Глобальна продовольча безпека тримається на крихітному клаптику землі, окупованому росією
Через понад рік повномасштабної війни росії проти України, Чорноморська зернова ініціатива (єдина угода, яку, попри запеклу боротьбу, двом ворогам вдалося зберегти відкритою) опинилася під загрозою зриву, що може мати серйозні наслідки для світової продовольчої безпеки.
Вторгнення росії в Україну спричинило збій у міжнародних ланцюгах постачання продовольства. 22 липня 2022 року за посередництва Організації Об'єднаних Націй між росією та Україною було укладено два окремі договори, результатом яких стало відкриття Чорноморського зернового коридору. Для лідерів у Києві на той час було вкрай важливо продемонструвати непокору російському примусу, а підписання багатосторонньої угоди з москвою було політично неможливим, враховуючи, наскільки крихкою була довіра між двома сторонами. Тому угода була підписана під патронатом ООН.
Перший етап угоди був розрахований на 120 днів, який 17 листопада був продовжений на той самий термін. Термін дії угоди закінчується 18 березня, але українська влада тримає двері відкритими для продовження цього періоду ще на рік, в той час як росія навряд чи погодиться на таку пропозицію зараз, адже це можливий туз в рукаві путіна.
З початку дії угоди з портів України вийшли судна з 22,5 млн тонн кукурудзи, пшениці та соняшникової олії. Це життєво важливо для того, щоб утримати державу на плаву, адже 30% бюджету країни забезпечують торговельні партнери України. Однак за останні кілька місяців, за даними Спільного координаційного центру за підтримки ООН, який складається з представників України, росії та Туреччини, перевірки серйозно затримали фактичне відправлення продовольства. Загалом Україна є лідером у світі з експорту кукурудзи, пшениці та соняшникової олії.
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначає, що наразі через протоку Босфор проходять в середньому 2,5 судна, і припускає, що ця оцінка може не враховувати диверсії російських інспекторів.
При цьому Україна стверджує, що росія скорочує кількість залучених інспекторів. Українська влада закликала прискорити перевірки, оскільки збитки від таких затримок серйозно впливають на експортні доходи. Через гальмування росією інспекцій скорочується пропускна спроможність Чорноморського коридору, що дозволяє Україні експортувати лише 30% усього зерна, яке потенційно могло бути відправлено. Це означає, що місяць затримки коштує приблизно 20 доларів за тонну – тобто для кожного судна, яке перевозить 35 тисяч тонн пшениці, збитки можуть становити 700 000 доларів США за місяць, не кажучи вже про репутаційні втрати для експортера.
Однією з небагатьох проблем із гальмуванням інспекцій є те, що вони охоплюють лише три порти України: Одесу, Чорноморськ і Південний. Усі вони знаходяться в Одеській області. Одним зі способів розв'язання цієї проблеми є включення додаткових портів до Зернової ініціативи. Україна хотіла б змінити нинішній статус-кво і включити два або принаймні один зі своїх портів у Миколаївській області. Кінбурнська коса залишається єдиною частиною Миколаївської області під контролем росії. Щоб пройти до Одеси чи безпосередньо до Босфору, будь-якому кораблю потрібно буде пройти через цей крихітний прохід, де українські військові не можуть гарантувати його безпеку.
Головна проблема Кінбурнської коси полягала в тому, що її контроль дозволяв росії час від часу запускати ракети по чорноморському узбережжю України, зокрема по українському місту Очаків, яке колись було турецькою фортецею у 18 столітті.
Головна агрокомпанія Миколаєва «Нібулон» уже втратила близько 88% своїх експортних потужностей, оскільки звичайний порт Миколаєва не має вільного та безпечного проходу для торговельних цілей. Додавання портів Миколаєва до Ініціативи має вирішальне значення для галузі, яка зазнала величезних збитків після втрати міжнародних кредитних ліній через розкрадання зерна росією. Важливо також зазначити, що здатність України контролювати острів Зміїний стала важливим фактором в переговорах щодо зернової угоди.
У цьому сенсі один зі шляхів полягає в тому, щоб домовитися про безпечний прохід із росіянами, що, ймовірно, залишить більше запитань, ніж відповідей, оскільки вимагатиме прямого контакту між офіційними особами Києва та москви, а будь-які переговори не є можливими для України після того, як путін проголосив про приєднання чотирьох областей України. У листопаді, коли закінчився перший етап зернової угоди, офіційні особи США запевнили Київ, що розглянуть можливість створення 20-мильної буферної зони між Румунією та Туреччиною для захисту кораблів від атак росії, але ця ідея не так і не стала реальністю.
Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім підтверджує, що миколаївські порти готові до включення в угоду. Однак все ще потрібна згода росіян у цьому питанні. Наразі росіяни контролюють Дніпро-Бузький лиман з Кінбурнської коси, що унеможливлює прохід кораблів.
Президент Байден під час свого візиту до Варшави заявив, що путін продемонстрував свою готовність тримати в заручниках світові запаси продовольства, щоб досягти успіху у своїх авантюрах в Україні. Ці плани могли б бути реалізованими, якби росії вдалося пройти Херсон на початку березня 2022 року до Миколаєва та Одеси, але путін зменшив свої амбіції у порівнянні з минулим роком.
Включення портів Миколаєва до Зернової угоди також враховує нову реальність, яка визнає успішний контрнаступ України в Херсонській області. Кінбурнська коса це унікальна географічна локація, яке має морське сполучення з Очаковом Миколаївської області та сухопутне сполучення з іншими частинами Херсонської області, яка досі залишається під контролем росії. Звільнення тих частин Херсонщини через Кінбурн є найшвидшим способом для української армії відновити контроль над водним каналом.
За словами генерал-майора Дмитра Марченка, який керував боєм, завдяки якому Миколаїв залишився під українським прапором, Збройним силам України вкрай складно застати росіян на Кінбурнській косі зненацька. Тому було б розумно припустити, що Україні потрібні ракети великої дальності, щоб витіснити росіян з півострова. Щобільше, відкидання росіян стане кроком до звільнення Криму від російської окупації, що має невіддільною частиною бачення перемоги України.
Наразі основний фокус міжнародної уваги зміщено на мужню оборону Україною міста Бахмут, який росіяни намагалися оточити всіма можливими засобами. Але південний фронт є ще одним важливим районом, де також використовуватиметься західна допомога, включаючи військову допомогу США. Звільнення Кінбурнської коси може стати основою для відновлення експорту українського зерна через Чорне море і стане вирішальним кроком у звільненні всього Херсона, Кримського півострова, а згодом і всієї України.
