"Житній ринок" в Києві тепер компостує органіку: як це працює
Компостування — досить відомий спосіб зниження навантаження на навколишнє середовище. Навіть компостування у квартирі вже не є чимось дивовижним, і кількість людей, які цим займаються, зростає з кожним днем.
Але тут мова йде про значно більші масштаби: київським волонтерам вдалося налагодити компостування органіки на цілому ринку. Про те, як їм це вдалося, як компостування популяризували за допомогою мистецтва і з якими проблемами довелося зіткнутися на цьому шляху — у нашій статті.
"Сафарі" на ринку
"Житній" ринок — одна з визначних пам'яток Подолу, історичного району Києва. У самому ринку і навколо нього фермери торгують всім, чим тільки можна — овочами, фруктами, м'ясом, сирами, квітами і т.д. Все це щодня генерує безліч відходів, які йдуть в загальний контейнер, більшість з них — органічні.
Про цю проблему замислилися учасники проекту "Сафарі для громад". ПРООН в Україні спільно з громадською організацією "Агенти Змін" ініціювали проект, у якому зібрали людей з різних сфер діяльності. Спочатку для них провели ряд лекцій на теми екології та сталого розвитку, потім — розбили на команди, виділили ділянки Подолу і попросили придумати екологічно орієнтований проект.
Женя Сукретна і Богдан Макаренко опинилися в одній команді, куратором якої була Настя Іщенко. Разом з іншими учасниками команди вони зайшли на ринок в рамках своєї екскурсії по виділеній ділянці, і відразу ж звернули увагу на проблему сміття. Вони запитали в одного з продавців, скільки органічного сміття виходить за день, помножили цю цифру на кількість торгових місць — і жахнулися. Так народився проект "Житній компостує".
📽️ Дивись наше відео тут:
Компостер для ринку
Сьогодні команда вже встановила за ринком ящики для компосту і очікує першу партію готового добрива. Ринок генерує 4,5 кубометра органічних відходів на тиждень, а сумарний обсяг двох компостних ящиків — 2 кубометри. Учасники проекту кажуть, що хотіли встановити цілу Вермі-ферму, але через обмеження по бюджету довелося задовольнятися малим. Вартість одного ящика — 10 000 грн (близько $400) включає матеріали і встановлення, але такі ящики можна легко виготовити своїми руками — це буде значно дешевше.
Для прискорення ферментації тут використовують бокаші, спеціальні мікроорганізми. З їх допомогою вже через 18-21 день відходи зможуть перетворитися на компост. Перша партія, за домовленістю, відправиться фермерам і виробникам квітів — вони протестують добриво, і якщо залишаться задоволені його якістю — будуть закуповувати його у ринку.
Щоб прискорити процес ферментації і вмістити більший обсяг відходів, учасники проекту подрібнюють відходи до дрібної фракції і перекидають їх між контейнерами. З недавнього часу, торговці скидають органічні відходи рослинного походження в загальний контейнер, і окрема людина від адміністрації ринку переносить їх у компостер. Взаємовідносини проекту і адміністрації відразу склалися найкращим чином, а ось з людьми, які торгують на ринку, довелося працювати і переконувати. У цьому проекту допомогло мистецтво.
Параджанов, Караваджо та компост
Кураторка проекту Настя Іщенко раніше працювала у сфері мистецтва, і з деяких пір проявляє інтерес до dark ecology — напряму, який працює з екологічними темами через мистецтво і культуру. На самому початку, коли учасники вперше перебирали органічне сміття і подрібнювали його, вона побачила у цьому красу: "Мене не бентежив запах, ми просто перебирали — і я така: "Вау, це так красиво! Цей загнивший гранат — як у фільмі Параджанова "Колір граната".
Усе це склалося у єдиний асоціативний ряд з творчістю Караваджо, що зображували моделей з овочами і фруктами. "У бароко, у теорії самого напрямку, є дуже красиве словосполучення "бароковий культ занепаду". Уся ця розкіш, у якій знаходилися творці і жителі цього періоду — вона, насправді, дуже болюча. Вони хочуть чогось нового, вони ховаються за цією розкішшю".
Надихнувшись роботами Караваджо, Настя організувала фотосесію, у якій моделі в красивих одежах і на тлі розкішних декорацій знялися з гнилими овочами і фруктами, зібраними на "Житньому ринку". Ідея — показати, що у 21 столітті ми часто ховаємося за красивими речами, отримуємо все необхідне дуже легко і не замислюємося про подальшу долю речей, з якими розлучаємося. За словами Насті, багатьох її знайомих ця фотосесія змусила замислитися над проблемою органічних відходів, а деяких — навіть спонукала компостувати відходи у себе вдома.
Працівники ринку, у загальному і цілому, підтримали ініціативу проекту, але не були готові до активних дій. Волонтерка проекту Женя Сукретна каже, що підтримка була в основному пасивною: "Молодці, молодь, ми вас підтримуємо — але ми запитуємо, а якщо ми встановимо контейнер, чи будете ви носити це не в звичайний смітник, а сюди, за ринок? Деякі говорили, що ноги болять — "Я вже стара, нехай молоді носять. Але в цілому — ми вас підтримуємо, в цілому — ви молодці".
Компостувати — просто
Для всіх героїв цей проект став вікном у новий світ екології. Ніхто з них не був професійним екологом або еко-активістом, але це не завадило придумати і реалізувати ефективний проект. Женя, Богдан і Настя самі зайнялися компостуванням: Богдан — у себе на дачі, Женя організовує сусідів для установки загального контейнера у своєму будинку, а Настя встановила компостер прямо у квартирі. За їхніми словами, у цьому немає нічого складного. "Мені було складно тільки через те, що у мене цікавий пес, він весь час в контейнер цей заглядав", — говорить Настя. "Компостувати не складно, але це відповідальність кожної людини. Він повинен розуміти, що це — у його інтересах, в інтересах екології, в інтересах майбутнього", — додає Богдан.
Їхній досвід показує, що реалізувати такий проект можливо при наявності терпіння і наполегливості. Отримати всі необхідні дозволи від міської адміністрації більш ніж реально, якщо мова йде про дійсно корисний для міста проект. А домовитися з усіма залученими у процес людьми можна, якщо знайти до них відповідний підхід і мотивацію.