Здатися Москві або вести свою гру: чи зможе Зеленський закінчити війну на Донбасі до кінця року
Фото Getty Images
Переговори України і Росії з питання війни на Донбасі йдуть важко. Кремль готовий рухатися далі тільки на своїх умовах — спочатку вибори, а потім кордон.
Володимир Зеленський же з такою логікою не згоден, але при цьому активно просуває ідею про те, що війну він зможе закінчити в цьому році. Яким чином? До кінця не знає ніхто.
Що зараз відбувається на донбаському поли для переговорів і чи є у влади шанс закінчити війну в найближчим часом — у матеріалі "Рубрики".
Зеленський vs Путін
Майбутня зустріч радників глав України, Росії, Німеччини та Франції в Парижі 28 серпня була скасована. Офіційна причина, яку повідомили в Офісі президента — відрядження французького представника Еммануеля Бонна.
Саме на цій зустрічі делегації повинні були "звірити годинники" та узгодити можливу зустріч у рамках "нормандської четвірки" Володимира Зеленського та Володимира Путіна. На якій, зокрема, наполягає Київ.
Як результат — черговий етап переговорів не відбувся, а у "нормандської зустрічі" знову більше запитань, ніж відповідей. Якщо українська сторона ще якось намагається втримати хорошу міну при поганій грі, то російська і зовсім публічно тему з переговорами по Донбасу не розвиває.
Фото Getty Images
Для Києва і команди Зеленського переговори з Росією зараз дуже важливі і цьому є кілька причин.
По-перше, Зеленському потрібна дипломатична перемога на східному фронті, особливо перед місцевими виборами. Саме тому він всіляко торпедує цю тему, видаючи гучні заяви.
Наприклад, в інтерв'ю телеканалу Euronews він заявив, що наступна зустріч з Путіним може повністю завершити війну на Донбасі.
"Друга зустріч у нормандському форматі говорить про те, що у нас великий шанс закінчити війну. Якщо порівнювати нашу команду і минулу — так, як я хочу, ніхто не хотів. Таких темпів і так тиснути на це питання — ніхто такого не робив, і всі це бачать. І я говорю не тільки про українців – всі наші іноземні партнери це бачать. я знаю, що швидше за мене ніхто це не закінчить", — підкреслив Зеленський.
По-друге, у глави держави і партії влади все ще зберігається серйозна підтримка серед українців. За останніми даними, понад 30%, що в нинішніх реаліях досить хороший результат.
Поки є такий кредит довіри, "Слуга народу" і Офіс президента в змозі приймати в очах суспільства легітимні рішення. Що буде з підтримкою через півроку або рік? Поки не зрозуміло.
За попередньою інформацією від Офісу президента, зустріч може відбутися до 10 вересня. Більше даних поки немає. Раніше ж президент Зеленський говорив, що зустріч лідерів четвірки може відбутися вже у вересні.
Що буде з Донбасом
У Росії при цьому є свої причини тягнути ковдру на себе. Офіційна позиція Кремля — Україна, Німеччина і Франція просто не змогли заздалегідь узгодити формат фінального документа.
Москва не отримала значного результату з часів минулої зустрічі президентів в Парижі. Механізм впровадження в Конституцію особливого статусу Донбасу так і не прописаний. Також немає ніякого руху по "формулі Штайнмаєра". Тобто де-факто просувань по донбаської темі, крім як місячної тиші і часткового плану щодо відведення військ, немає.
Зустрічатися, тим більше не на умовах РФ, у Кремлі сенсу, схоже, не бачать. Побічно цю позицію підтверджує і представник Тристоронньої контактної групи в Мінську Сергій Гармаш. Він вважає, що Росія "дресирує" Німеччину і Францію, зриваючи зустріч, вже анонсовану українським президентом і німецьким міністром закордонних справ.
"Росії не вигідна зустріч радників 28 серпня. По-перше, через лист Козака (Дмитро Козак, Замглай Адміністрації президента РФ), в якому він заявив, що більше не братиме в них участі (втрата обличчя); по-друге, через бажання перенести вирішення питань в ТКГ, де немає Німеччині і Франції, але є ОРДЛО і вельми слабкий опір України їх суб'єктивізації. "Не будемо чіплятися за дрібниці" — сказав Леонід Кравчук (1-й президент України, член ТКГ) в інтерв'ю Гордону (Дмитро Гордон, український журналіст) …", — підкреслив Гармаш на своїй сторінці в Facebook.
Міжнародник Андрій Бузаров, в цілому коментуючи ситуацію навколо переговорного процесу, пояснює — мир на Донбасі можливий тільки при бажанні Росії. Тому Україні доводиться мириться з тим, що РФ ставить свої умови.
"Закінчення війни обіцяли нам ще в минулому році, але цього не сталося. Тут питання більше про припинення вогню і це поки не вдається. Великий плюс, що Зеленському вдалося припинити вогонь в політичному ключі, але скільки це триватиме, складно сказати.
Головна причина, чому РФ не хоче посилити процес Мінських переговорів — вона глобально не зацікавлена у врегулюванні конфлікту, а регіонально — в Кремлі не вірять, що Київ здатний піти на поступки в частині імплементації "формули Штайнмаєра", розведення військ і так далі. Простіше кажучи — керівництво Росії не довіряє колегам з України", — підкреслив в коментарі "Рубриці" Бузаров.
Фото Getty Images
Судячи з усього, Володимир Зеленський стоїть у найближчі місяці перед вибором, де у нього є кілька реальних варіантів. Від його рішення залежить і подальша доля Донбасу. Варіанти такі:
Перший — поступово піти на поступки Росії. Почати імплементувати "формулу Штайнмаєра", готувати особливий статус для Донбасу і провести вибори. З технічної точки зору це реально, вся влада у нього зараз зосереджена (хоча і з труднощами) в одних руках. А ось з репутаційної — дуже складно, так як реакцію суспільства достеменно передбачити дуже складно. Зібрати новий "майдан" противникам команди Зе разом з обуреної громадськістю цілком під силу.
Другий — відмовитися від поступок і заморозити позиції. Публічно визнати, що на вигідних для України умовах повернути Донбас чи Крим не можна. Така позиція зрозуміла, але вона може викликати неоднозначну реакцію як європейських партнерів, так і певної частини суспільства. Реакцію Росії тут також передбачити не просто. Більш того, не виключено, що Кремль піде просто на ескалацію конфлікту.
Третій — максимально розтягувати переговори. Що, в принципі, зараз і відбувається. Правда, досі пір незрозуміло, на скільки вистачить терпіння у Володимира Путіна і ко.
