"Космічні" фантазії земних кандидатів у президенти
Українці вже звикли до того, що їм під вибори обіцяють зменшити податки, соціальні виплати при цьому — магічним чином підняти, а вулиці освітити посмішками щасливих громадян. Але деякі претенденти на найвищий пост у державі відрізняються особливим креативом.
Ілюстрація rferl.org
Велика кількість кандидатів у президенти, які, мабуть, і у паралельних всесвітах не розглядають можливість власної перемоги на виборах, тим не менш, були змушені написати передвиборчу програму. Звичайно, це лише «дрібниця», адже, будемо відверті, українці не читають передвиборних програм навіть тих кандидатів, за яких планують голосувати. Тому говорити про порівняння декількох програм, а в ідеалі – всіх, не доводиться.
Я ж пропоную звернути увагу на окремі програмні пункти кандидатів у президенти, які не полінувалися наповнити власну передвиборчу програму чимось «цікавим».
Українцям потрібно більше хлібу та духовності
Мабуть, найбільш неординарною є передвиборча програма Володимира Петрова. Першим пунктом у програмі Петрова є обіцянка надати «щоденний безоплатний хліб кожному громадянину України», а також скасування кримінальної та адміністративної відповідальності за крадіжку харчових продуктів на суму до 1 000 гривень. За такого стану речей, виборцям Петрова може і не знадобитися безкоштовний хліб, враховуючи можливість безоплатно «отоварюватися» харчами без жодної відповідальності. Володимир Володимирович, ймовірно, є глибоко релігійною людиною, адже він пропонує «об'єднання Церкви та Держави». Церква, за ідеєю Петрова, має виконувати також і функції міністерства соціальної політики.
«Політична кастрація» олігархів руками Ольги Богомолець
Ольга Богомолець у власній програмі занадто експлуатує власний образ медика. Так, пані Богомолець не соромиться екстраполювати медичні терміни на політичні реалії України. «Олігархам – політичну кастрацію, соціальну ізоляцію і справедливий податок на розкіш», – йдеться у програмі Ольги Богомолець.
«Тотальний контроль» Інни Богословської
Недовіра до інституту президента настільки велика, що Інна Богословська пропонує зобов'язати президента жити у резиденції під публічним наглядом, користуватися виключно державними засобами зв'язку та листування з фіксуванням технічними засобами життєдіяльності Президента України. За такою логікою, наступник кроком «підвищення публічності» життя Президента України могло б стати закріплення на президенті стрімінгової камери, яка б дозволила кожному українцю цілодобово «бачити очами президента».
Хлопчики – яничари, дівчата – сестри милосердя
Олександр Мороз пропонує перетворити дитячі будинки на «військові ліцеї-інтернати для хлопчиків», випускники яких, за бажанням, одержуватимуть роботу в правоохоронних структурах або збройних силах. У критиків пана Мороза є побоювання, що він може піти далі і запропонувати створити аналог турецьких яничар, які були елітним військом турецьких сультанів. Олександр Мороз не забув також і про дівчаток, яким він пропонує «ліцеї-інтернати, де будуть предмети з медичної підготовки, ведення господарства тощо». Цікаво, чи передбачаються у таких інтернатах імені Олександра Мороза факультативи з дітонародження, курси лекцій «Як у 18 років вийти заміж»? Чи це був би вже сексизм?
«Президентське дзеркало» Ігоря Шевченка
Ігор Шевченко вирішив піти шляхом найменшого супротиву і в преамбулі до власної передвиборчої програми описав бажаного для України президента, максимально схожого на самого себе. Тому не викликає подив, що, на думку Ігоря Шевченка, він «вирішив балотуватися в Президенти, тому що найкраще відповідає вимогам до кандидата на цю посаду».
Звичайно, до таких оригінальних пунктів у програмах кандидатів у президенти можна ставитися по-різному. Хтось посміхнеться, хтось обуриться від такого розгулу фантазій. Але за політичним троллінгом не слід забувати, що вибори глави держави у країні, в якій йде війна, це все ж таки важливо.
