Зміни у речовому забезпеченні армії: огляд новинок для військових

Українська армія вже майже виповзла із в'язкого суглинку «совка». Є купа приводів радіти позитивним зрушенням, які відбулися у війську. Наш солдат нагодований, одягнений, краще вмотивований і підготовлений. Так, є негаразди, але українська перспектива, мабуть не помилюся в оцінці, полягає саме в еволюційному феномені. Наші зміни не відбуваються у темпі спринту, але головне те, що вони є! І це руйнує російсько-імперську парадигму, розриваючи настільки сподіваний Кремлем фатальний для нас виток історичної спіралі. Зараз настав наш шанс знайти відповіді на те, як «у власній квартирі розставляти меблі». І це реально приємна річ, тим паче, що в наших військових справді стали тісними шафи й комоди від всіляких обладунків, зокрема різної форми й всього, що до неї можна віднести. Тепер український вояк має достойний «екстер'єр».

ІЗ ТРИЗУБОМ НА ПАТЧІ

Зовнішній вигляд наших військових нині кардинально і в кращий бік вирізняється на тлі того вбогого «гардеробу», в якому вони вимушено служили й воювали у 2014-му. Тепер військові, та ще й із різних видів і родів, мають цілу палітру як уніфікованих, так і спеціалізованих зразків однострою, засобів захисту й усіляких дуже практичних речей, які спрощують життя служивих. Звісно, згадати страшно перший рік війни й ті чималі зусилля всієї країни, яка добряче напружувалася, аби одягнути бійців у щось більш-меш пристойне. На фронті тоді панувала суцільна «формена какофонія», бо навіть в одному невеликому підрозділі можна було побачити широкий спектр одностроїв з бозна яких країн, до яких змогла дотягнутися рука волонтера і держави.

Безпекова політика домайданної доби призвела до суцільного обнуління спроможностей армії та забезпечення її потреб. Попри тодішнє очевидне технічне й забезпечувальне зубожіння, вони геройськи воювали із сепарською і російською фаховою військовою наволоччю. Реформи нашої армії зі старту зіштовхнулися з масштабними викликами, зокрема й у контексті забезпечення формою. На перших порах деякі виробники і постачальники намагалися «впхнути» Міноборони замість однієї тканини іншу, дурили на розмірах та комплектації. Не всі підприємства були готовими до чесних взаємин із армією. Вони постачали все, що завгодно, тільки не те, що треба, бо звикли до того, що військовим можна спихнути казна-що. Звісно, тепер градус цієї проблеми незрівнянно нижчий.

Зараз ті часи здебільшого згадуються, як давній нічний жах. Вирішальну роль тут відіграли мобілізація ресурсу, політична воля президента, єдність парламенту в питаннях обороноздатності країни та перехід на прозорі правила державних закупівель для ЗСУ, який іще триває.

Військові кутюр'є невтомно працюють над вдосконаленням форми і всякої «снаряги» для наших хлопців, які вправно глушать на Донбасі гопників із російським військовим квитком у кишені. І знімають наші козаки стружку з них з усією патріотичною затятістю, яку з часом обов'язково слід розглянути як український вклад у оновлення натовських стандартів лідерства. А якщо серйозно, то екіпірування воїна із тризубом на патчі тепер набуває все більше хороших відгуків. Так, ці відгуки болять мозолями, рясніють матюками на тему «криворукого» крою і благенького матеріалу, що були «зароблені» у процесі носіння нескінченних експериментальних партій та дослідної експлуатації.

Приміром, торік абсолютною новинкою стали тактичні рукавички, яких відповідно до норм забезпечення в українському війську не було зовсім. Правильніше, були, але зі шкіри – практики їх забракували. Зараз є щось на зразок зроблених із сучасних синтетичних тканин американських тактичних рукавичок «Mechanix». Їх виготовляють два вітчизняні підприємства у варіантах – для спецпідрозділів і загальновійськові. Перші захищеніші і краще пристосовані для роботи з військовими гаджетами, що мають тачскрін (сенсорна панель управління), яких в армії стає все більше. Приміром, це тактичні планшети з різними функціональними програмами. Загалом нормально виготовлені тактичні рукавиці захищають руки бійця. Той же шматок щебня легко здатний повністю відірвати людині незахищений палець! Ось так наш вояк візуально і з точки зору спроможностей стає схожим на військовика країн НАТО.

