Час прибрати доступну іпотеку з політичних транспарантів
Верховна Рада продовжила до 2022 року мораторій на стягнення майна за валютними кредитами. В НБУ ж відразу заявили, що це ставить під загрозу запуск анонсованої доступної іпотеки. Нібито оскільки існуючі проблемні борги валютних позичальників залишаються неврегульованими, банки не будуть зацікавлені у видачі нових іпотечних кредитів.
Але давайте подивимося на це питання комплексно. Проблема неповернення валютних кредитів, спровокована кризою 2008 року, дійсно є і шукати справедливість насправді складно.
З одного боку, бачили очі, що купували. У той час люди в буквальному сенсі хапали будь-яку нерухомість за будь-якою ціною. Не може 50-метрова квартира у вбитому стані коштувати 200 тисяч доларів, але люди відмовлялися аналізувати всі ризики і брали кредити мало не на всі гроші.
З іншого боку, банки теж повинні були розуміти, що не можна так бездумно видавати кредити і що коли-небудь настане час розплати, але видавали … тому що брали.
У підсумку, коли все це сплеснулося, кожна сторона спробувала захистити свою позицію – позичальники, хотіли, щоб у них не відібрали закладене майно, банки – повернути собі гроші.
Що робити? Списати борги в нуль неправильно по відношенню до банків – це все ж комерційні взаємини. Відібрати нерухомість – загнати людей в абсолютну соціальну яму. Платити банкам компенсації за рахунок бюджету – теж неправильно. Чому одні платники податків повинні оплачувати приватні кредити інших? Відповідно це питання вже багато років відкладається бо єдиного правильного виходу з ситуації, що склалася, немає.
Я категорично проти списання боргів в нуль. Я за якусь середньосправедливу договірну стратегію, коли і позичальник заплатить певну суму, і банк отримає хоч якісь гроші. Тому що взяти гроші і не повертати, прикриваючись економічною ситуацією, – це називається економічне рейдерство під прикриттям держави. Ми так ніколи не зведемо інвестиційну політику в нашій країні до якогось розуміння і ні про яку нову доступну іпотеку точно говорити не доведеться.
Сьогодні одним з робочих рішень є можливість реструктуризації, яка в тому числі передбачена Кодексом про банкрутство, коли позичальник домовляється з банком або факторинговою компанією про якусь суму компенсації. За 10 років факторингові компанії викупили частину кредитів з істотним дисконтом, і ця реструктуризація дозволяє «вийти» з кредиту з мінімальними втратами.
Але зараз всю цю історію перетворили в складний клубок, який використовують в політичних іграх. І, напевно, поки немає реально працюючого рішення дійсно краще знову відкласти це питання до 2022 року.
Давайте чесно, доступна іпотека – це дуже добре, але не треба в її ім'я робити зараз якісь гучні заяви. Доступну іпотеку винесли на всі транспаранти і носяться як з писаною торбою. З'явиться у нас іпотека, головне, щоб вона була не така бездумна, як попередня. Банки вже запускали доступну іпотеку – все одно відсотки компенсують забудовники, а фактично за них в прихованому вигляді платить кінцевий покупець. Відсутність нульового декларування і жорсткі вимоги за нормативами резервування заважають іпотеці більше, ніж борги позичальників. У нас немає ресурсу для шарових грошей – ми країну рятуємо від COVID. Я за правильну розстановку пріоритетів, а не гучні заяви та гру на людських емоціях.
