Наче політ на мітлі з “Гаррі Поттера”: як працює школа з підготовки до війська “Зесики 9 ¾”?

Ми поспілкувались з Олесею Корженевською про те, які висновки вона зробила з першого набору до "Зесиків" та чому проєкт не хочуть масштабувати на всі регіони. 

Як обрати свою спеціальність у ЗСУ? Чи легко літати на дронах? Як відбуваються штурми? Як обрати підрозділ, куди мобілізуватися? Розгубленість чи відсутність уявлення про те, що чекає попереду — з цим може зіткнутись цивільна людина, яка задумується про мобілізацію.

Щоб допомогти потенційним добровольцям та підтримати їх, громадська діячка, волонтерка, продюсерка та власниця Школи аудіовізуальних мистецтв 9 3/4  Олеся Корженевська створила проєкт "Зесики 9 3/4", що взяв свою назву зі зменшено-пестливої форми від ЗСУ. 

"Зесиків" засновниця називає також "army preschool". Головна мета — підготувати цивільних людей до тих викликів, з якими вони можуть зіткнутися, долучившись до лав Збройних Сил України. 

Структура навчання

"Зесики" складаються з практичних офлайн та ознайомчих онлайн-блоків. Найперше, з чого починають студенти після знайомства — лекції про структуру ЗСУ. 

"Що таке сухопутні війська, що таке дивізія, полк, як всі ці структури співпрацюють між собою тощо. Про все це і говоримо на наших перших заняттях. Вивчаємо роди військ, чим батальйон відрізняється від роти, які бувають звання, куди звертатись, якщо віддаються не ті накази тощо. Після цих занять у людей з'являється порядок в голові. Вони нарешті починають відрізняти роту від бригади й перестають плутати взвод з батальйоном", — розповідає засновниця школи. 

Потім почали навчання по всіх інших напрямках — рекрутинг у військо, такмед, дрони, стрільба, CQB (Close-quarters combat). Впродовж 3,5 місяців студенти зустрічались 3-4 рази на тиждень на майстер-класи та лекції, які проходили в форматі онлайн та офлайн. Паралельно йшли заняття з кількох напрямків. 

"Наші заняття по CQB проходили так: студенти зустрічались, їхали на спеціальну місцевість, де вивчали, як проходять штурми в будівлях або на вулиці. Вчились роботі в групах та соло, відпрацьовували елементарні навички, як впасти так, щоб граната нічого не відірвала. Працювали в патрулях, вивчали зв'язок та знаки взаємодії. Відпрацьовували прицілювання стоячи, з коліна, лежачи і багато іншого.

На літньому вишколі програма по CQB буде сильно потужніше, ніж на попередньому. На нього вже просяться навіть військові, які пройшли КМБ в «учєбці»", — розповідає Олеся Корженевська.

Наступний курс "Зесиків" — це невелика група з 18 студентів. Група ділиться на три шістки — три екіпажі. Щосуботи на навчання їде інший екіпаж. Кожен "Зесик" має пройти три довгі практичні заняття на дронах перед тим, як вийти на місію та скласти фінальний іспит. Студенти вчаться не лише основ пілотування, а й робити скиди з дронів.

Окрім цього, регулярно відбуваються онлайн зустрічі з військовими. Учням школи організовують розмови з пілотами, розвідниками, штурмовиками, зенітниками тощо. Це дає базове розуміння про різні роди військ та особливості кожної з професій. Також часто саме ці зустрічі стають визначними при виборі підрозділів, куди хочуть потрапити майбутні рекрути. 

"Аеророзвідка, FPV-пілоти, штурмовики, піхота… Захисники чи захисниці діляться своїм досвідом з нашими «Зесиками». Наприклад, восьмого березня у нас була онлайн-зустріч з пілотесою Адою (Анастасія Саксман), яка зараз служить на Авдіївському напрямку в 411 Об Тро. Говорили про те, як це — бути дівчиною у війську. 

Ми не підлаштовували дату цієї зустрічі — просто так співпало, але всі дівчата з «Зесиків», а дівчат у нас зазвичай половина курсу, дуже зацінили цей збіг і сказали, що це був топовий подарунок на 8 березня", — каже засновниця школи. 

Приблизно 35% занять відбуваються онлайн. Всі вони збережені на закритому ютуб-каналі школи. Наживо студенти також зустрічаються для практичних занять з військовими інструкторами або окремо без викладачів і самостійно відпрацьовують засвоєні знання та навички.