ПРО ФЛІС – ТІЛЬКИ ТЕПЛИЙ ФІТБЕК

Дуже хороші відгуки надходять і щодо флісових речей. Особливо вдала розробка – флісова кофтинка, якої раніше не було в ЗСУ. Фліс активно використовують у виробництві утеплювачів, шкарпеток-вкладишів, шарфів-труб, шапок, підшоломників. Триває вдосконалення літнього польового костюму, який випускають на базі трьох типів тканин – ідентичних тим, які використовують у армії США. Кардинально змінено і підходи до конструювання й випуску зимового одягу. Синтетичні утеплювачі зменшують вагу виробів, розширюють температурний і погодний діапазони застосування, швидше сохнуть та відводять вологу. Дуже цікава розробка – сучасний кожух з тришаровою імпортною мембраною із неймовірною стійкістю до дії води. Навіть якщо на тканину тиснутиме умовний водяний стовп висотою понад 12 метрів, волога всередину не проникатиме! Цей кожух вже надходить у частини. Так само на підході нові комбінезони для технічного складу й танкових підрозділів. Бойові рюкзаки поки що отримали на ті частини, які братимуть участь у бойових діях.

Зараз Міноборони дає виробникам нові технічні завдання. У військо вже надходять такі нові предмети, як костюми спеціальні й маскувальні для снайперів та розвідників, костюми для екіпажів броньових машин, наколінники і налокітники, сумки транспортні індивідуальні, бахіли утеплені й багато чого іншого. Триває розробка і військові випробування нових зразків спецодягу, взуття та екіпірування, зокрема для снайперів: рейдових рюкзаків і чохла-килиму для перенесення зброї, які вже отримали високу оцінку військових. Ці зразки поступатимуть на планове забезпечення у 2019-му, як і нові модульні бронежилети та балістичні шоломи. Команда Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ розробила маскувальний костюм снайпера, якими вже оснащують снайперські пари, врахувавши побажання самих снайперів. Кишені, отвори, вентиляція, застібки і їх розміщення розроблені згідно з анатомічними вимогами й з огляду на специфіку завдань. Практика свідчить: розробка й постановка на виробництво нових зразків обмундирування, їх доставка й видача кінцевому користувачеві займає чималий проміжок часу. Найкоротший термін від розробки до отримання становить півроку, а середній – рік. Не всі усвідомлюють наскільки це колосальна робота.

Ще недавно наш солдат одержував старий матрац радянського взірця, набитий ватою, і спав на подушці з відходів швейного виробництва. Нині ці військові «анахронізми» замінили пінополіуретанові матраци й подушки з синтетичним наповнювачем. Саме на таких нині спить більшість сучасних людей.

ТРОХИ ПРО «ПЕНДЕЛІ» І АМЕРИКАНСЬКІ ПАРАШУТИ

Але будь-які новації потребують постійного контролю і періодичної роздачі «пенделів» недобросовісним виробникам і постачальникам у вигляді рекламацій, штрафів й інших «засобів притомлення». Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ торік добряче попотіло у своїх «рейдах по тилам», перевіряючи якість речового майна, що надходить до війська відповідно до понад 300 договорів. Так от, ці «рейди» оздоровче вплинули на виробника. Щоправда, відсоток браку не такий значний, як було раніше – із 380 контрольних зразків речового майна, у 13 випадках складали акти про недоліки. Загалом торік від виробників прийняли майже 300 тис. черевиків з високими берцями різного типу, 60 тис. шарфів-труб літніх і удвічі більше – зимових. На сотні тисяч йде рахунок переданих польових костюмів, вітровологозахисних штанів і курток, а на мільйони – трекінгових шкарпеток. Асортимент реально вражає: тут є сидіння польове ізоляційне, налокітники і наколінники тактичні бойові – (разом поставлено 60 тисяч), розвантажувальні ремені, тактичні окуляри й багато чого іншого, чого наша армія не бачила десятиліттями. А ще – 25 тисяч вітчизняних бронежилетів та майже 500 побутових електричних сушарок.

Так от, виходить, що в нашу армію лише торік було поставлено і прийнято космічну кількість речового майна – понад 7,8 млн одиниць. І за його якість доводиться червоніти дедалі менше.

Звісно, що партнерство із країнами НАТО теж сприяло позбавленню нашої армії іміджу «голої і босої». Військові ЗСУ звикають користуватися кращим спорядженням. Приміром, кілька років ДШВ тісно співпрацюють з американською компанією «Airborne Systems» і дуже задоволені їхньою продукцією – парашутними системами спецпризначення. На цьому наголошував торік командувач Десантно-штурмових військ генерал-лейтенант Михайло Забродський, коли відвідував США. Українська делегація вивчала також можливості і порядок застосування засобів точного десантування техніки та вантажів цієї компанії, навігаційного, кисневого обладнання.