Як закільцювати “тупиковий” Луцьк? Перше урбан-дослідження може стати системним рішенням для розвитку громади

Великі українські міста потерпають від хаотичної забудови. Ті ж, які цього уникли, часто розвиваються "клаптиково", а не системно. Експерти називають розвиток українських міст часів незалежності "гібридним без чіткого обличчя". Луцьку, на жаль, також пасує ця характеристика.

Для точного, а не інтуїтивного розуміння, яким є місто зараз і яких покращень чекають його мешканці, проводять урбан-дослідження. Таку системну роботу вперше втілюють зараз у Луцьку — у проєкті Urban Vision Lutsk.

Замовила й оплатила дослідження громадська організація "Алгоритм дій" і, як розповідає її співзасновник Адам Харлампович, хотіли передусім знайти відповідь на своє питання щодо створення креативного хабу. Але врешті вийшов цілком самостійний і важливий для містян, бізнесу та всіх інших продукт, що вже працює на користь міста. Як — розповідаємо далі. 

Ідейник та співзасновник ГО "Алгоритм дій" Адам Харлампович розповідає: "Почалося з ідеї — об'єднати всю креативну індустрію в одному місці. Сьогодні до таких індустрій відноситься в тому числі й ІТ, звідки ми".

Ініціатори мають на меті за кілька років створити в Луцьку великий креативний хаб на зразок столичного Unit.City або франківського "Промприлад" чи брюссельського Be Central. 

"Наприкінці 2021 року ми точно розуміли, що хочемо не просто збудувати нерухомість, а створити ком'юніті, яке об'єднує умовний венчурний капітал або просто інвесторів, які можуть підтримувати підприємців", — веде далі Адам Харлампович.

Ідея спонукала замислитись, де саме в місті міг би з'явитися об'єкт площею 40 000 м² і як його поява буде сприйнята мешканцями та вплине на довколишнє урбан-середовище. 

"Ми зрозуміли: щоб зробити настільки великий об'єкт у Луцьку, точно треба думати не тільки про спільноту. Будівництво впливає на простір навколо: і на урбаністику, і на транспортну модель, на пішохідну модель, це навантаження, наприклад, на якісь старі комунікації, які, можливо, доведеться переробляти повністю тільки для того, щоб ми могли підключитися", — додає ініціатор проєкту.

Ці пошуки привели до ідеї глибинного дослідження, щоб мати вихідні дані: а що справді хочуть бачити мешканці міста? 

"Ми орієнтуємося сьогодні на близько 10% населення — це інтелігенція, люди, які створюють певні продукти", — каже Адам Харлампович.

Він додає, що взялися за Urban Vision Lutsk, бо зрозуміли, що без цього ніяк:

"Нас не прийме місто, якщо ми прийдемо і нав'яжемо свій проєкт. Наше завдання було — щоб люди зрозуміли його цінність і також нам підказали, чи вони будуть жити цим концептом". 

За символічним збігом громадська організація "Алгоритм дій" виникла 23 лютого 2022 року.

Проєкт Urban Vision Lutsk реалізують громадські організації з Луцька — "Місто.Перезавантаження" та Харкова — "Urban Reform" ("Міські реформи") за ініціативи і фінансування платформи "Алгоритм дій" та сприяння Луцької міської ради. 

В Україні не дуже поширена практика таких масштабних комплексних досліджень, каже голова ГО "Міські реформи" Олександра Нарижна: 

"У нас в країні є декілька команд, які досліджують міста, але всі роблять це з трішки різних поглядів: хтось більше про дані, хтось про соціологію. Ми зі свого боку намагаємось робити достатньо мультидисциплінарне дослідження, яке включає соціологічні дані через розмови з людьми, через інтерв'ю з лідерами думок. Ми комбінуємо це з просторовими даними, польовими дослідженнями. Тобто намагаємося зібрати повну картину міста, яка може бути основою для прийняття подальших рішень". 

Втілили вже два етапи досліджень, до яких залучали як експертне середовище, так і всіх охочих містян. "Рубрика" писала про ці етапи тут Результати урбаністичного та соціологічного досліджень викладені у відкритому доступі на лендингу проєкту. 

Нині триває розробка майстер-плану центральної частини Луцька — це, як зазначають автори проєкту, динамічна просторова концепція центральної частини міста, яка забезпечить основу для майбутнього сталого зростання центру Луцька та закладе вектори розвитку громади й сусідніх громад Волинської області. Тобто це буде рішення для всієї спільноти. 

