Як зелена енергетика допомагає у відбудові України: три рішення

Попри те, що війна триває, звільнені громади України вже активно працюють над відновленням. Деяким з них навіть вдається не просто відбудувати як було, а створити більш сталу, дружню до довкілля та комфортну для людей інфраструктуру. Одна з можливостей це зробити – впровадження найкращих технологій з енергоефективності та відновлюваної енергетики (ВДЕ), щоб зменшувати споживання енергії та суми у платіжках, а також бути більш стабільними під час відключень. 

Фотокореспондент "Рубрики" з'їздив разом з командою Екодії  у три будівлі на Київщині, які вже активно запроваджують сталу енергетику на практиці. Дивіться, що побачили там.

Навесні минулого року Ірпінь був осередком бойових дій і значно постраждав від російської навали. Обстріли пошкодили і будівлю ліцею «Мрія», де навчалося близько двох тисяч дітей. Та після звільнення Київщини, у ліцеї знову завирувало життя і почалася робота над відновленням його роботи. 

Директор ліцею Іван Пташник розповідає, що закладу найбільше допомогла медійність – завдяки цьому, його помітив UNICEF, який допоміг у відновленні та облаштуванні укриттів. А згодом за підтримки благодійного фонду Energy Act For Ukraine тут встановили дахові сонячні панелі з накопичувачами.  

Завдяки сонячним панелям робота закладу, який працює у дві зміни, не переривається навіть під час відключень. Панелі можуть повністю заживити укриття – як каже директор ліцею, при відключеннях воно може працювати протягом 12 годин навіть уночі. А ще від їх енергії працює внутрішня система сповіщення – тож шкільні дзвоники та сигнали повітряної тривоги також працюють навіть без світла.  

Крім цього, під час відновлення будівлі замінили дах, вікна, провели капітальний ремонт перекриттів. Фінансувала заходи Ірпінська міська рада та Київська військова адміністрація, а також благодійники. Як каже директор, перейняти досвід сонячної школи вже приїздили із навчальних закладів Сумщини та Чернігівщини. А найголовніше, що 2712 дітей – більше, ніж було до вторгнення – можуть продовжувати навчання у безпечних та комфортних умовах із постійним доступом до електроенергії.  

У селищі Горенка, що біля Гостомеля, до повномасштабного вторгнення мешкали близько 7 тисяч людей. А місцева амбулаторія обслуговувала щонайменше 5 тисяч декларантів. Російські атаки навесні минулого року пошкодили фасад і дах будівлі, вибили 12 вікон. Через замерзання зламалася і система опалення, а в приміщеннях завівся грибок. Тим не менш навіть  таких умовах амбулаторія відновила роботу вже 10 квітня 2022-го. 

З часом у будівлі амбулаторії провели ремонт: встановили сучасну систему опалення, нові вікна утеплили фасад. А восени Екодія та Greenpeace разом з Екоклубом і БФ «Перемога України» почали тут пілотний проєкт зі встановлення дахової сонячної електростанції потужністю 12 кВт та теплового насоса для опалення, які запрацювали у тестовому режимі вже у січні 2023. 

Зараз, улітку, амбулаторія працює повністю від сонячної енергії: від світла до холодильників із вакцинами. Навіть у 30-градусну спеку в приміщенні тримається комфортна прохолода навіть без кондиціонерів – усе завдяки утепленим стінам. Завідувач господарством Ігор Рудой каже, що влітку панелі виробляють навіть більше енергії, ніж потрібно. Коли держава повноцінно впровадить механізм net billing, амбулаторія зможе віддавати надлишок та ще більше заощаджувати.  

За попередніми оцінками, завдяки цим заходам амбулаторія заощадить 30-40% на електроенергії, говорить Олена Юзвак, директорка Гостомельського центру первинної медико-санітарної допомоги. Газом же в амбулаторії припинили користуватися узагалі завдяки тепловим насосам. Та навіть якщо ті не зможуть працювати через відключення енергії, в амбулаторії є запас гарячої води для опалення, якого вистачить на 12 годин обігріву.  

«Зараз подібні проєкти радше поодинокі. Та в той же час, вони наочно показують, що технології відновлюваної енергетики та енергоефективності здатні швидко покращити умови в закладах та будинках та ще й заощадити для них кошти. Цей досвід необхідно масштабувати і впроваджувати не поодиноко, а систематично на усіх об'єктах, що будуть відновлюватися від завданих війною збитків. І держава у своїх планах відбудови має поставити ВДЕ та енергоефективність у пріоритет», – говорить Костянтин Криницький, керівник відділу енергетики Екодії.

Історія модернізації ОСББ «Арован» почалася задовго до повномасштабного вторгнення – у 2017 році. Тоді голова ОСББ Денис Кукса встановив погодозалежну автоматику на системі опалення – спеціальне обладнання, яке регулює температуру в системі залежно від температури надворі. Тобто коли на вулиці тепло, обігрів автоматично зменшувався – і навпаки. А завдяки тому, що місяць після встановлення видався доволі теплим, сума в платіжках одразу різко зменшилася.  

У будинку провели цілий комплекс енергоефективних заходів: оновили циркуляційні насоси, утеплили його, відновили покрівлю. А ще – встановили теплові насоси на системи опалення та гарячого водопостачання. На горищі встановили насоси повітряного типу із зовнішніми випарниками на даху. Вони працюють подібно до кондиціонерів: беруть тепло із повітря, збільшують його та використовують у системах опалення і ГВП. Завдяки цим заходам тариф на тепло у будинку удвічі менший, ніж у місті.  

Для впровадження усіх енергоефективних заходів користувалися державними програмами підтримки: «теплими кредитами», коли ті ще працювали, та програмою «70/30» від міста Києва, яка компенсує будинкам 70% витрат на модернізацію. У результаті ОСББ було визнано найбільш енергоефективним будинком в Україні і йому навіть присвоїли рекорд України. 

Та на цьому зупинятися не планують: у голови ОСББ є план встановити ще й сонячні панелі на даху будинку. З ними ОСББ зможе бути повністю незалежним від постачання електрики від міста навесні та влітку і забезпечувати більшість електрики для теплових насосів у зимовий період.  

Та навіть без власного електропостачання проведені заходи допомагають мешканцям та мешканкам комфортніше переживати воєнні часи. За словами голови ОСББ, у періоди відключень світла, коли системи опалення не працювали, у квартирах усе одно зберігалася комфортна температура завдяки утепленню.  

Зрештою, лише обираючи найкращі сучасні практики у відновленні, ми зможемо забезпечити собі краще майбутнє: чистіше довкілля, комфортніше житло, зручніші заклади критичної інфраструктури, менші платіжки за електроенергію тощо.