнозів поширення хвороб і стихійних лих від змін клімату.
✔️ Цей досвід показав, що людство здатне швидко реагувати і проявляти солідарність, коли є безпосередній ризик смерті і економічних втрат. Наслідки кліматичної кризи досі сприймаються як більш "розмазані" і проявляються опосередковано, як тайфуни, посухи і ті ж епідемії. Потрібно змінити фокус комунцікацій про зміни клімату від "це невизначений ризик у майбутньому" до "це небезпека, яка впливає на нас вже сьогодні".
Текст опублікований з дозволу авторки