"Ми маємо шукати шляхи, за якими в місто будуть інтегруватись нові можливості: де будуть простори для нового житла, нового бізнесу, через які інструменти посилювати комфорт у місті, через які інструменти посилити культурне життя і щастя людей в місті. Зараз ми якраз переходимо на наступну стадію, щоб визначити загальні рамки, принципи та проєкти, які в місті можуть стати такими зонами розвитку", — пояснює Олександра Нарижна.

"На цей момент ми точно зрозуміли: у кожному напрямку, з яким ми стикнулись, ми будемо дуже багато вчитися", — зізнається співзасновник ГО "Алгоритм дій". 

Тарас Пахолюк, архітектор громадської організації "Місто. Перезавантаження", що бере участь у проєкті, зазначає:

"Вже напрацьовані документи дали змогу систематизувати знання про місто загалом. У нас ніколи не було системного рішення, яким є місто, які його особливості, не було можливості графічно це підсвітити й показати детально".

"Ми як громадська організація це дослідження замовили, оплатили і рухаємось по ньому, але зараз бачимо, що вийшов окремий класний великий продукт, який можуть використовувати інші забудовники, місто, підприємці, архітектори, які планують наступні об'єкти. Плюс у цьому документі ми матимемо багато вихідних даних для наступних розробок", — розповідає співзасновник ГО "Алгоритм дій" Адам Харлампович.

На думку Тараса Пахолюка, дослідження стане в пригоді:

• міській адміністрації, щоб місто розвивалося в єдиному напрямку, а не "клаптиково";
• девелоперам чи інвесторам, щоб їхня сфера інтересів збігалася зі сферою інтересів всього міста і людей, які в ньому живуть. Щоб вони чіткіше побачили потенційні території розвитку; 
• малий бізнес може планувати свій розвиток, ґрунтуючись на зібраних даних;
• нові мешканці громади, ВПО, таким чином можуть швидше і якісніше вивчити місто й інтегруватися в міське життя; 
• постійні мешканці громади так само можуть краще зрозуміти власне місто;
• турист може ознайомитися з містом перед безпосередніми відвідинами. 

Автори дослідження зібрали цілу хрестоматію розвитку Луцька, з допомогою якої можна набагато краще і цікавіше ознайомитися з містом, ніж по базових туристичних путівниках, переконаний Тарас Пахолюк. 

Директор з маркетингу креативної агенції PaRtyzan Микола Жичук вважає, що дослідження підтвердило думку, що в Луцьку відсутня стратегія і потрібно над нею працювати:

"Воно має «поєднати» та «спрямувати» зусилля бізнесу, громадськості, влади". 

На думку Миколи Жичука, місцевій владі та держструктурам така інформація допоможе в бюджетуванні, оскільки містить дані про демографію та економіку, а також допоможе встановити пріоритетність потреб міста. 

Мешканці завдяки дослідженню можуть визначити проблеми, що впливають на якість життя. Такі дані можуть використовуватися для включення громади у процес прийняття рішень та розвитку міста, переконаний маркетолог. 

Співзасновник "Алгоритму дій" Адам Харлампович розповідає, що вже кілька бізнесів скористалися PDF-версією дослідження, вдалося створити чимало нових партнерств з організаціями, які в різних напрямках розвивають культуру, працюють з ВПО тощо.

Що ж до муніципалітету, то, каже Адам Харлампович, "місто до нас приглядається". 

"Для багатьох людей в місті взагалі було несподіванкою, чому ми як громадська організація взагалі взялися за цю річ. Ми залучаємо велику кількість різних стейкхолдерів і не нав'язуємо свою точку зору. Намагаємося підтвердити гіпотези й почути думку бізнесу. В нас не було на меті жодним чином критикувати чи підкреслювати якісь неправильні процеси в місті. Цей проєкт для нас соціальний", — пояснює він. 

Найкращим продовженням життя цього проєкту, на думку Адама Харламповича, буде регулярне поповнення напрацьованих даних. Можливо, переростання його в постійний аналітичний дослідницький проєкт.

А що напрацювали вже, покажемо далі на прикладах.

У межах першого урбаністичного дослідження Луцька фахівці зібрали думки мешканців і сформували ментальну карту районів міста. Ця карта відбиває уявлення самих лучан про своє місто.

Вона одразу стала в пригоді креативній агенції PaRtyzan.

"Ми активно відслідковуємо усі креативні починання в Луцьку та, якщо це доречно, намагаємося включатися в проєкти, пов'язані з розвитком місцевої громади", — розповідає директор з маркетингу креативної агенції PaRtyzan Микола Жичук.