Концепт лагідної мобілізації

Олеся говорить, що інструктори, які викладають на курсі, не романтизують війну. Вони чесно доносять студентам інформацію, як все відбувається та з чим можна зіткнутись. 

"Людина має усвідомлено робити свій вибір йти у військо чи ні й при цьому розуміти, що з нею буде там відбуватись та мати чіткий алгоритм дій. Коли дають класну базу, як у нас, настає розуміння, що на тебе чекає далі. Я вважаю, що концепт лагідної мобілізації виправдав себе. 

Ми дали студентам вектор розвитку: хто боявся, перестав сильно боятись та зробив для себе висновки. Хто романтизував військо, перестав це робити й розуміє, що нічого романтичного у війні немає, проте, також краще зрозумів, куди рухатися та якими мають бути наступні кроки", — каже Олеся.

У деяких студентів завдяки "Зесикам" з'явилась нова мета — викладати військовим.

"Ти або у війську, або для війська. Позаяк, ти можеш залишатися цивільним та при цьому навчати захисників у ролі інструктора для військових. Таким інструктором у нашій школі є, наприклад, Павло Скуренівський, який викладає пілотування коптерами першочергово військовим, але і цивільних навчає також", — додає Олеся. 

За словами Олесі, готового рецепту зі створення схожого проєкту школи підготовки до війська у неї немає. Головне, як каже засновниця "Зесиків", розуміти, що таке освіта та вміти якісно надавати освітні послуги.

"Якщо розуміти, як це побудовано і мати класні зв'язки, домовленості та хорошу репутацію серед захисників, то все обов'язково вийде! Завдяки тому, що мені довелось займатися допомогою війську з 2014 року, я маю купу друзів та знайомих серед військових, які знаходять час на навчання наших «Зесиків» навіть з окопу чи бліндажа. Старлінк увімкнули й проводять заняття студентам", — ділиться Олеся. 

Олеся також говорить, що онлайн-форматом обмежитись не вийде — навчання з такмеду та стрільби, як і з решти дисциплін, проводити суто віртуально просто неможливо. 

"Мені б дуже хотілося, щоб такі школи відкривались по всій країні, а ціна була доступною. У нас щосезону проходить новий тримісячний вишкіл, а це понад 100 годин теорії та практики. Група вже практично набрана і місць на літній вишкіл залишилось буквально кілька. Проте, ми вже маємо лист очікування для студентів, які реєструються на осінній вишкіл. 

 Якби таких шкіл відкривалось більше — у комфортному темпі люди мали б змогу зрозуміти, як все влаштовано й усвідомлено підійти до вибору", — каже Олеся. 

Які фідбеки учасників?

Олеся говорить, що завдяки курсу вдалось створити справжню спільноту людей, які заряджають одне одного. 

"Нещодавно наша студентка Валерія написала в наш чат, що їде в тир стріляти. І на її пропозицію відгукнулись інші «Зесики». Мене дуже тішить, що вони почали самостійно гуртуватись. Їздять щосуботи відпрацьовувати такмед, CQB, по неділях літають з Павлом. 

Мій улюблений фідбек від нашої студентки Ліди, яка порівняла політ на дроні з польотами в «Гаррі Поттері». У неї було відчуття, що наче вона сама вперше піднялась в повітря. Стан чистої магії", — згадує Олеся. 

Перший набір продовжує літати на дронах і самостійно тренується, відпрацьовуючи отримані в школі навички. Олеся говорить, що випускники з "Зесиків" — це насправді вже практично готовий взірцевий злагоджений взвод, де люди вміють комунікувати між собою і розставляти правильні пріоритети, де всі толерантні до особливостей одне одного і встигли потоваришувати. 

З якими проблемами зіткнулись?

У чаті "Зесиків" близько 40 учасників та учасниць. Але насправді активних, які відвідали більшість занять приблизно 25 студентів. Це люди, які дійшли до умовного фіналу. Натомість частина "відпала" після першого курсу з такмеду. 

"У нас були «короткострокові» студенти, які пройшли базовий восьмигодинний курс такмеду від наших партнерів «Тактична медицина Північ», отримали після нього класну дорогу аптечку за 130 євро і на цьому зникли. Просто через деякий час вийшли з нашого чату… Самоліквідувалися, як я це називаю. Ці студенти не отримали й десятої частини того, що могли взяти з цього навчання". 

Втім, розповідає Олеся, є й інший приклад студентів — ті, хто дійсно збирається у військо, підшукують собі бригади, думають про подальші плани. 

