Збільшення податків на тютюнові вироби: чимало активістів не згодні з рішенням

Наразі в Україні активно обговорюють новий законопроєкт про підняття податків на тютюн. Вважається, що завдяки йому у державний бюджет має надійти більше коштів, які, в тому числі можна розподілити на оборонні потреби. Наразі законопроєкт перебуває на доопрацюванні, а профільний комітет готується до другого читання. У цьому матеріалі досліджуємо аргументи за і проти від прихильників та скептиків законопроєкту.

У чому суть законопроєкту, та як зміняться ціни на тютюнові вироби

Аби набути членства в Європейському Союзі, Україна, окрім інших вимог, має підняти мінімальний рівень акцизного податку на тютюнові вироби, щоб гармонізувати його з європейським. Такою була вимога Директиви 2011/64/EU, де мінімальна акцизна ставка на сигарети — 90 євро на 1000 шт. 

Уперше про це заговорили у 2017 році, і вже з 2018 Україна впровадила семирічний план поступового збільшення акцизного податку на тютюнові вироби. Однак на 2025 рік через девальвацію (зниження вартості гривні порівняно з іншими валютами) вдасться досягти лише показника близько 70 євро. 

З огляду на ці причини Кабінет міністрів подав новий законопроєкт №11090 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби", до якого зареєстровано чотири альтернативи, які висвітлювали позиції різних депутатів, громадських активістів, підприємців на неоднозначні питання. 

За основу обрали законопроєкт №11090, в якому пропонується перевести ставки податку з гривні на євро, аби уникнути впливу девальвації. 

В законопроєкті №11090 пропонується ставка 90 євро за 1000 шт. для сигарет і сигарил, 72 євро за 1000 шт. для ТВЕН (тютюнові вироби для електричного нагрівання, себто стіки до glo, iqos) до 2028 року. 

Наразі найбільше дискусій точиться з приводу податкової преференції для ТВЕН, яку громадські активісти вважають неприпустимою, а підприємці — важливою для економіки країни. Активісти пропонують гармонізовано підвищити акцизи як на сигарети, так і на ТВЕН. 

Наразі акциз на сигарети, сигарили й ТВЕН складає близько 59 євро за 1000 шт.

У цьому розділі висвітлюємо аргументи за і проти, на яких наголошують громадські активісти, підприємці та аналітики.

Підняття податків зменшить кількість курців, а як результат —  навантаженість на медичну систему

Палити — вибір кожної дорослої людини, однак він несе наслідки не лише для конкретного курця, а й для медичної системи загалом.

Всесвітня організація охорони здоровʼя вважає тютюнову епідемію найбільшою загрозою громадському здоровʼю. За даними Національного інституту раку України, 70% їхніх пацієнтів — курці зі стажем. 

Акцизне оподаткування, окрім прямої мети, задумувалося і як спосіб непрямого контролю над виробництвом та споживанням алкоголю і тютюну. Тобто через збільшення цін зменшити кількість споживачів. 

Нещодавно Віденський інститут міжнародних економічних досліджень проаналізував дві моделі підвищення акцизів: за законопроєктом №11090 і за його альтернативою — №11090-3. Мета дослідження — визначити, наскільки зміниться рівень споживання тютюну в Україні за умови прийняття того чи іншого закону. 

Згідно з результатами:

• за умови прийняття закону №11090, рівень споживання тютюну знизиться на 3,3% до 2026 року, а потім знову зростатиме;
• перевага для ТВЕН зумовить ситуацію, коли українці замінятимуть звичайні сигарети сигаретами для нагрівання або ж використовуватимуть їх одночасно;
• за умови прийняття закону №11090-3, рівень споживання тютюну знизиться на 8,4%, що зможе запобігти від 65 тис. до майже 165 тис. передчасних смертей.

Однак, як йдеться у дослідженні: "Одним із недоліків обох запропонованих реформ є те, що жодна з них не враховує ширшого макроекономічного середовища. Інфляція та зростання доходів потенційно можуть підвищити доступність тютюнових виробів, а це, своєю чергою, може підірвати профілактичний вплив податків на тютюнові вироби". Аби вирішити цю проблему, в ЄС формують підхід, за яким податкова директива щодо тютюнових виробів буде оновлюватися з урахуванням інфляції кожні три роки.

Громадські активісти наполягають саме гармонізованому підвищенні податків для сигарет і ТВЕН. Зокрема в ГО "Життя", які адвокатують захист дітей і підлітків від тютюну та нікотину, хвилюються, чи не приведе податкова преференція на ТВЕН до того, що молодь почне заміняти звичайні сигарети більшою кількістю сигарет для електричного нагрівання. 

