fbpx
Сьогодні
Колонка 19:45 21 Лис 2022

Як батькам, розлучаючись одне з одним, не розлучитися з дитиною

Цьогоріч в Україні, попри війну, одружуються більше пар, аніж минулого року. Статистика розлучень натомість зменшилася. Втім психологи та юристи кажуть, що офіційні цифри не відображають реальний стан справ. Подружжя розпадаються, бо дружини виїжджають з дітьми за кордон, хтось не витримує психологічного тиску пов'язаного з війною, для інших воєнні реалії стають каталізатором рішень, які раніше відкладалися. 

Як розучитися так, щоб не змушувати при цьому страждати дітей, розповідає Маріанна Білик, програмна директорка Української освітньої платформи.  

Під час одного з навчальних тренінгів для працівників служб у справах дітей, які покликані захищати права дитини та розвивати сімейні форми виховання, ми з колегами раз у раз поверталися до теми розлучень. Мене шокувало, як часто під час розлучення батьки порушують та нівелюють права дитини.

Розлучення здебільшого супроводжується негативними емоціями партнерів, які також впливають і на дитину. Батьки часто шантажують одне одного, використовуючи дитину, — створюють перешкоди в спілкуванні або взагалі забороняють тату чи мамі бачитися із сином чи донькою. Це одна з найпоширеніших форм порушень прав дитини.

Негативно впливає на дітей, коли батьки намовляють їх супроти батька чи матері, принижують одне одного, викривають сімейні таємниці чи речі, які вони не розповіли б дитині за інших обставин.

На жаль, якщо батькам не вдається вирішити між собою, з ким буде мешкати їхня дитини, ситуацію розглядає комісія із захисту прав дитини. Згодом справа може перейти до судового розгляду. Засідання комісії та суду можуть стати травмуючими для дитини, адже їй доведеться робити вибір із ким із батьків вона хоче залишитися або ж свідчити проти батька чи матері. У такому разі саме працівники служби в справах дітей та інших дотичних структур мають створити середовище довіри та підтримки, де дитина буде почуватися в безпеці, де не толеруватиметься підвищений тон розмови батьків чи фахівців, або ж інша поведінка, яка чинить психологічний тиск на дитину.

Батькам, які вирішили розлучитися:

  • заплануйте спільну розмову, під час якої коректно поясніть дитині ситуацію, що склалася в подружжі. Дитині буде значно легше пережити розлучення батьків, якщо вони знайдуть у собі сили для відвертої розмови;
  • пам'ятайте, що дитина має право любити обидвох батьків. Залиште їй це право й не змушуйте обирати чиюсь сторону! За будь-яких умов уникайте шантажу та спекуляції щодо того, з ким житиме дитина й чи бачитиметься вона з кимось із батьків;
  • зверніться по допомогу до психолога, якщо відчуваєте, що стан дитини чи ваш стан гіршає. Розлучення може вплинути на самопочуття, успішність, ефективність та уважність як дитини, так і батьків. Кілька консультацій може бути достатньо, щоби відновити внутрішній баланс чи уникнути психоемоційного виснаження. До психолога можна звернутися через гарячі лінії, які зараз активно працюють зараз в Україні;
  • проводьте з дитиною більше часу, не уникайте розмов про розлучення. Діти схильні звинувачувати себе в тому, що відбувається в сімейних стосунках. Будьте опорою для дитини, щоби вона знала і відчувала, що її провини в розлученні батьків немає;
  • зверніться за юридичною допомогою, якщо в тому є необхідність. Для безоплатної правової допомоги скористайтеся гарячими лініями.

Розлучення — це складний, тривалий та виснажливий процес, тому батьки мають намагатися зробити все можливе, щоби комунікація між ними була екологічною та не завдавала травматичного досвіду дитині.

511

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: