Що робити, коли твою домівку трощать бульдозери, або Про зруйнований гуртожиток НАН

"Рубрика" розповідає, що сталося, хто це зробив і що тепер робити людям, які залишилися на вулиці.

11-те січня. 9 ранку. Біля гуртожитку на Метрологічній дві групи людей. Щойно одна витягнула на вулицю іншу. Й та інша розгублено дивиться, як бульдозер підповзає все ближче до стін, що багато років були їхньою вимушеною домівкою. Були. До цього моменту.

Забрати речі, що так і лишилися всередині, не можна.

Достукатися до чоловіків у чорному, що прикривають обличчя, не можна.

Домогтися дій від поліції не можна.

"І телевізор, і холодильник, і пральна машинка велика, меблі… Ми ж прожили тут з 84-го року…" — говорить одна з мешканок. 

"Живу поруч. Все так и є. Знищення гуртожитку і виживання звідти людей тривало вже довго. Ті самі забудовники вирізали всі дерева поблизу (супротив місцевих мешканців нічого не дав). Академія наук оголосила дерибан свого радянського спадку. Дивно, що вони ще так довго протримались", — пише згодом в соцмережах жінка, яка живе по-сусідству.

"Ми просили забрати хоч речі, але ні. Мені тільки один з хлопчиків виніс шубу, черевики, шапку і сумку з зарядкою для телефона і всякими дрібницями. Дай йому Бог здоровʼя", — каже журналістам ще одна тепер колишня мешканка гуртожитку. 

Будівлю знесли. Разом із речами сімей, що досі там жили, і речами тих, хто виїхав, але не встиг все перевезти. До людей постійно підходять журналісти, питають, чи попереджали їх, чи мають ті де ночувати, чи встигли забрати цінне… На все відповідь "ні". 

Трохи згодом "у гру вступає" сама Академія наук, якій і належав гуртожиток. На фейсбук-сторінці академії напишуть — будинок давно в аварійному стані, більшість мешканців гуртожитку вже переселили на інші місця, а ті, що лишилися, ніхто інший, як "група осіб, які незаконно захопили та залишались у будівлі". 

Постраждалі, які тепер залишилися без дому і майна, у соцмережах пишуть — мешканцям справді пропонували переселення, але у ще гірші умови. Дехто каже, що замість кімнат їм пропонували тільки ліжкомісця. Чому сім'ї та літні люди не хотіли міняти власну кімнату на кімнату, яку ймовірно доведеться ділити з кимось ще, зрозуміти можна. 

І всі говорять — попереджень про знесення будівлі не було. Ніхто не знав, що це відбудеться саме 11-го січня. 

"Усі мешканці, що виїхали, поїхали в приміщення менші за розміром і на умовах строкового договору на три роки, а дехто — і на рік. До того ж, з додатковими умовами. Хоч і говорять, та хто вас через три роки виселить, але ж це зрозуміло, що якщо треба буде…", — каже одна з колишніх мешканок гуртожитка. 

Тим часом ще одна під одним із численних дописів у Фейсбуці про руйнування гуртожитку, додає:

"Деякі мешканці вже оглядали запропоновані кімнати. Але страшно, що вони підуть в голі стіни з пустими руками. Мешканцям вже радили писати заяви і йти до суду".

Про потребу йти до суду говорить і адвокат Віталій Гусак. За словами правника, людей не могли виселити без рішення суду, про яке мешканців мали належним чином попередити. 

"У жодному випадку такі дії по знесенню не могли бути здійснені без рішення суду. Тобто, вже залежно від підстави проведення цих дій мало би бути рішення суду, в якому визнано аварійним той будинок, і вже тоді за наслідками цього прийняте рішення.

Хоча я сумніваюся, що у рішенні суду можна прописати якийсь знос будівлі чи ще щось. Просто зобов'язують відселити людей. Це, до речі, стосується й тих, хто там просто зареєстрований, і тих, хто встиг приватизувати свої кімнати. Тому що якщо будинок знаходиться в аварійному стані, є відповідна процедура". 

Процедура ця проста й зрозуміла:

"Якщо встановлюється, що будинок аварійний, мають бути відповідні документи. Людей мають повідомити належним чином про стан будинку. Робить це обслуговуюча компанія чи будь-яка інша, і далі людям дають інше житло. 

Їм пропонують, їх не просто виганяють. Більше того — якщо вони там зареєстровані, зняття з місця реєстрації це є цілий процес. І це також тільки рішення суду", — пояснює Віталій Гусак. 

Про рішення суду пише і НАН у себе в Фейсбуці. Мовляв, ухвалою від 30-го грудня 2020-го року суд повністю зупинив експлуатацію будівлі. Така ухвала справді є, але, як і припустив юрист, про знесення там не йдеться. 

Віталій Гусак пояснює — постраждалим мешканцям слід звертатися до поліції, оскільки історія має ознаки кримінального діяння. Та щоб отримати компенсацію бодай за майно, яке залишилося в кімнатах гуртожитку на момент знесення, потрібно знайти того, хто має цю компенсацію виплатити. 

"Якщо завдано збитків, треба знайти особу, яка їх завдала, тому що вона буде відповідачем у справі. Це та особа, яка безпосередньо прийняла рішення про знесення. Хоча я сумніваюсь, що офіційно таке рішення десь є. Переважно це особа, яка завдала збитків. Отже, та особа, яка сиділа за краном і зносила. Фактично вона. 

Як її встановити? Такі дії загалом мають ознаки кримінального діяння за ознаками самоправства. Це стаття 356 ККУ. І вже в рамках кримінального провадження слідчі будуть встановлювати всі обставини справи. Земельну ділянку, правовий статус будівлі, рішення власника, у яких документах вони зафіксовані. Встановлюють коло осіб; в ідеалі би встановити тих осіб, які зносили", — пояснює юрист. 

Та хто ж, власне, зніс гуртожиток? Найімовірніше, зробила це компанія "КСМ-Груп", представник якої і прибув на місце разом з чоловіками, які виводили людей з будівлі і займалися безпосередньо знесенням.

Саме ця компанія будує житловий комплекс поблизу і вже фігурує у низці скандалів. Зокрема, це вона знесла унікальну гідрогеологічну станцію й горіхові сади. І те, й інше раніше належало НАН України. 

Цікаво, що саме у цього забудовника за останні роки МВС придбали близько 30 квартир для військових. І, як повідомляє видання Слідство.Інфо, один з бенефіціарів компанії одружений з донькою впливового працівника МВС. Також "КСМ-Груп" фігурує ще у цілій низці кримінальних проваджень. 

У ситуаціях, подібних на цю, Віталій Гусак радить:

• після відкриття кримінального провадження написати заяви про залучення мешканців як потерпілих;
• контролювати та ініціювати проведення слідчих дій на кшталт встановлення всіх дійових осіб, збору документів та решти доказів;
• в межах досудового розслідування підготувати цивільний позов про стягнення збитків;
• у випадку бездіяльності правоохоронців оскаржувати їхні дії в суді.

"Треба дивитися на те, яким було попередження. Воно мало бути письмове, зі встановленим строком. Спершу має йти аргументування, а далі пропозиція з підселення чи відселення. Людина має на це погодитись або відмовитись від цього.

Тоді, якщо людина відмовилась, вважається, що власник гуртожитку належним чином повідомив про знесення. До нього претензій нема. Зараз якраз слідство має встановлювати, яким чином людей повідомили", — додає експерт.