2020 та хутро: маленькі перемоги у великій справі
2020 рік запам'ятається усім як непростий рік і це, м'яко кажучи. Людство зіткнулися із чималими труднощами. Зокрема з такими, що були спричинені тваринництвом (пандемія Covid-19, спалахи пташиного грипу на фермах фуа-гра у Франції). Та попри це, активісти з усього світу докладали максимум зусиль, аби хутровий бізнес у їхніх країнах заборонили на законодавчому рівні. Активісти кампанії Fur-free retail від ГО «Відкриті клітки Україна» підготували добірку подій, що трапились у 2020 році в напрямку боротьби з хутром.
Розпочати хотілося б із неймовірно хорошої новини, яку ми отримали з Польщі. Польський Сенат схвалив законопроєкт про заборону вирощування хутра з поправками. Далі законопроєкт повернеться до нижнього парламенту (Сейму) для затвердження поправок. Потім його повинен затвердити президент.
Ця подія — чудовий крок уперед для заборони вирощування тварин заради хутра на території Польщі. Саме заборона цього жорстокого бізнесу у Польщі буде дуже сильним ударом по хутровій промисловості, адже Польща — третя за величиною країна-виробник хутра у світі.
Українські активісти особливо пишаються цим досягненням, оскільки стимулом для розгляду та затвердження законопроєкту щодо хутро ферм стало розслідування, здійснене «Відкритими клітками». Активіст з України два місяці провів на найбільшій фермі у Польщі, аби показати всю правду цього виробництва, яку приховують від суспільства.
Велику роль у пришвидшенні введення заборон на розведення хутрових тварин зіграв спалах коронавірусу на фермах хутра норок по всій Європі у листопаді 2020 року. Тварини заразилися від інфікованих працівників. У науковців виникали побоювання, що норки можуть бути таким собі резервуаром для вірусу Covid-19 і, що тварини передаватимуть вірус працівникам, а ті, своєю чергою, — людям за межами ферм. Окрім того, з'явилась теорія, що коронавірус, що передасться від норки людині, мутований і стійкий до вакцини, що зведе нанівець усю роботу світових медичних лабораторій. Мільйони тварин були вбиті по всій Європі — 17 млн лише у Данії, яка є одним із найбільших виробників норкового хутра у світі.
Звісно, така ситуація не могла не вплинути на пришвидшення заборони вирощування хутра. У листопаді минулого року заборону на розведення багатьох видів хутрового звіра ввела Угорщина. Щоправда, на момент введення заборони в Угорщині практично не розводили тварин на хутро, але така заборона не дозволить хутровикам з інших країн перенести свій бізнес в Угорщину, що не може не тішити зоозахисників та просто небайдужих.
Нідерланди, що є одним із найбільших у Європі виробників хутра, ще наприкінці 2012 року заборонили вирощувати хутро на своїй території; повністю відмовитися від виробництва хутра країна мала до 2024 року. Та через спалах коронавірусу серед норок, усі хутряні ферми, на яких вирощували цих тварин, закрилися до кінця 2020 року.
У Боснії та Герцеговині у 2020 році зачинили останню хутряну ферму через економічний спад хутряної промисловості.
У вересні цього ж року, до переліку країн, де хутрове виробництво заборонено, приєдналася Франція. Перехідний період відмови від цієї галузі виробництва триватиме 5 років. На цей час на території Франції працюють лише 4 такі ферми, та, попри їх малу кількість, це — чергова перемога гуманності над жорстокістю. Окрім Франції, перехідний період відмови триває зараз у Хорватії (10-річний період почався у 2018 році), Норвегії (з 2018 року до 2025 року), Бельгія (з 2018 року до 2023 року) та Лос-Анджелес (з 2018 року до 2021 року).
Позбавити тварин страждань через недовге життя в муках і жахливу смерть на хутряній фермі можна не лише шляхом прямої заборони вирощування хутрових тварин на території країни. Наприклад, у 2017 році у Німеччині було прийнято закон, згідно з яким для норок, яких вирощують задля хутра, можна утримувати, лише дотримуючись суворих стандартів (збільшені розміри кліток та додаткові басейни для них). У Німеччині на той момент залишалися лише 1-2 ферми; без змін вони могли продовжувати роботу до 2022, надалі — лише з дотриманням цих необхідних вимог. Це зробило виробництво хутра неприбутковим, через що, німецькі норкові ферми закрилися ще у 2019 році. За схожим сценарієм виробництво хутра припинилося, наприклад, у Швеції та Каліфорнії.
У 2020 році стало відомо і про намір Ірландії відмовитися від вирощування хутра: у країні готується відповідне законодавство. Законодавство, яке забороняє вирощування хутра, зараз розглядається в Болгарії, Естонії, Литві, Чорногорії, Польщі та Україні.
Окрім вище згаданого, гарні новини ми отримали восени минулого року із Близького Сходу, а саме — з Ізраїлю. Ця країна планує заборонити продаж і купівлю хутра. Звісно ж, існуватимуть винятки для «наукових досліджень, освіти або навчання, а також у релігійних цілях або традиціях». Під останньою категорією, швидше за все, мали на увазі купівлю хутряних виробів представниками ультраортодоксальної частини ізраїльського населення: великі хутряні шапки — штраймлі, хасиди одягають в особливо урочистих випадках. За новими правилами, кожен, хто планує використовувати хутро в Ізраїлі (але лише представник однієї із вищеперелічених категорій), повинен подати заявку на отримання дозволу. Коментуючи цю заяву, міністерка охорони навколишнього середовища Ізраїлю, Гіла Гамліель назвала використання шкіри та хутра в модній індустрії «аморальним» та додала: «хутряна промисловість призводить до загибелі сотень мільйонів тварин по всьому світу і повʼязана з невимовною жорстокістю і стражданнями».
Наприкінці хотілося б нагадати, що й Україна належить до списку країн, де зараз розглядається законодавство, яке забороняє вирощування тварин заради хутра. Наразі на офіційному сайті Президента України зареєстровано електронну петицію про заборону виробництва хутра на території України, а законопроєкт 2360 знаходиться на розгляді в Парламенті. Підписати петицію та наблизити українське законодавство до європейського, сказавши хутру «ні», можна, підписавши петицію за посиланням.
