Куди поїхати на природу: 5 дивовижних заповідників в Україні

Природа України унікальна у своєму різноманітті. І поки кордону все ще закриті, ми можемо не тільки мріяти про екзотичний і незвичайний відпочинок, а відправитися в нього, не виїжджаючи за межі країни. Ми зібрали воєдино п'ять нетипових напрямків, відправившись в які, можна побувати й на цьому сафарі, і на археологічних розкопках, і навіть на фотополюванні за дикими пеліканами.

Найбільша заповідний степ Європи знаходиться в Україні, і це — заповідник Асканія-Нова, один з найстаріших в Україні, заснований в 1874 році. Асканія-Нова є одним з семи чудес України, а ще тут можна побачити, як в дикій природі живуть зебри, антилопи гну, буйволи, гаяли, журавлі, сірі гуси та качки — і це, як ви розумієте, далеко не повний список тварин. Замість знаменитої африканської п'ятірки можна побачити цілу сотню інших, не менш красивих і дуже рідкісних видів птахів і тварин.

Заповідник пропонує різні екскурсії, поміж яких — ретро-фотосафарі по недоторканих людиною територіях. Тому не забудьте взяти з собою свій найкращий фотоапарат і відеокамеру — інакше розповідями про диких зебр в українському степу ніхто не повірить! Двогодинна поїздка передбачає навіть контакт з дикими тваринами, які, до речі, звикли до відвідувачів і завжди готові з ними подружитися. Під час карантину екскурсії не проводяться, а актуальну інформацію завжди можна знайти на сайті заповідника.

У Полтавській області знаходиться історико-культурний заповідник Більськ. Це — грандіозний, але поки маловідомий пам'ятник культурної спадщини України. У VIII-III ст. до н. е. на цій території існував центр переддержавного утворення племен Дніпровського лісостепу. Зараз це справжній рай для археологів — сюди вони щорічно в теплу пору приїжджають на експедиції, живуть в наметовому містечку і проводять розкопки. 

Туристам тут пропонують різноманітні прогулянки: автомобілем, велосипедом або пішки. Різноманітний рельєф, що складається з пагорбів, полів, лісів і лугів передбачає маршрути на 15, 20, 30, 40 кілометрів, а по всій території археологи розставили інформаційні щити та карти, звідки можна почерпнути чимало цікавої інформації. Але головне тут — зовсім не прогулянки, а можливість по-справжньому відчути себе археологом.

Спільно з НАН заповідник організовує Міжнародну літню польову археологічну школу: волонтери, школярі, люди абсолютно різних професій під чуйним керівництвом археологів залучаються до розкопок. Їх залучення — не просто розвага, а потреба вчених: в Україні катастрофічно не вистачає археологів. Тому шанс навчитися, поспостерігати за процесом зсередини, пожити в археологічному таборі та навіть знайти справжню багатовікову цінність надається всім охочим. 

У докарантинний час тут щорічно проводився фестиваль «Гелон-фест», на який приїжджали ремісники, музичні етно- та фолк-групи — в полі розбивали місто майстрів. Влітку минулого року фестиваль довелося скасувати, і що буде цього року поки невідомо, втім, заповідник залишається відкритим для туристичних груп, тому це місце можна сміливо додати у свій маршрутний лист.

Про заходи та режим відвідування парку можна дізнатися на сайті. 

Молодий заповідний парк площею 78 тисячі гектарів, заснований у 2002 році, знаходиться в Чернігівській області. Переважно це дикі ліси, ареал проживання понад 2 тисячі диких рослин і тварин. Понад 100 з них — червонокнижні.

Серед тварин тут — кажани нетопири, які живуть просто в офісі парку — дерев'яному будиночку, який разом з цим виконує функцію музею, і лосі — в Міжрічинському парку їх тут найбільша популяція — 130 голів. У 2019 лосі були занесені в Червону книгу України. Тут також мешкають рисі та кабани, гніздяться чорні лелеки, сірі журавлі.

У парку можна потрапити на екскурсію, а якщо ви любите відпочивати на самоті, то на офісі парку розташована карта з прокладеними туристичними маршрутами та чотирма екологічними стежками. Наприклад, стежка «Журавлина» проходить через соснові та березові ліси, гідрологічний заказник «Бондарівське Болото» — болотна місцевість, площею понад 100 гектар, «Соколиний луг» — траси вздовж берегів Десни та листяного лісу, а ще — «Поліська» стежка. 

У пониззі невеликих річок розташувалася дивовижна місцевість, переповнена кількістю озер, і від цього — достатком птахів. Тузлівські Лимани — національний природно-заповідний парк на південному заході Одеської області. Унікальне місце стало притулком для перелітних птахів — там проходить один з найбільших транспортних міграційних коридорів, по якому вони летять в Європу, Азію та Африку. На території Парку відзначено перебування 256 видів птахів (що становить близько 60% всього видового складу птахів України), з яких 54 занесені до Червоної книги України та інші природоохоронні списки. Важливе значення територія Тузлівських лиманів має для птахів під час гніздування.

Площа парку величезна — майже 28 тисяч гектарів. Це єдине місце в Україні, де в дикій природі можна спостерігати за пеліканами — рожевими та кучерявим. 

Стараннями волонтерів в парку був побудований будиночок для орнітологів, ентомологів, ботаніків, іхтіологів та інших вчених, і, звичайно, для охорони — вона в парку просто необхідна, адже величезна територія заповідника до спорудження будиночка була справжнім Ельдорадо для браконьєрів. 

Туристи, які приїжджають в парк, як правило, потрапляють сюди на організовану екскурсію одного дня. Головне, щоб під час візиту була хороша погода — адже піщані дороги парку легко розмиваються під дощем. 

Актуальну інформацію про парк можна подивитися тут.

Джерело знахідок і найцікавіше місце для геодезистів, археологів та істориків і шукачів скарбів в Запорізькій і Донецькій областях. Пам'ятнику культури більше 12 мільйонів років, ще раніше — 2 мільярди років тому тут вивергався вулкан. Колись місце служило стоянкою для древніх скіфів, за легендою тут знаходився вівтар їх бога Аріса. Два кола — 5 і 17 кілометрів діаметром є курганами, в надрах яких покояться скарби. А на поверхні заповідника — «баби» — культові кам'яні скульптури, висічені пранародом.

Кам'яні пагорби тут невисокі — до 200 метрів, але ці гранітні гряди з хімічного складу і фізичної структури не мають аналогів на нашій планеті — воістину унікальне місце. 

Але головний скарб заповідника — величезний валун з рожевого граніту, західна сторона якого покрита письменами, головний символ яких — тризуб. Попри те, що час неабияк попсував пам'ятник, а 80% його покрито мохом, симетричний знак чітко вгадується. Але, на жаль, не дивлячись на явну унікальність символіки та стилю виконання, камінь не внесений до путівника заповідником і не згадується ні в одному довіднику або енциклопедії з української культури та історії. Втім, це не заважає цікавим туристам знаходити артефакт і милуватися пам'ятником стародавньої історії.