У чому проблема?
Благодійні збори пластикових кришечок — ініціатива не нова. У соцмережах вже кілька років зустрічаються пости про пункти збору та заклики долучатися до цієї акції. Однак, попри це, багато людей і досі не знають, чому саме кришечки, що потім з ними відбувається, і де їх використовують.
Яке рішення?
Зібрані кришки. Фото: екологічне підприємство "Рада"
Ми вирішили розібратися і щоб знайти відповіді на це питання, поговорили про збір пластикових кришечок з фахівцями цієї справи. Куди варто приносити кришечки, які їхні різновиди підходять для збору, чому їх потрібно так багато та яким чином навіть невеликий внесок допомагає довкіллю і людям, розповідали Олена Брацлавська, менеджерка спеціалізованого екологічного підприємства МПП "Рада" та Тетяна Руденко, голова Благодійного фонду "ОВЕС".
Як це працює?
Пластикові кришечки — це не сміття, а цінний ресурс
Сортування сміття і збір кришечок зокрема — це свідомий, екологічний та практичний підхід до споживання. Цінна сировина, а у випадку кришечок це пластик, йде не на сміттєвий полігон, а на вторинну переробку.
Серце для збору пластикових кришечок в Гостомелі. Фото екологічне підприємство "Рада"
Ідея збору кришечок зʼявилася досить давно, схожі екосерденька можна побачити в Іспанії, Італії та багатьох інших країнах Європи. Люди збирають кришечки, а кошти з продажу, віддають на благодійність.
Останні роки місткості для збору пластикових кришечок від напоїв та інших харчових продуктів можна побачити практично всюди і в Україні — у підʼїздах, школах, банках, мереживних магазинах і просто на вулиці.
Так, наприклад, Благодійний фонд "ОВЕС" (назва фонду — це абревіатура чотирьох слів: Освіта, виховання, екологія і спорт) майже 10 років збирає пластикові кришечки від харчового пластику на користь українських військових. З початком повномасштабної війни, в рамках проєкту "Крила", фонд по всій Україні залучає українців до збору кришечок, ціль якого — купівля на фронт БПЛА.
А на Київщині бучанське екологічне підприємство МПП "Рада", пріоритетний напрямок якого утилізація та переробка різних видів відходів, започаткувало проєкт "Екосерце: збери кришечки — збережи життя". В рамках проєкту всі кошти передають родинам, у яких є діти, що борються з важкими хворобами.
Чому саме кришечки?
Збір кришечок у ГО "ВПО України", Тернопільщина. Фото з архіву БФ "ОВЕС"⠀
- Легкий старт. Абсолютно не складно поставити коробку для кришечок від продуктів, які щоденно купуються для родини, навіть у себе вдома і збирати туди кришечки.
- Залучення дітей. Якщо люди хочуть долучити своїх дітей до сортування сміття, кришечки різного розміру і кольору підходять якнайкраще. Так простіше прищепити дітям дбайливе ставлення до навколишнього середовища, розповісти про шкоду пластику для природи, пояснити ази роздільного збору відходів.
- Екологічність. Кожна зібрана кришечка зменшує загальний обсяг викинутого на вулиці пластика. Зібрані кришечки гарантовано йдуть на переробку.
- Кришечки — дуже коштовний ресурс. Якщо пластикові пляшки коштують 2-3 гривні за кілограм, то за таку ж вагу кришечок переробники дають вже від 10 до 14 гривень.
"Існує думка, що усі кришечки підлягають переробці. Але це не так, через різний тип пластику. Наприклад, деякі кришечки можуть містити інші добавки або бути зробленими з різних видів пластику, що ускладнює їхню переробку. Тому треба ретельно перевіряти кожну кришечку", — говорить Олена Брацлавська, координаторка проєкту "Збери кришечки — збережи життя".
Які кришечки можна збирати:
- кришечки з різьбою від пляшок із соками, водою, газованими напоями, пива;
- від молока, кефіру, йогуртів, вершків без наліпок;
- від тетрапаків з молочними продуктами та соками (але не пластикова частина, на яку власне накручується кришка);
- маленькі кришечки від пакетиків кетчупу, майонезу та інших соусів;
- від для води, а також пластикові ручки від них;
- кришечки від дитячих пюре та пластикові ложечки від дитячого харчування;
- в місткості для збору можна також кинути тільки такі і виключно такі ковпачки від ручок, якими діти пишуть у школі (фото нижче)
Тетяна Руденко демонструє ковпачок від ручки та ложечку від дитячого харчування, які також підходять для переробки. Скрін з відео БФ "Овес"
Кришечки, та інші предмети, які підходять, мають бути чисті. Хоча їх і митимуть на переробному підприємстві, збирають пластик в чистому вигляді. Брудні кришки з залишками продуктів — це запах, цвіль та інші неприємності.
