Змінювати країну через інновації: історії амбітних проєктів

Українські інноваційні проєкти та стартапи не лише здобувають світове визнання, але й все частіше є двигуном змін у країні. Чи то інноваційний центр на базі старого заводу, чи некомерційний інкубатор, чи навіть екологічні зубні щітки — ці приклади демонструють, як інноваційні підходи та технології можуть рухати Україну в європейському напрямку. Наступні історії – про розвиток через новаторське мислення.  

Перетворити старий завод у інноваційний центр 

Минулого року Івано-Франківськ став найкращим містом для ведення бізнесу, за версією «Forbes». Драйвером цього процесу став, зокрема, «Промприлад.Реновація» — інноваційний центр на базі колишнього радянського заводу «Промприлад». Це проєкт переосмислення старого простору та унікальний приклад об'єднання бізнесу, громадського сектору та влади.

Сьогодні площа заводу розміром у 1.8 га землі 38,6 тис. м² займає різна розвиткова інфраструктура. На відновленій території знаходяться офіси, коворкінг, майстерні, галерея сучасного мистецтва, школи неформальної освіти тощо. Тут розмістився і офіс Управління проєктної діяльності Департаменту інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв'язків, туризму та промоцій міста.

Наразі ревіталізовано  близько  16 відсотків території, але на заводі вже працює 26 організацій та компаній-резидентів. Усі вони не випадкові, зазначає ініціатор та виконавчий директор проєкту «Промприлад.Реновація» Юрій Филюк: тут будують екосистему на перетині неформальної освіти, сучасного мистецтва, нової економіки та урбаністики. «Нам важливо, щоби це були компанії, організації, які збігаються з проєктом за цінностями, які розуміють, що таке принципи відкритості , взаємодії  що таке екосистема – і бачать в цьому цінність», – говорить Юрій. Важлива і функціональна доцільність певного бізнесу чи організації, що хоче бути частиною інноваційного центру.

Одним із стратегічних партнерів проєкту є платформа «Тепле Місто» — ініціатор багатьох ініціатив у Івано-Франківську, чий досвід переймають організації інших міст України. Вона також сприяє комунікації бізнесу, громадського сектору та представників місцевої влади. «Глобально це платформа суспільних трансформацій, команда людей, які горять тим, щоб змінювати навколишнє середовище на краще, щоб змінювати суспільство на краще», — розповідає керівник платформи Ілларіон Павлюк. 

В інноваційному центрі є своя тераса з урбан-городом, ресторан-бістро та бар — все продумано так, аби люди більше взаємодіяли. З часом тут планують зробити більше відпочинкового та розвиткового простору для громади та гостей міста. 

Ініціатор проєкту Юрій Филюк переконаний, що «Промприлад.Реновація» може стати моделлю для перезавантаження всієї країни. «Коли в когось одного вийшло, люди починають вірити, що це можливо, і починають робити свої спроби. Тому дуже важливо показати, що це працює», — додає Юрій. 

Сьогодні «Промприлад.Реновація» об'єднує вже понад тисячу інвесторів і чимало локальних, національних та міжнародних інституцій, зокрема проєкт підтримали уряди Швеції, Канади, Стенфордський інститут досліджень, BMW та Bosch фонди тощо. Юрій Филюк наголошує, що це інноваційний підхід не лише для України. Досвідом реновації заводу в Івано-Франківську цікавляться партнери з Німеччини, Австрії, США. Водночас його повне відновлення планують завершити до кінця 2023 року.

Створити стартап, що береже довкілля 

Ілля та Дарія Кічук винайшли альтернативу пластиковим зубним щіткам: вони створюють їх з екологічно чистих матеріалів, які не шкодять природі. Кілька років тому вони заснували стартап «Еffa», який стає все більш популярним за межами України та залучає чималі інвестиції.

Матеріал, з якого створені щітки, не лише не забруднює довкілля, а й удобрює ґрунт. Ручки зубних щіток виготовляють з волокон очерету, а cамі щетинки — із силікону, який повністю переробляється. Те ж стосується упакування — воно розчиняється у воді.

