Чи соромно відпочивати 8 березня

Ігор Скрипченко

Не міжнародне свято

Одним із аргументів проти вихідного 8 березня є те, що він не має статусу міжнародного і святкують його лише в пострадянських і соціалістичних країнах. Якщо казати про наявність вихідного дня – це дійсно правда і в більшості країн світу це звичайний робочий день. Але це не змінює того факту, що 8 березня відмічається ООН як Міжнародний жіночий день. Тому казати, що цей день не має статусу міжнародного – хибно.

Радянщина

Цей аргумент є одним із найпоширеніших. Дійсно, в країнах соцтабору цей день святкували досить пишно, на відміну від західних країн, де навіть не всі жінки знали, що в цей день відзначають. Але виникає питання, якщо святкування 8 березня є "страшним" явищем "радянщини", то чому гендерні квоти такими не є? Адже відомим є той факт, що в СРСР та в інших країнах соціалістичного табору жінки складали 30% і більше від загального складу парламентів. Західні парламенти такою пропорцією похизуватися в ті часи не могли. І все це було можливо тільки через застосування "разнарядок" партії щодо присутності жінок у виборних і керівних органах влади.

Якщо сьогоднішнім противникам так важливо відмінити святкування 8 березня, то нехай заодно відмінять закон про гендерне квотування, як пережиток комуністичного минулого. Тим паче, за світовою статистикою співвідношення жінок і чоловіків у парламенті ніяк не впливає на якість життя в країні та на стан її економіки.

Топ – 10 країн із найбільшим представництвом жінок у парламенті

Головним призначенням парламенту є прийняття якісних законів, а не умовне протиборство жінок із чоловіками. Значення мають професійні та моральні якості людей, а не їх статева приналежність. Утвердження ж штучного квотування за фізіологічною ознакою, взагалі, "попахує" нацизмом і нагадує різновид Нюрнберзьких законів. Такий підхід знецінює людину як особистість і переводить її в бездушну, статистичну одиницю.

"Лінива" нація

Ще один аргумент, який висувається, стосується завеликої кількості вихідних днів у році. Так, колишній голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович хотів скоротити кількість вихідних з 11 до 9. Існували навіть підрахунки про те, як "неймовірно" виграє економіка, якщо прибрати два державних вихідних дня.

Звичайно, що два додаткових робочих дні, навряд чи зроблять рівень доходів в Україні такий як в Швейцарії. Адже проблема бідності країн залежить не стільки від кількості святкових днів, скільки від стану їх правової та ліцензійно-дозвільної системи, від податкового навантаження, від рівня корупції, врешті-решт. І якщо пан В'ятрович й інші колишні державні діячі дійсно б хотіли, щоб українці стали заможнішими, треба було займатися не відміною вихідного у 8 березня, а робити більш вагомі справи. Інакше "зациклювання" на проблемі святкуванні 8 березня як раз і виглядало, як спроба відволікти увагу громадян від нагальних проблем у державі.

Що треба українцям?

Як демонструють соціологічні дослідження, 8 березня, першочергово, для українців є вихідним днем. Це і зрозуміло, враховуючи скільки працюють українці у порівнянні з західними країнами.

Наприклад, за підрахунками німці відпочивають на 269 годин в рік більше ніж українці, що еквівалентно 33 з половиною робочим дням. Це виходить за підрахунком робочих годин на тиждень. В Німеччині це 34 години на тиждень, для прикладу, в Нідерландах цей показник дорівнює, взагалі, 29 годинам на тиждень. Крім того, жителі ЄС мають право на щонайменше 4 тижні оплачуваної відпустки на рік. В Україні цей показник становить 24 дні. Але навряд чи можна порівняти можливість використання їх в Україні та в ЄС. Враховуючи ці дані, твердження, що українці забагато відпочивають виглядає просто цинічним.

Кількість годин у робочому тижні в країнах Європи / Source: OECD

8 березня є однією з нагод для українців зібратися та відпочити у сімейному колі або у колі друзів. За опитуваннями, майже чверть громадян організують культурну програму і відвідують кіно, ресторани й театри. Кожен четвертий чоловік, як правило, проводить час у хатніх клопотах або влаштовує романтичний вечір для своєї жінки. Невже це є настільки тяжким злочином? Тим паче, що економіка також від цього виграє, адже під час вихідних суттєво активізується торгівля та сфера послуг.

Причина замислитись

Можливо, це свято, дійсно, втратило своє політичне забарвлення, у вигляді масових мітингів за права жінок, і перетворилося на неідеологічне, сімейне свято. Але це має свої закономірні причини. Адже засновниці цього свята Клара Цеткін та інші феміністки впродовж довгої боротьби домоглися закріплення прав та свобод для жінок. Це стосується і права на освіту, права обирати й бути обраною на виборах до представницьких органів влади, інші права і свободи, які стосуються економічної та соціальної сфери життя. Всі ці права сьогодні закріплені в Конституції України.

Фактично, історична місія щодо закріплення рівних прав з чоловіками є виконаною. Тому виглядає дивним невдоволення деяких активістів, що жінки не влаштовують масові мітинги за права, які вже є закріпленими. Тим паче, в Україні не заборонено влаштовувати масові заходи. Й усі бажаючи нагадати про права і проблеми жінок можуть вільно це зробити. На відміну, до речі, від багатьох країн світу, де права і свободи жінок, і близько не відповідають ні українським реаліям, ні навіть реаліям сторічної давнини. І чомусь цим питанням сучасні феміністичні рухи, як правило, не сильно переймаються, що не дуже добре демонструє їх жіночу солідарність.

В якій країні найбільше жінок у парламенті? Тест до 8-го березня

Читайте також:

Що казати і робити на 8 березня? 10 порад на Міжнародний жіночий день без стереотипів

Як доречно привітати жінок з 8 березня