Які кришечки не підходять:
Такі кришки не потрібно приносити у місця для збору. Фото: екологічне підприємство "Рада"
- Ні з ліків, ні з косметичних чи хімічних засобів кришки не підходять — це інший пластик.
- Не підходять також гнучкі затискачі, якими закривають пакети з хлібом. На вигляд вони ніби й пластикові, але всередині мають металеві вставки, які ламають ножі на обладнанні переробника.
- Не кидайте в контейнери для збору кришечок сміття, непотріб, або речі, непридатні для переробки.
Куди можна приносити кришечки?
У мішках — кришечки на сміттєсортувальному комплексі МПП "Рада" чекають відвантаження на переробне підприємство. Фото: екологічне підприємство "Рада"
Кампанії зі збору кришечок спрямовані на фінансування благодійних проєктів. Екологічне підприємство "Рада", яке допомагає хворим дітям, збирає кришечки з усіх точок збору:
- зокрема Екосердець, які встановлені на Київщині у населених пунктах Буча, Ірпінь, Ворзель, Немішаєво, Бородянка, Клавдієво-Тарасове;
- тут, у дописі зібрані всі інші адреси, кришечки збирають і в пунктах прийому вторинної сировини і в мобільних точках збору: у міських радах, коворкінгах, навчальних центрах, кафе тощо;
- також ви можете привезти зібрані кришки самотужки на сміттєсортувальний комплекс підприємства у місті Буча. Коли збирається достатній об'єм (700 кг — 1 тонна) — "Рада" відправить зібраний пластик на переробку.
Кришечки для дронів, зібрані однією з українських бібліотек. Фото з архіву БФ "ОВЕС"
Якщо ви хочете взяти участь в акції БФ "ОВЕС" й долучитися до збору на FРV-дрони для українських воїнів, то приносити кришки можна:
- в магазини мережі "Епіцентр К" (Київ) — там стоять великі рожеві бочки з гаслом кампанії "Ворогам — кришка!";
- також у Києві можна занести кришечки в усі маркети та гіпермаркети, які стали учасниками цієї всеукраїнської акції;
- відділення ПриватБанку (Київ, Львів, Дніпро);
- пошукайте в таблиці своє місто чи село. Якщо його там немає, сміливо пишіть у приватні повідомлення БФ "ОВЕС" і там вам повідомлять необхідну інформацію;
- відправити зібрані кришечки напряму до БФ "ОВЕС" Новою поштою (адресу також можна дізнатися, написавши у фейсбук на сторінку фонду або в особисті повідомлення Тетяні Руденко). Важливо: колаборація фонду з Новою поштою дає можливість транспортувати кришечки безоплатно для відправника, але для того, щоб відправка була виправданою, вона має бути не менше 20 кілограмів (орієнтовно два мішки з-під цукру). Крім того, ви маєте вказати, що саме ви відправляєте — і це конкретно "кришечки на дрони";
- кришки для дронів можна передати у фонд навіть з-за кордону, але це раціонально тільки за умови безкоштовного транспортування в Україну і не більше 50 кг, інакше цей вид вторсировини має бути задекларований. Але ви можете задонатити вартість однієї пляшки води і це дорівнюватиме 1 кг кришечок в Україні.
Доля зібраних кришечок — зазвичай переробка у вторинну гранулу. Це класична технологія переробки. Гранули можуть бути перероблені для виготовлення інших пластикових виробів, таких як труби, контейнери, товари народного вжитку або інші предмети з пластмас.
Чи роблять із кришечок протези?
І це ще один міф, з яким і досі постійно стикаються переробники та організації, які ініціюють збори пластикових кришечок.
Цей міф виник через деякі неправильно трактовані інформаційні кампанії. Коли ще у 2015 році керівниця Благодійного фонду "ОВЕС" Тетяна Руденко "підгледіла" ідею збору кришечок у Європі, концепт європейських зборів був такий: жителі збирали кришечки і раз на рік в європейських країнах за ці кошти з їх переробки закуповували крісла колісні для людей з інвалідністю. В Україні вирішили збирати кришечки, щоби допомогти профінансувати протезування воїнам АТО. Але деякі ЗМІ скоротили назву збору до "кришечки для протезів".
