“Це покоління зовсім інше”. Як українка за кордоном допомагає молоді знайти першу роботу

Де шукати першу роботу і що робити, якщо розумієш, що помилився з фахом? Ці питання щоденно ставить собі українська молодь. 

"Можна помилитися у виборі спеціальності або після закінчення університету взагалі не знати, що робити далі. Крім того, я бачила проблему в українських компаніях. Коли вони шукають собі студента на стажування або молодого спеціаліста на вакансії, де потрібен досвід, є питання до того, кого хоче компанія і кого вона фактично отримає з університету", — говорить Анастасія Сичова, засновниця та директорка HR-бренд агенції "UGEN". 

Крім того, роботодавці, які хочуть взяти до себе молодь, не завжди розуміють, чим заохотити її працювати саме тут, де шукати амбітних та вмотивованих співробітників, як правильно будувати комунікацію із майбутнім фахівцем.

"Для студентів існує чимало пропозицій. Стажувань багато, вакансій багато, компанії конкурують між собою. Бізнесу потрібно пояснювати молоді, що йти потрібно саме до нього", — каже Анастасія. 

Інший виклик: українська молодь нині не така, якою була ще 10 років тому. У неї інші пріоритети — у тому числі під час пошуку першого робочого місця. 

"Моє покоління зовсім інше, ми виросли без інтернету, наприклад. Нам не завжди вдається зрозуміти молодих хлопців та дівчат. У них вже інші мотиватори. На першому місці стоїть розвиток, а не гроші. Вони хочуть від компаній отримувати якусь додану вартість — можливість вчитись та рости. Цінують гнучкість та віддалену роботу", — ділиться Анастасія Сичова. 

Сім років тому Анастасія Сичова разом з колежанкою Мариною Джулай заснували HR-бренд агенцію "UGEN". Назва — це скорочення від Ukrainian generation (українське покоління, — ред.).

"На той момент я збиралась у другий декрет, розуміла, що хочу відкривати щось своє. Поставила собі питання: що мені подобається робити? Перша відповідь була — працювати у сфері HR. Друге питання: що мені найбільше подобалось у цьому? Найбільше енергії приносила робота з молоддю. Допомагаєш їм знайти перше місце праці, дивишся, як молоді хлопці та дівчата розвиваються, ростуть в професії. Так я визначила, трошки пафосно сказати, свою місію — допомагати у розвитку молоді", – розповідає Анастасія Сичова. 

Попри те, що за останні півтора року Анастасія сама зіткнулася з багатьма викликами, серед яких був вимушений переїзд за кордон, облаштування на новому місці, досвід біженства — жінка продовжила втілювати свою місію. 

"Ми зрозуміли, що це буде наш внесок у розвиток молоді, викладачів, тому що після закінчення війни потрібно буде відбудовувати Україну. А ми навчатимемо молодь, яка це робитиме", — говорить жінка. 

До 24 лютого 2022 року команда Анастасії створювала освітні проєкти, спрямовані на працевлаштування молоді. Допомагала великим компаніям залучати на стажування молодих хлопців та дівчат, розвивати свій особистий бренд для цільової аудиторії 18+ (студенти після 2-3 курсів університету та випускники не пізніше ніж 5 років після отримання диплома). 

"Нашою аудиторією стали студенти 2-3 курсу, коли ти вже можеш поєднувати навчання та стажування, маєш певні знання", — розповідає Анастасія Сичова. 

Один із перших форматів заходів, який команді вдалося змінити, — виставки кар'єри, які назвали "Recruitment Day".

"Спілкувались з компаніями, які вкладали багато коштів у ці кар'єрні можливості, але користі з того отримували мало. Ми спілкувались зі студентами про те, що їм не подобається у цьому форматі. І змінили його! По-перше, почали інакше відбирати хлопців та дівчат. Всі хто подавався, заповнювали аплікаційну форму з частиною про власну мотивацію. Чому людина хоче саме до нас? По-друге, робили ці кар'єрні івенти по напрямках — окремо для ІТ, економістів, агроспеціальностей", — ділиться Анастасія Сичова. 

