Бюджетні мільйони: як партії (не) звітують за витрачені кошти платників податків

За останні два роки політичні партії отримали майже 1,5 млрд грн з державного бюджету на фінансування своєї діяльності, але не прозвітували, на що конкретно та як саме були витрачені ці кошти. Відповідно, НАЗК не мало змоги перевірити фінансову звітність політичних партій і дізнатися, чи доброчесно та законно були витрачені кошти платників податків. 

За словами провідного аналітика з політичних фінансів громадського руху ЧЕСНО Ігоря Фещенка, до 2015 року партії також не звітували про фінансові витрати, які отримували як від приватних грошодавців, так і від держави. 

«Упродовж двох десятків років різні політичні партії балотувалися на виборах, вигравали їх, отримували доступ до бюджетів і розпоряджалися ними. У той час люди не розуміли, за рахунок чиїх коштів депутати переконували виборця голосувати за них. І потім, фактично, для цього ж виборця встановлювали правила, як жити і скільки податків платити», – говорить експерт. 

Ситуація змінилася у постмайданний період, коли новий парламент почав активно ухвалювати реформаторські закони. Один із таких законів – про державне фінансування політичних партій. 

«У 2015 році запровадили реформу державного фінансування політичних партій, яка передбачала фінансову звітність і досить жорсткі вимоги до використання держкоштів. Закон встановлював, хто має, а хто не має права фінансувати політичні сили, за яких умов може бути зупинене фінансування, про які суми йдеться, чи можуть фінансувати партію іноземці, на що можуть бути витрачені держкошти тощо», – згадує Ігор Фещенко.

Контроль за цільовим використанням коштів, виділених з державного бюджету на діяльність партій, поклали на Національне агентство з питань запобігання корупції. Крім того, агентство мало контролювати своєчасність подання та повноту звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. 

Усі зареєстровані в Україні політичні партії та їхні осередки з політичним статусом мали щоквартально звітувати. «Ці звіти були дуже деталізованими. Треба було оприлюднювати витрати чи внески навіть на 3-5 грн, а коли послуги ще не отримали, але вже заплатили за них, то в звіті мали бути вказані фінансові зобов'язання», – розповідає Ігор Фещенко. 

Система звітності передбачала з одного боку – жорсткі вимоги для партій, з іншого – певні переваги. Головною метою було відмежувати олігархів від політиків, тому й запровадили державне фінансування політичних партій. Саме воно і компенсувало жорсткі вимоги по звітності. Імплементація реформи відбувалася з 2016 по 2019 рік: 

«Всі вчилися звітувати, НАЗК – перевіряти, громадськість – аналізувати звіти. Цю реформу зупинила пандемія, – каже Ігор Фещенко. – Комусь в парламенті прийшла думка, що коронавірус і карантин є підставою для того, щоб політичні партії не звітували. Тоді ухвалили низку законів щодо відстрочок по звітуванню для бізнесу й для партій також», – розповідає Ігор Фещенко. 

За два роки всі звикли жити в умовах карантину. Політичні партії навіть провели місцеві вибори в національному масштабі. Проте правка не подавати звіти досі лишається чинною. На практиці це означає, що за 2020-2021 роки політичні партії отримали з бюджету півтора мільярда гривень і не прозвітували за них. Крім того, Ігор Фещенко зауважує, що партії залучили ще щонайменше 1 мільярд 400 мільйонів гривень приватного фінансування й витратили його на оплату виборчих кампаній. Походження цих грошей досі невідоме. 

Громадський рух ЧЕСНО й низка інших міжнародних та українських організацій понад рік намагаються вплинути на політиків і повернути звітування політичних партій за отримані державні кошти. За словами Ігоря Фещенка, нардепи ніби погоджуються з цим рішенням, проте на практиці нічого не відбувається. 

«За декілька днів до голосування на засідання зібрався правовий комітет, де розглядалося виключно дане питання. Депутати досить швидко включили його в порядок денний позачергової сесії парламенту і наступного дня проголосували за нього. Можливості проаналізувати зміни не було. Навіть самі нардепи не встигли б провести відповідні розрахунки та оцінити ризики. Що було проголосовано? З одного боку, правка передбачає подання фінансової звітності, яка не подавалася раніше. Тобто, всі звіти, які до цього не подавали, мають бути подані. З іншого боку, депутати не виключили норму, яка дозволяє не звітувати. Якщо президент підпише цей законопроєкт, то ми матимемо суперечливі норми. Тому громадськість закликає ветувати законопроєкт 5253-1», – пояснює Ігор Фещенко. 

Національне агентство з питань запобігання корупції вже призупиняло фінансування трьох політичних партій – «Голосу», «Батьківщини» та «Слуги народу». На сьогодні близько 26 мільйонів гривень ці партії так і не отримали. За словами керівниці департаменту запобігання політичній корупції НАЗК Ганни Чорнуцької, головними порушеннями, які найчастіше виявляють у звітах політичних партій, є виведення бюджетних коштів, невідповідність витратних документів, приховування оплати реклами у Фейсбуці, заниження вартості реклами на бігбордах. Також порушеннями є надання внесків особами, у яких відсутні доходи, або особами, яким це заборонено законом. 

«За неналежну витрату коштів з державного бюджету може бути призупинення фінансування, повне позбавлення фінансування або ж навіть кримінальна відповідальність», – підкреслює Ганна Чорнуцька. 

За даними руху ЧЕСНО, 85% українців не підтримують фінансування партій з держбюджету. На думку експертів, це обумовлено недовірою до політичних сил. Однак якщо громадяни хочуть бачити політиків, які незалежні від олігархів, проте залежні від народу, то питання фінансування партій з грошей платників податків залишається відкритим.