Замість "закону Колесніченка-Ківалова", що був визнаний неконституційним, має прийти новий документ, який регламентуватиме функціонування державної мови та її статус у різних суспільних сферах. Після змагання трьох альтернативних законопроектів, №5670-д, який користується найбільшою громадською та експертною підтримкою, набрав необхідне число голосів.
Що відбувається:
Верховна Рада підтримала в першому читанні комітетський законопроект (№5670-д) про забезпечення функціонування української мови як державної. У четвер, 4 жовтня, за прийняття за основу проекту закону проголосував 261 народний депутат.
Експертиза:
✔️ Створення нових державних органів:
✔️ Серед тих, хто зобов'язані вільно володіти державною мовою:
✔️ під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування в органах державної влади, органах місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб'єктах господарювання державної і комунальної форм власності. У їхніх актах, діловодстві та документообігу.
✔️ у судочинстві
✔️ у Збройних Силах України та інших військових формуваннях
✔️ в органах правопорядку (у статутах, документації, діловодстві, службовій діяльності та спілкуванні з громадянами)
✔️ в процесі виборів і референдумів (передвиборна агітація, що транслюється на телебаченні, радіо та розміщуються на носіях зовнішньої реклами – тільки державною мовою).
✔️ в освіті:
У садочках, школах, професійно-технічних закладах та ВНЗ. Мова позашкільної освіти – також державна. Складання ЗНО виключно українською – з 2025 року.
✔️ у науці:
наукові видання та дисертації – виключно українською
✔️ у культурі:
Культурно-мистецькі, розважальні та видовищні заходи мають бути українською. Застосування інших мов під час культурно-мистецьких заходів дозволяється в разі, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених Законом України «Про національні меншини в Україні». Положення цієї частини не поширюється на застосування мов під час виконання та відтворення словесно-музичних творів.
Театральна вистава іноземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжується субтитрами державною мовою.
У музеях та на мистецьких виставках.
Фільми мають поширюватися та демонструватися українською. Іноземні фільми мають дублюватися або озвучуватися українською. Іноземні фільми мовою оригіналу з субтитруванням українською можливі, але не більше 10% від сеансів кінотеатру на місяць.
✔️ у туристичному обслуговуванні
✔️ у рекламі
✔️ у технічній та проектній документації
✔️ на публічних заходах
✔️ оголошення, покажчики, вивіски та будь-яка інша інша текстова, візуальна і звукова інформація на вулицях – українською. Дубляж іншими мовами можливий.
✔️ проведення, коментування і транслювання спортивних заходів – українською
✔️ у сфері поштового зв'язку та телекомунікацій
✔️ обслуговування пасажирів на всіх видах транспорту
✔️ у діловодстві, документообізі, листуванні та звітності громадських об'єднань, політичних партій та юридичних осіб приватного права
✔️ у сфері обслуговування:
Підприємства, установи та організації усіх форм власності, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), в тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою.
✔️ у ЗМІ:
Телерадіоорганізації незалежно від форми власності повинні будуть здійснювати мовлення українською мовою. Водночас встановлюються квоти для програм іноземними мовами. Сумарна тривалість іншомовних програм не може перевищувати 20% добового мовлення для телерадіоорганізацій, які мовлять менш ніж на половину областей України і при цьому не здійснюють ретрансляції або систематичної трансляції програм інших телерадіоорганізацій. Для інших телеканалів і радіостанцій допускається 10 відсотків добового мовлення для програм не українською мовою.
Для видавців міститься вимога видавати державною мовою не менше ніж 50 відсотків від усіх виданих книжок протягом календарного року.
– адміністративна відповідальність – штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 мінімум – 17 грн) для посадових осіб за порушення вимоги в обов'язковому порядку використовувати державну мову в органах державної влади, місцевого самоврядування та Криму, на державних і комунальних підприємствах, у Збройних силах, органах правопорядку.
За порушення цього закону в частині використання української мови на телебаченні та радіо передбачено штрафи від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів.
Водночас за порушення цього закону в частині застосування державної мови під час надання інформації про товари і послуги суб'єктами господарювання всіх форм власності пропонується карати посадових осіб штрафами від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
– кримінальна відповідальність "за публічне приниження та зневажання державної мови". Вона буде аналогічною тій, яку передбачено за публічну наругу над державним прапором, гербом, гімном, – штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до шести місяців, або позбавлення волі терміном до трьох років.
Що ще нового:
✔️ Застосування державної мови в географічних назвах.
Назви географічних об'єктів України не перекладаються іншими мовами, а передаються в офіційних документах, засобах масової інформації, картографічних, довідкових, енциклопедичних, навчальних та інших виданнях за допомогою літер абетки іншої мови відповідно до звучання українською мовою.
Тобто Харків російською буде "Харкив", а не "Харьков", Львів – "Львив", Рівне – "Ривне".
Стежитимемо за правками, які будуть внесені до другого читання.
Читайте нас в Facebook і Тwitter, також підписуйтесь на канал в Telegram, щоб завжди бути в курсі важливих змін в країні і світі.
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.