"Велич і ницість. Історія про Черчилля, його родину та спротив під час Лондонського бліцу", Ерік Ларсон
У перший день Вінстона Черчилля на посаді прем'єр-міністра Британії Адольф Гітлер вторгся в Голландію та Бельгію. Польща та Чехословаччина вже впали. Протягом наступних дванадцяти місяців Гітлер вестиме невпинну кампанію бомбардувань, убивши 45 000 британців. Черчиллю треба було утримати свою країну разом і переконати президента Франкліна Рузвельта, що Великобританія є гідним союзником і готова боротися до кінця.
У своїй книзі Ерік Ларсон показує в кінематографічних подробицях, як Черчилль навчав британців "мистецтву бути безстрашним". Це історія про рік, що зробив Черчилля ексцентричним генієм, яким ми його знаємо. Він працював у ліжку чи ванній, спав будь-де й будь-коли, ненавидів свист і помилки у звітах міністрів. А ще — ніколи не розлучався із чорною валізою для паперів і вмінням підбадьорити інших — навіть коли розповідав сумні історії.
Що переживав прем'єр, коли його переповнювало дражливе передчуття труднощів і можливостей? Коли тисячі бомб шматували його місто, а він ціною надзусиль вигризав довіру Штатів до Британії як союзника? Це емоційна історія Черчилля, його родини й Британії на помежів'ї миру й війни.
Цитата
"Бомбардування Лондона посилило страх за безпеку Черчилля, який він сам, здавалося, не поділяв. Навіть під час найлютіших рейдів він вилазив на найближчий дах і дивився. Однієї холодної ночі, спостерігаючи за рейдом із будинку, під яким розташовувалося бомбосховище Кабінету міністрів, він грівся, сидячи на димарі, аж поки до нього піднявся офіцер і чемно попросив посунутися: дим заходив назад у кімнати. Черчилль, зачарований гарматними пострілами, підходив до комплексів протиповітряної оборони навіть коли над ним пролітали німецькі бомбардувальники. Під час рейдів відправляв персонал у бомбосховище, але сам туди не йшов, а повертався працювати за стіл. І вночі, й під час пообіднього перепочинку він спав у себе в ліжку".
"101 спосіб впоратися з тривогою, страхом і панічними атаками", Таня Пітерсон
Тут зібрані усі необхідні інструменти, щоб не хвилюватися!
Чи виснажуєтесь ви через те, що тривога підстерігає вас і обмежує? Можливо, ваша боротьба за свободу лише посилила владу тривоги. Незалежно від того, чи відчували ви себе ув'язненими своїми тривожними думками та емоціями протягом більшої частини свого життя чи нещодавно почали їх відчувати, ви можете вибратися з пастки тривоги.
"101 спосіб впоратися з тривогою, страхом і панічними атаками" від Тані Пітерсон — це ваш план дій, який дає вам інструменти, необхідні для того, щоб звільнитися від панічних атак. Завдяки цьому посібнику ви отримаєте:
- 101 вправу, що допоможуть вам відновити контроль над життям, яким ви хочете жити;
- п'ять окремих розділів пропонують практичні, прості у виконанні вправи для подолання тривоги;
- полегшення від надмірного обдумування;
- способи боротьби з тривогою на роботі чи в школі;
- інструменти для подолання тривоги у ваших стосунках;
- контроль над щоденними та нічними турботами;
- практичні практики, щоб позбутися тривоги на все життя.
Припиніть боротися з тривогою, створіть собі якісне життя без неї. З цим посібником ви зможете жити вільно і повноцінно. Почніть читати книгу й у вас з'явиться нова глава у житті.
Цитата:
"Терапія прийняття й відповідальності (ТПВ) — це заснований на дослідженнях метод психотерапії з унікальним підходом до психічного здоров'я та добробуту, і зокрема — до заспокоєння тривоги. Він учить нас приймати певні речі в нашому житті. Одна з таких речей — наші тривожні думки. Звучить абсолютно жахливо, чи не так? Навіщо комусь приймати тривогу? Хіба це не те саме, що просто здатись і повірити у свої думки? Коли ви помічаєте та приймаєте наявність тривожних думок, а не стражденно прагнете їх позбутися — ви вже не зосереджуєтеся на тривозі. Прийняття тривоги дозволить вам повернути хід думок в іншому напрямку. Так ви можете знайти в собі мир".
"Культурна карта. Бар'єри міжкультурного спілкування в бізнесі", Ерін Меєр
Що подумав британець: "Дурня якась".
Що він сказав: "Оригінально".
Що почув нідерландець: "Йому сподобалась моя ідея".