"Моя любов і гордість — це хлопці з «Дерев'яного резерву». Саме так вони самі себе називають, бо тренуються здебільшого з дерев'яними муляжами. Ці хлопці потрапили до нас у школу повним складом, маючи за спиною вже велику кількість самостійно опрацьованого матеріалу і намагаючись щосуботи не пропускати власні зустрічі для практичних відпрацювань.

З нами вони продовжують вчитися літати, пройшли всі можливі навчання у нашій школі, а тепер весь час кличуть наших «Зесиків» на відпрацювання навичок. Наш інструктор по CQB Чех їх настільки полюбив, що залишив після себе старшими по CQB", — ділиться Олеся Корженевська. 

У школу Олеся відбирає учасників суто за мотивацією. Їй достатньо почути: "Я не збираюся зараз йти до війська, але хочу бути готовим". І це теж було класною мотивацією, щоб пройти навчання. 

Серед викликів, з якими засновниця "Зесиків" стикнулась на попередньому курсі, Олеся згадує непередбачувані обставини, які вплинули на проведення занять. Наприклад, серед інструкторів школи на попередньому курсі були чинні військові, чиї плани через бойові дії могли постійно змінюватись.

"Сьогодні у тебе є інструктор по CQB — cуперфаховий розвідник, а завтра він вже десь в посадці під Часовим Яром. І вгадайте що? Він вже не розвідник, а (сюрприз!) начальник групи БПЛА. Я питаю у нього: «Чех, як таке можливо, адже ти дрон в руках тримав аж один раз у нас в на занятті?», а він каже: «Ну отак! Це ж армія!»

Тож виходить, що не лише цивільні навчаються у нашій школі, але й самі військові встигають отримати порцію корисних знань. Павло, наш викладач літунської справи, теж з радістю відвідував заняття по CQB", — каже Олеся.

Що планують далі та чому не масштабуються на інші регіони

Нині в "Зесиках" вже підібрали повний викладацький склад з бойовим досвідом. А це означає, що заняття будуть проходити за розкладом у чітко визначені дні та час. 

Серед проблем на попередньому курсі було й те, що друзі-військові Олесі привозили свої навчальні гранати, куплені за власні кошти, свою зброю, купували та оплачували БК та ТИР для навчань. Так само з дронами. Але такий уклад не подобається самій засновниці "Зесиків". 

"Це все і багато іншого має бути включено у вартість. Моя робота і робота команди також не має бути безкоштовною. Безкоштовно я працюю лише для Збройних Сил України, збираючи по 1,5-2 млн грн щомісяця і допомагаючи понад 20 підрозділам, взводам, ротам, батальйонам чи бригадам на різних напрямках лінії фронту. Тому наступний курс «Зесиків» буде платним. Я б хотіла мати змогу платити своїм викладачам". 

Втім, коли випускники "Зесиків" стануть військовими (добровільно мобілізуються) вони теж матимуть змогу звернутися до Олесі за безкоштовною допомогою для своїх підрозділів або особисто для себе, пояснює засновниця школи:

"Бо військові не мають ні за що платити. Вони й так платять найвищу ціну!"

Вартість навчання на наступному курсі складає 15 000 грн. Проте, є можливість щомісячної оплати. З кожним студентом укладають договір на навчання і за кожного з них школа сплачує державі податки. З огляду на те, що кожен "Зесик" пройде понад 100 годин теорії та практики, вартість години навчання у школі для одного студента дорівнює вартості чашки капучино. 

Олесі писали з різних регіонів, питали, чому "Зесики" не з'являються в інших містах та областях. Та на сьогодні засновниця не має амбіцій щодо цього. Їй хочеться робити щось одне, локально, але робити це добре та якісно. Олеся вважає, що це краще, ніж створювати велику мережу шкіл.

Як підтримати школу "Зесики"

• Підтримати інформаційно та поширити про неї пост, сторіс або ж розповісти знайомим особисто. 
• Задонатити на школу. Гроші будуть витрачені на закупівлю необхідного обладнання.
• Прислати дрони для навчання. Зокрема є велика потреба у базових Мавіках 3, лопотях та запасних батареях до них, бо дрони весь час втрачаються.
• І головне — записатись на навчання (реєстраційна анкета), адже "Зесики" вже 20 травня стартують з літнім вишколом. Також можна записатись в лист очікування на осінній тримісячний вишкіл або й на зимовий. 
• Стежити за новинами можна в інстаграм школи @zesyky934 та на особистих сторінках Олесі Корженевської у фейсбук та в інстаграм.