"Мені доводилося навіть чути версію, нібито протези збирають із кришечок, як із Лего, — сміється Тетяна Руденко. — Це звісно не так. HDPE (поліетилен високої щільності), з якого зроблено кришечки, не є придатним матеріалом для виготовлення протезів. Протези робляться з інших високотехнологічних матеріалів. Ми просто збирали пластик і здавали переробникам, а виручені кошти безготівково надходили на рахунок фонду і далі так само безготівково перераховувалися тим, хто потребував допомоги саме в протезуванні".
З часом фінансування протезування ветеранів взяла на себе держава. А з початком повномасштабного вторгнення фонд знову за цією ж схемою почав збирати пластикові кришечки на користь військових, але ціллю вже стали FPV-дрони, яких постійно не вистачає на передовій.
Втім, частка правди у тому, що звичайні кришечки можуть перетворитися на протези, все ж таки є. За словами Тетяни Руденко, з такого переробленого пластику в деяких випадках роблять сумку протеза, тобто ту його частину, яка безпосередньо вдягається на куксу.
А це точно працює?
Координаторка проєкту "Збери кришечки — збережи життя" Олена Брацлавська розповідає, завдяки кришечкам, зібраним жителями Київщини, вдалося допомогти вже 11 дітям.
"Ця благодійна екологічна акція — наша можливість зберегти довкілля і допомогти одужати молоді. Долучитися може кожен. Це легко і цікаво. Просто сортуйте відходи та збирайте пластикові кришечки, які ми передаємо на переробку. Отримані кошти зі здачі вторинної сировини направляються на благодійність в підтримку важкохворій дитині", — каже Олена Брацлавська.
Вже 105 таких дронів боронять нашу країну. Фото з архіву БФ "ОВЕС"
Тетяна Руденко, директорка БФ "ОВЕС" звітує: за рік збору кришечок було зібрано і передано переробникам 135 299 кг пластикових кришечок, за які отримано 1 842 460 гривень. І ці цифри постійно ростуть. Один дрон — це приблизно 1 500 кг кришечок. На момент публікації фондом було придбано і передано вже 105 пташок, які тепер захищають нашу країну.
Тетяна Руденко вдячна кожному, хто долучився до збору кришечок на дрони в рамках акції "Ворогам — кришка". А стати учасником чи організатором збору дійсно може кожен. Вона наводить приклад 5-річного хлопчика з Дніпра, який сам у своєму садку організував збір кришечок. Весь дитячий садок, батьки, вихователі, тепер збирають там кришечки.
Непокритов Тимур, 5 років, м. Дніпро, який організував збір сам й назбирав 20 баклажок. Фото з архіву БФ "ОВЕС"
Ще більше корисних рішень!
Екодерево для збору пластикових кришечок в м.Кривий Ріг. Фото: Світлана Хватова
Отже, збирати кришечки — це добра справа. Якщо ви давно виношуєте план з порятунку екологічного майбутнього нашої планети, але не знаєте, з чого почати, в екологічному підприємстві "Рада" радять: почніть з малого. Крім того, аби збирати кришечки у власній оселі, ви можете організувати приватні пункти збору: встановіть якусь тару у громадському місці, нехай це буде під'їзд або магазин на розі вашого будинку. Додайте поруч листівку про проєкт, який підтримує ваш збір, стежте за наповненням і здавайте зібрані кришки.
"Пластикові кришечки — це ресурс. Швеція живе зі сміття. Ми не говоримо про те, що для того, аби зібрати кришечки, вам буде потрібно відгукуватись кришки по смітниках. Як тільки ми почали збирати спочатку на протезування, а потім на дрони, люди писали нам: «то жесть, от тільки по смітниках ми не лазили. Чому держава не може цим займатися?». Я завжди на це відповідаю: держава — це ми.
Не треба обурюватися сидячи на кухні, як все погано, як «все пропало». Ви купили додому воду? Далі ваш вибір — кришку від неї, чи з молока, чи з йогурту винести в смітник або кинути в окремий пакет і віддати туди, де її використають як ресурс і допоможуть цим комусь іншому", — ділиться Тетяна Руденко.
Вона додає, сьогодні кожен, хто бере участь у зборах кришечок, формує корисну звичку. Війна закінчиться і з цього пластика можна робити що завгодно.
"Збирайте в себе ці кришечки, пляшки, макулатуру, батарейки, здавайте, обмінюйте їх на кошти. А потім купуйте лампочки у підʼїзд, облаштовуйте клумби з квітами, ставте на будинок сонячні батареї. Отримуйте користь з того, що у вас є, але воно вам не потрібне. Для цього не треба лізти в смітник. І Землі легше дихати", — впевнена Тетяна Руденко.