Кожен захід складався з практичних виступів, на яких представники компаній розповідали про те, як вибудували свій кар'єрний шлях, давали поради молоді; кава-брейків, де можна було поспілкуватись з ейчарами; квестів з ребусами, запитаннями та загадками. 

"Молода людина ще не має досвіду. Ми не розуміємо, чи є в неї розуміння майбутньої сфери, чи ні. А тут ми могли перевірити це на практиці. На точках інтерактивних квестів стояли роботодавці. Вони давали призи найкращим командам чи студентам та за можливості запрошували на свої проєкти", — розповідає Анастасія Сичова. 

В агенції вибудовували роботу не тільки з роботодавцями та самою молоддю. Підключали до своєї мережі й викладачів з університетами.

"Ми запустили свій освітній проєкт для викладачів "Uni-Biz bridge". Представників компаній-роботодавців запрошували провести тренінги. Наприклад, коли почався ковід, розповідали їм про те, як проводити заняття в онлайні, тому що деякі з освітян вперше з цим зіткнулись. Інші теми — як робити презентацію в Canva, як монтувати короткі відео, як проводити інтерактивні заняття".

Так вдалось створити розгалужену систему викладачів, через яку надалі можна було залучати студентів до своїх проєктів. 

З 2017 року навчання від "UGEN" пройшли понад 9 тисяч викладачів, вони отримали сертифікати про підвищення кваліфікації. "Успіх — це коли викладачі повертаються до нас зі зворотним зв'язком про те, як вони використали свої знання: «Студенти тепер по-іншому сприймають наші лекції. Ми  у роботі застосовуємо Kahoot! і молоді цікаво!»", — розповідає Анастасія Сичова. 

Серед бізнесу агенція має понад 40 партнерів. 

"З кимось ми зробили один проєкт, а хтось всі ці 7 років з нами взаємодіє", — говорить Анастасія Сичова. 

У базі агенції нині є понад 40 000 молодих хлопців та дівчат. Вдалим показником своєї роботи Анастасія називає випадки, коли студенти з їхніх проєктів виростали до різних посад. 

"Наприклад, коли людина росла на наших проєктах, а потім поверталась до нас вже як експерт. Були історії, коли студенти приходили на наші конференції, а потім ми їх зустрічали на посадах ейчарів у різних компаніях. Вони говорили: «Ми вас знаємо, ми брали участь у ваших подіях»". 

Оксана Трубей, директорка Навчально-наукового центру бізнес-симуляції ДТЕУ, кандидатка економічних наук та доцентка, відвідує заходи від "UGEN" вже понад п'ять років. Вперше вона взяла участь у "Uni-Biz Bridge" — проєкті, спрямованому на побудову зв'язків між закладами вищої освіти та компаніями-роботодавцями. 

"По суті тоді почало формуватися професійне ком'юніті, яке дало змогу краще розуміти запити й проблеми представників бізнесу в освіті. Цей захід став проводитися на регулярній основі", — ділиться Оксана Трубей. 

Відтоді директорка разом із колегами відвідувала інші проєкти агенції — конференції та вебінари. "Усі отриманні знання, інсайти, корисні поради щодо використання цифрових технологій й сучасних підходів до організації роботи викладача знаходять відображення у безпосередній діяльності: викладанні навчальних дисциплін, організації освітніх проєктів та науково-практичних заходів тощо", — підсумовує Оксана Трубей. 

Вікторія Захарчук, бренд-менеджерка компанії "Coca-Cola HBC Україна, Вірменія, Молдова", говорить, що раніше брали участь в різних проєктах агенції. Але останнім часом зосередились на "Іграх заводів". 

"Ігри заводів" — масштабний проєкт про виробництво, який складається з кількох рівнів:

• вебінарів, де компанії діляться інсайтами, кейсами;
• практичного етапу, коли молодь розв'язує якусь задачу;
• фінального батлу, де молоді учасники презентують свої рішення перед роботодавцями. 

