Розбираємося, чи можливо в Україні сповідувати філософію zero waste
Багато українців впевнені — сортувати відходи немає сенсу, на переробку фактично потрапляє небагато, основна маса сміття все одно відправляється на звалище. Рух "Нуль відходів" (Zero Waste), який зародився на початку 2000-х, пропонує інший підхід — самим генерувати менше сміття. Філософія Zero waste не сприймає практику спалювання та захоронення відходів, її прихильники вважають за необхідне замкнути цикл: усе, що вироблено, не повинно потрапити на звалище. Все має бути або використано повторно, або перероблено без втрати якості.
Ініціаторкою руху вважається каліфорнійка Беа Джонсон, яка з чоловіком і двома дітьми усвідомлено наближає рівень своїх відходів до нуля. Беа каже, що безсміттєвий підхід дозволяє їм відчувати себе щасливішими, і робить життя більш наповненим враженнями і досвідом, а не мотлохом. Вона має свій блог, читає багато лекцій, але насамперед відома як авторка книги "Дім — нуль відходів. Гід до щасливого життя в сучасному світі без зайвих витрат і сміття", яка була перекладена більш ніж двадцятьма мовами, в тому числі і українською.
Екологічний стиль життя активної американки перейняли багато послідовників Беї по всьому світу, до її ідей почали прислухатися не тільки споживачі, а і виробники, і постачальники, зменшуючи кількість упаковки, або навіть зовсім відмовляючись від неї. І, якщо вам здається, що в наших реаліях неможливо бути стильним і мінімалістичним, це не так. Позитивні історії екологічно налаштованих українців переконують — при усвідомленому способі життя цілком реально звести все своє сміття за короткий час до нуля, не втративши при цьому в якості життя.
Львів'янка Ольга Тимощук навчилася жити без сміттєвого відра. Вона господарює так, що відходів у неї практично не залишається. А ту невелику кількість "корисного" сміття, що накопичується, Ольга ретельно сортує і здає на вторинну переробку.
Більш того, своїм прикладом їй вдається надихати близьких і навіть підлеглих.
"Я не мала такої цілі — показово жити без відра зі сміттям, — розповідає "Рубриці" пані Ольга, — це радше стало наслідком поступової відмови від усього зайвого. І коли сміття стало зовсім мало у моєму житті, я натрапила на ідею зовсім не мати смітного відра у Беї Джонсон, засновниці руху "нуль відходів".
Чи це важко було? Для мене це було дуже природньо. Скажімо — я не напружувалась, не силувала себе, але часто задумувалась над тим, чи справді цей снікерс мені потрібен і чи можна наступного разу наперед попросити продавця не давати пакета.
Я думаю, в основі має бути насамперед любов до себе — дарувати собі найкращі речі з тих, що можете дозволити!".
Уникати всього одноразового, починаючи від кави у одноразовому стаканчику і до одягу, який прослужить лише сезон. Досвід Ольги Тимощук показує — в Україні достатньо товарів для такого життя, обирати завжди є з чого. Наприклад, у Львові є цілий спеціалізований магазин продуктів без пакування (Комірка). Овочі та фрукти Ольга купує на ринку у власні полотняні торбинки, а для сиру бере ємності. Головне — планувати покупки їжі наперед, і це важливо не лише для життя у стилі "нуль відходів", але і для здорового харчування та вашого гаманця.
Щоб не розгубитися в магазинах, Ольга завжди має при собі список, у якому наперед планує, де і що купуватиме. "І це не тому, — наголошує вона, — що в мене купа вільного часу, а якраз навпаки — я надаю перевагу вкласти більше часу у приготування чогось смачненького, ніж на закупівлю продуктів. На жаль, часто супермаркети диктують, яку їжу і в якому упакуванні ми купуємо. Тому я поступово перейшла на покупки в улюблених магазинчиках, таким чином ще й підтримуючи малий бізнес".
Попервах рідним та гостям приходиться пояснювати, що саме їм приносити у ваш дім. "Поділіться своєю позицією та поясніть, що саме маєте на меті, — радить екологічна активістка, — Важливо бути толерантним до їхнього способу поведінки з сміттям — але наголосити, що у вас вдома вони гості, а ви — господар. Тому запаковуйте їх сміття їм з собою — а як інакше, у вас же ж тепер немає смітника 🙂
Мої друзі мене знають, і мою позицію теж. Тому, даруючи подарунки, вони вибирають речі, дружні до довкілля, і навіть пакують їх у подарунковий папір, який вже був використаний. Для них це як розвага — а мені приємно, що ми всі радіємо, що маємо чому повчитись один в одного!".