Засновники Ілля та Дарія вирішили створити «Еffa», коли усвідомили масштаби забруднення від зубних щіток, які щодня опиняються на смітниках. Лише готелі щороку викидають близько 6 тисяч пластикових щіток. Тепер українські екощітки «Effa» використовують у найвідоміших готелях світу, зокрема у «Radisson» та «Alila», а також такі всесвітньо відомі компанії, як «Netflix». 

Стартап впевнено підкорює світ, отримуючи великі замовлення з Європи, виграє конкурси, залучає багатотисячні доларові інвестиції. У планах засновників  — почати виробництво гігієнічних наборів із милом, щіткою та маскою з екотканини. Інноваційність «Еffa» повністю направлена на збереження довкілля.

«Effa» — лише один із багатьох успішних стартапів України, які мають соціально важливу місію. Серед таких і український стартап Esper Bionics, що створює інтуїтивно керовані біонічні протези, і бренд українського одягу «ETNODIM», що популяризує вишиванки, і навіть перший банк їжі у Львові «Тарілка», що годує безхатьків і нужденних та інші.

Допомагати стартапам та змінам в країні

Виходити на міжнародний рівень українським стартапам допомагає, зокрема, «1991 Open Data Incubator». Це перший в Україні некомерційний інкубатор, який буквально «вирощує» стартапи з ідей. 

Інкубатор є проєктом громадської організації «SocialBoost», співзасновник якої Денис Гурський працював над реформою відкритих даних в Україні та адвокував нові положення, які згодом внесли у нормативну базу. Саме робота з відкритими даними стала основою діяльності «1991 Open Data Incubator». Завдання інкубатора було розвивати нові проєкти, що виникали внаслідок «SocialBoost»-хакатонів, де розв'язували проблеми національного значення. Пізніше «1991 Open Data Incubator»  почав набирати нові стартапи не тільки з хакатонів, але й на нові програми.

«На сьогодні це близько 100 різних стартапів, які використовують відкриті та великі дані, не тільки вже державні, а ще й корпоративні. Тому це справді можна назвати сталим розвитком», — пояснює Євгенія Клепа, виконавча директорка «1991 Open Data Incubator».

Водночас некомерційний інкубатор багато працює з міжнародними програмами в напрямку кібербезпеки, протидії корупції, децентралізації та електронної демократії. Одна з них – «EU Association Lab» – мала на меті трансформувати державний сектор та прискорити темпи виконання угоди України з ЄС. Проєкти цієї програми, які залучали бізнес, державних службовців та громадський сектор, досі працюють у державних структурах, а деякі – стали стартапами, що досі розвиваються, додає Євгенія. 

Після проєкту спільно із «Betterplace lab» у Берліні та Goethe-Institut в Україні  «1991 Open Data Incubator» допомагав розвиватися лідеркам в Україні та у Німеччині. За словами виконавчої директорки Євгенії Клепи, така співпраця сприяє культурному обміну та пошуку партнерств між країнами попри локдаун.

Окрім національних та міжнародних програм, організація все ж займається створенням та навчанням стартапів у різних напрямках. За майже 6 років «1991 Open Data Incubator» випустив понад 200 стартапів та допоміг залучити у них понад 2 мільйони доларів. Понад 30% стартапів, які утворилися за допомогою інкубатора, успішно продовжують свою діяльність.

«Такі організації, як у нас, допомагають стартапам із мінімальними можливостями інтенсивно та структуровано підійти до розвитку свого бізнес-проєкту, вибудувати не тільки всі процеси всередині проєкту, але й так само звернути увагу на ті проблематики, які є», — розповідає Євгенія Клепа, виконавча директорка «1991 Open Data Incubator». Для подальшого успіху стартапи мають досягати ключових показників ефективності, які визначає інкубатор. Їм нелегко, додає Євгенія, але це допомагає швидше вчитися на помилках та отримувати фідбек. Це і дає українським стартапам шанс масштабуватися за межі країни.