"Це один з найбільших та найструктурованіших проєктів для студентів виробничих спеціальностей. Дуже багато організацій та колег агенції приділяють увагу роботі з молоддю гуманітарних спеціальностей, а технічні зазвичай залишаються за лаштунками". 

Вікторія говорить, що завдяки цьому проєкту студенти дізнаються, що на них чекатиме на підприємствах після працевлаштування. 

"Через цей проєкт разом з колегами ми намагаємось показувати студентам внутрішнє життя виробництва, транслюємо свої цінності, свою культуру. Даємо розуміння, що може очікувати на тому чи іншому місці роботи, які завдання стоятимуть, як їх виконувати. Для нас та студентів — це шанс познайомитись та стати ближчими одне до одного", — розповідає Вікторія Захарчук. 

Але, найголовніше, на думку фахівчині, — це можливість почути майбутнього працівника, зрозуміти її/його потреби та втілити бажане. 

Після початку повномасштабної війни Анастасія Сичова разом із дітьми опинилась в окупації на Київщині. За кілька днів після 24 лютого 2022-го у селі зовсім зник зв'язок. 

"Для мене це був дуже важкий період. Бо є важливі задачі — виплата зарплати, основні проєкти, питання, як взагалі зараз наша команда. В селі, де я жила на той момент, була вишка висотою з 8-поверховий будинок. Раз на день я залазила туди, дзвонила колезі, хоч сильно боялась висоти. Я за 1-2 хвилини питала про різні задачі та відключалась", — пригадує Анастасія. 

Дівчина каже — найважче було пояснювати дітям, що відбувається і, найголовніше, чому.

"В окупації було морально складно дитині пояснити, що почалась війна. Вони не розуміли. Ми збирали пазл мапу світу. Вони збирають і молодша, якій було 5,5 років каже: «Мамо, росія така велика, навіщо ми їй потрібні? Ми такі маленькі у порівнянні з ними»", — ділиться Анастасія.

Родина не була готовою до окупації — запас продуктів був замалим. Найбільше Анастасія боялася, що дітям забракне їжі й що сама вона тут виявиться безсилою.

"Коли у тебе є діти, ти боїшся за їхнє життя", — каже дівчина.

Після трьох тижнів окупація сім'я таки змогла виїхати у Київ. Звідти — в Польщу, а потім — в Нідерландах.

У цей час команда Анастасії поширювала корисний контент для своєї аудиторії. Писала про те, де знайти психологічну допомогу або як ефективно донатити. Повноцінно до своїх проєктів повернулись з осені 2022-го. Анастасія на той момент з двома дітьми вже облаштувалась в Нідерландах. 

Через COVID-19 та повномасштабну війну формати роботи довелось переглянути. Тепер конференції перейшли в онлайн. "Це довші проєкти, бо під час онлайну не можемо робити конференцію на весь день. Ти не в змозі посадити всіх на добу за ноутбуки, бо тоді втрачатиметься увага. Тому у нас розтягнута програма на тиждень-півтора, але наповнена активностями. Тут маєш не тільки слухати, а й щось робити. Є окрема частина тестової співбесіди, де з роботодавцем можеш протестувати резюме або провести тестову співбесіду з компанією", — ділиться Анастасія. 

Для виробничих спеціальностей роблять проєкти, де студенти вирішують виробничі кейси на різних підприємствах. Наприклад, була компанія, яка надавала інформацію про використання електроенергії на заводі з певними показниками. Завдання було оптимізувати ці процеси, щоб завод став більш екологічним. Так намацують можливості для подальшого працевлаштування у різні компанії. 

 Частину від отриманого прибутку UGEN відправляє на допомогу ЗСУ. Деякі проєкти роблять повністю благодійними — як-от освітній проєкт для ейчарів, коли всі донати відправлялись на допомогу захисникам. 

Але найголовнішим своїм доробком Анастасія називає те, що агенція має сильну команду, яка продовжила свою роботу і під час повномасштабного вторгнення. До того ж за цей час вдалося навіть долучити до команди нових людей.