"У мене був довгий шлях спроб і помилок з органікою. Я її і закопувала в лісі, і відвозила до батьків, і возила у міський компостер. Зараз я обрала для себе оптимальний варіант — компостую у спеціальному відрі (відерце Organico, з переробленого пластику), і час від часу в мене його забирають друзі собі на дачу".
Звісно ж, не у всіх є родичі або коліжанки з дачею, які б радо забирали до себе ваші органічні відходи. Але альтернатива є. По-перше, у багатьох містах України зараз активно встановлюють контейнери на органіку — поцікавтесь, чи є у вас в вашому районі такий, а якщо немає — дайте запит на встановлення. Варто порозпитувати близьких та знайомих, якщо ви компостуватимете — чи хтось міг би час від часу кудись від вас це відвозити (на село, чи прикопати у лісі). Врешті-решт готовим компостом можна підживлювати клумби у дворі вашої ж багатоповерхівки, рослини будуть вам за це вдячні. Будьте креативними: шкаралупи з горіхів чудово згорають у п'єці, бананові шкірки можна залити водою і через 3-4 дні мати підживку для домашніх квітів, а кавова гуща є добрим скрабом для тіла.
У будинку, де живе Ольга Тимощук близько року тому силами ОСББ було відкрито комірку, де мешканці мають змогу покласти відсортований пластик, скло, папір, тетра паки, ще кілька місяців тому встановили контейнер на харчові відходи — вони становлять близько 60% сміттєвого відра, і важливо їх компостувати окремо. Комірка наповнюється кожні 2-3 тижні.
Оскільки Ольга Тимощук думає про утворення сміття ще в момент покупки, то навіть сортованої сировини у неї небагато. Спочатку вона складала її у спеціальні ящики, з часом кількість упаковок в результаті старанного відбору невпинно зменшувалася, тепер вторсировина зберігається до моменту виносу в невеликих паперових пакетах, які залишились після подарунків.
Головна ідея, наголошує Ольга, не в тому, щоб всі все сортували — а більше в неутворенні сміття в принципі. Це як без міри їсти і потім страждати — то, може, варто навчитись не переїдати?
Співрозмовниця "Рубрики" ділиться досвідом:
Рух "Нуль відходів" називає своїми основним принципом "правило п'яти R": refuse, reduce, reuse, recycle, rot (відмова, скорочення споживання, повторне використання, переробка, компостування). Найкраще виявляється ще й у тому, що "нуль відходів" — це і про соціальну справедливість, про чесний розподіл ресурсів. Нанесення якнайменшої шкоди для навколишнього середовища — ще один результат втілення у життя цієї філософії. Прихильників zero waste також мотивує можливість взяти своє життя в свої руки, керувати своїм життям, замість того, щоб ним управляли маркетингові компанії — на тебе не впливатимуть їх прийоми, ти не станеш рабом швидкоплинних бажань. А ще — проявити фантазію і винахідливість.
Ольга Тимощук розповідає про свій дім і ділиться секретами:
"Зараз я багато вивчаю мінімалізм. Мене якось зачепила фраза про те, що спочатку ви володієте речима, а потім вони володіють вами. Тому складаю список взагалі всіх речей в домі, які мені справді потрібні для щасливого (мінімалістичного) життя, і планую найближчі півроку присвятити тому, щоб у мене були лише ці необхідні речі. Хотілось би тепер весь цей досвід перенести і у ментальну сферу — скоротити час у соцмережах до мінімуму, знаходити час на тишу.
Я впевнена, що звички змінювати складно. Але тут важливо лиш почати — а далі виявиться, що в такому підході всі труднощі з часом приводять до плюсів: економії часу, ресурсів, грошей. І здобуття нових знань і нових друзів!".
Читайте також, як налагодити сортування сміття у звичайній квартирі.
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Останніми роками українським дітям дедалі важче включатися в соціалізацію — пандемія та війна забрали в… Читати більше
Ще у липні 2022 року в розпал бойових дій уряд започаткував грантовий проєкт “єРобота”. Будь-хто… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.