Нещодавно Спільнота лікарів України підписала лист Верховній Раді, в якому описала наслідки вживання ТВЕН для здоров'я. "Тютюнова індустрія агресивно просуває тютюнові вироби для нагрівання серед молоді, про це свідчать як результати опитування, так і обсяги реалізації за 2023 рік", — вказано в листі. 

Підняття податків — це додаткові надходження у бюджет

Тютюнові вироби — високоприбуткові товари, тому одними з найбільших платників податків є саме тютюнові компанії (перед ними сходинки займають тільки нафтогазові й енергетичні підприємства). Наразі в Україні це Philip Morris International, Japan Tobacco International, British American Tobacco та інші. 

Зокрема Philip Morris International володіє марками Marlboro, Bond, Parliament, L&M, Chesterfield, а з недавнього часу і брендом HEETS (стіки для пристроїв IQOS), цим самим контролюючи понад 80% ринку сигарет для нагрівання в Україні. А ще компанія визнана НАЗК міжнародним спонсором війни проти України, адже у 2022 році сплатила в казну росії 4,756 мільярда доларів. 

Тому збільшувати оподаткування на такі товари вигідно для державного бюджету, який зараз потребує цих грошей на оборонну сферу. У 2021 році Україна встановила однакові акцизи на сигарети, сигарили й ТВЕН. Данило Гетманцев, Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, заявив, що ухвалений у 2020 році законопроєкт про запровадження акцизу на ТВЕН допоміг державі отримати на сьогодні 22,5 млрд грн.

У 2023 році з акцизів на тютюнові та нікотинові вироби бюджет України отримав 80,3 млрд грн. У порівнянні, у 2022 році ця сума склала 59 млрд грн, а у 2021 — 63,5 млрд грн.

За розрахунками ГО "Життя", якщо уряд створить акцизну преференцію для ТВЕН, то бюджет недоотримає 18,6 млрд грн за 2025-2028 роки. 

Підняття податків призведе до тінізації ринку та несплати податків

Збільшення акцизного податку стимулює уникнення його сплати та, відповідно, розширення тіньового ринку, — вважають прихильники законопроєкту. Тобто існує ймовірність того, що замість більшого надходження у держбюджет, ми отримаємо нелегальні продажі товару без сплати податкового акцизу. 

Аналітична організація GROWFORD Institute зазначає, за їхніми розрахунками, нелегального ринку ТВЕН в Україні немає. Фахівці порівнюють ринок ТВЕН з ринком рідин для електронних сигарет, де частка тіньової продукції сягнула 99% після заборони ароматизованих рідин. Така ситуація склалася і тому, що довгий час цей ринок не був врегульований. 

Відповідно, аргументом за акцизну преференцію для ТВЕН виступає те, що це "білий" ринок, з якого платяться податки.

Однак нещодавні дослідження показали, що частка нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні зменшилася до 14,6% (порівняно з 19,1% на початку 2024 року). Зниження відбулося завдяки контролю правоохоронних органів, а також посиленому контролю з боку податкового комітету та парламентської Тимчасової слідчої комісії, зазначають фахівці.

Акцизна диференціація для ТВЕН відповідає податковим практикам ЄС

Різний акциз для сигарет і ТВЕН — це поширена світова практика. "Наразі в країнах-членах ЄС така різниця, за різними дослідженнями, у середньому складає більше 60%…акциз на новітні тютюнові вироби, такі як ТВЕН, поки не гармонізований для країн-членів на рівні інституцій ЄС", — пише народний депутат та член податкового комітету ВР Олексій Устенко. 

В експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроєкту вказано, продукція ТВЕН менш ризикована для здоров'я людини (однак, як ми писали вище,ВООЗ вважає, що на сьогодні немає жодних підстав вважати ТВЕН менш шкідливим), на цьому підході й базується акцизна політика оподаткування ТВЕН. Та наводять приклади країн на основі даних Єврокомісії: у Польщі ставка на ТВЕН — 21,3 євро на 1000 шт.; Естонії — 32,6 євро на 1000 шт.; Чеській Республіці — 37,3 євро на 1000 шт.; Литві — 60,2 євро на 1000 шт.; Латвії — 66,5 євро на 1000 шт. тощо.

Водночас Єврокомісія планує переглянути Директиву 2011/64/ЄС та гармонізувати оподаткування ТВЕН через узгодження вимог до оподаткування. 

22 листопада відбудеться засідання чергової робочої групи, на якій обговорюватимуть законопроєкт. "Рубрика" продовжуватиме слідкувати за прийнятими рішеннями.