З одного боку, це жарт, а з другого — приклад міжкультурної плутанини. І, на жаль, схожі непорозуміння можуть перерости у сварки й розривання ділових угод. Та як же цього уникнути й побудувати злагоджену роботу, якщо ви працюєте з іноземцями? Міжнародна бізнес-експертка Ерін Меєр допоможе вам зрозуміти та орієнтуватися в культурних відмінностях.
На карті міжкультурного спілкування Ерін Мейєр стане вашим путівником у цій складній, часом підступній місцевості, де очікується, що люди з кардинально різного походження працюватимуть разом у гармонії. Вона надає перевірену модель для розшифровки того, як культурні відмінності впливають на міжнародний бізнес, і поєднує в собі розумну аналітичну структуру з практичними, дієвими порадами.
Цей проникливий та практичний посібник ідеально підходить як для роботи, так і для особистого життя.
Цитата:
"Уміння, що визначають ефективного комунікатора, суттєво відмінні в різних культурах. У США й інших англосаксонських культурах навчаються спілкуватися максимально буквально і прямо. Доброю комунікацією вважається чітка й зрозуміла взаємодія, і відповідальність за точність передачі повідомлення лежить цілковито на комунікаторі: «Якщо ви не зрозуміли, це моя провина». У багатьох азійських культурах, зокрема в Індії, Китаї, Японії та Індонезії, все навпаки: меседжі часто імпліцитні, вимагають від слухача шукати між рядків. Добре спілкування тут тонке, містить чимало рівнів і залежить від багатого підтексту, а відповідальність за передачу повідомлення покладається і на комунікатора, і на того, хто його отримує".
"Абрикосова книгарня", Ореста Осійчук
"Абрикосова книгарня" Орести Осійчук — це історія дитячої дружби й недитячих зрад, родинних скелетів у шафі та любові, яка крізь століття рятує життя і без спільної крові таємниче поєднує двох однофамільців.
Марія Фариняк через злидні змушена віддати сина, дев'ятирічного Михайла, на виховання родичам покійного чоловіка: вуйкові Стефану, власникові книгарні, та цьоці Касі, суворій жінці, яка не рада появі чужої дитини в домі. Так починається історія Міська Фариняка, хлопчика початку ХХ століття, яка дивно переплітається з історією Михайла Фариняка, чоловіка початку ХХІ століття.
Цитата
"Але найбільше мені подобалося ходити до церкви тому, що там я вперше зустрів Іренку… Ця дивовижна дівчинка була просто неземним створінням. Інколи я гадав, що це Ангелик спустився до нас, грішних, на службу Божу, бо коли промені світла райським різнобарв'ям проникали крізь віконну мозаїку й заливали біляву голівку Іренки сяйвом, чітко бачив навколо неї перламутровий німб. Від вигляду цієї дівчинки серце моє щоразу співало голосніше за всі церковні хори світу. Якась невидима пташина прокидалась у моїй душі та ніжно щебетала, лоскочучи своїм співом і змушуючи постійно всміхатися…"
"Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети", Ґреґ Маккеон
Чи траплялося вам: відчувати, що ви надто схудли? Одночасно відчувати себе перевантаженим і недостатньо використаним? Відчувати себе зайнятими, але не продуктивними? Відчувати, що ваш час постійно забирають інші люди? Якщо ви відповіли ствердно на будь-яке з цих питань, виходом є "Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети" Ґреґа Маккеона.
Есенціалізм — це більше, ніж стратегія управління часом або техніка продуктивності. Це систематична дисципліна для того, щоб розпізнати, що є абсолютно необхідним, а що ні, і все для того, аби примножити те, що насправді має значення.
Есенціалізм — це не ще одна річ — це абсолютно новий спосіб робити все. Йдеться про те, щоб робити менше, але краще в кожній сфері нашого життя. Есенціалізм — рух, час якого настав.
Ця книжка підійде підприємцям, менеджерам, а також усім, хто прагне навчитися ефективно організовувати власне життя і діяльність; хто почувається постійно зайнятим, але не надто продуктивним; кому здається, що хтось або щось краде в них час.
Концепцію Есенціалізму успішно застосовують в Google, Facebook, Twitter, LinkedIn. Тож беріть і ви до уваги!
Цитата:
"Коли ми забуваємо, що маємо здатність вибирати, ми вчимося бути безпорадними. Дозволяємо крапелька за крапелькою забирати нашу силу, аж доки не перетворюємося на функцію вибору інших людей — або навіть на функцію вибору, який самі зробили в минулому. Так ми відмовляємося від своєї сили вибору. Це шлях не-Есенціаліста".
Користь читання – незаперечний факт! А читання при будь-якому зручному моменті — тим паче. Тому завантажуйте книжки на всі свої гаджети й не розлучайтесь з книжками ні на секунду!
Партнерський матеріал.