Він наводить приклади: "партизани" долучилися до розробки стратегії Луцька, розробили дизайн Луцького туристичного центру, створили брендинг для музейного простору Окольний замок. 

"Ментальна карта міста була частиною урбаністичного дослідження від громадської організації «Алгоритм дій», які «поділилися» з нами своїми напрацюваннями. І в результаті інформація з цієї карти дала інсайт для створення комерційного бренду для місцевого ЖК. Адже на ній були розкладені «по поличках» усі райони міста", — говорить Микола Жичук.

"Тому ми по-партизанськи використали інформацію з дослідження та одягнули її у бренд. Основою для брендингу стала назва району з ментальної карти «За модерном» і відповідно ЖК отримав неймінг «Модерніст»", — продовжує маркетолог. 

Народна назва "За модерном" виникла від сусідства з великим підприємством "Модерн-Експо".  

Зазвичай під час роботи над проєктами по брендингу команда Partyzan Agency напрацьовує понад 50 варіантів неймінгу, розповідає Микола Жичук. Потім після певного аналізу формується шорт-лист з 3-5 робочими варіантами, з яких обирає замовник. 

"В цьому кейсі клієнт обирав серед трьох потенційних бренднеймів і майже не зволікаючи зупинився на назві «Модерніст»", — зазначає Микола Жичук.

Архітектор ГО "Місто. Перезавантаження" Тарас Пахолюк розповідає, що також отримував звернення від архітекторів, які проєктують магазини. Вони скористалися дослідженням, щоб виявити потенціал ринку тих чи тих територій і ухвалити рішення, чи варто там розширити мережу магазинів.

За результатами перших двох етапів дослідження автори виокремили топ-5 ідей, якими вже діляться з лучанами:

Ідея 1. Створення "зелено-блакитного кола" для прогулянок, відпочинку, туризму

"Лучани звикли, що в них дуже багато зелені, але ніхто до зелених масивів і так званої смарагдової мережі не ставився системно, а дослідження підсвітило неймовірні можливості зелених рекреаційних зон у контексті публічного міського девелопменту", — зазначає архітектор Тарас Пахолюк. 

Ідея розвитку полягає в тому, щоб вздовж річок Стир та її приток — Сапалаївки й Омелянівки — створити єдине коло з екологічних доріжок без бетону та асфальту.

Це означає, що вулицям потрібна чітка ієрархія, щоб надалі розробити окремі принципи їхнього облаштування, залежно від функцій та значення. 

Йдеться про магістральні вулиці (головні), розподільчі (ті, які збирають мережу житлових і локальних вулиць та проїздів і направляють транспортні та пішохідні потоки до магістральних вулиць), житлові/локальні і сусідські вулиці.

Розвантажити центр від приватних автомобілів, а точніше — змінити фокус із автівок на пішохідний та велосипедний рух і громадський транспорт. 

Сюди ж відноситься ідея створення трамвайного маршруту в місті. 

"У нас є незадіяна колія, і по суті якщо правильно спрацює місто, громадськість, закордонні компанії, то можна через довгострокове партнерство, наприклад за кошти ЄБРР плюс міста, втілити цю ідею", — міркує Адам Харлампович.

Мережу громадського транспорту можна оптимізувати, а посилити комфорт внаслідок створення транспортних хабів — комфортних пересадкових вузлів із паркінгами, сервісами оренди індивідуального колісного транспорту та зупинками громадського транспорту.

Дослідження показали, що центр Луцька має низьку щільність — як фізично, так і функціонально. Щоб виправдати статус адміністративного, ділового та культурного центру, місту потрібні нові магніти — точки притягання різних спільнот.

"Хоча в місті побутує думка про те, що в місті вже немає земель куди рухатися, але згідно з дослідженням є достатньо велика кількість локацій, які потенційно можуть стати новими міськими субцентрами", — коментує Тарас Пахолюк. 

Також він говорить, що дослідження дуже чітко показало монофункціональні райони, які не мають альтернативної насиченості, крім житла. Нині Луцьк є сільським містом, констатує архітектор: 

"У нас дуже велика кількість однородинної забудови, тобто звичайних садибних будинків, які інтегровані в місто". 

У контексті міста як внутрішньої структури і міста в геополітичній структурі, на думку Тараса Пахолюка, Луцьк є тупиковим. 

"У нас фактично тупикова залізниця. В нас зараз слабо розвинуті різнохарактерні зв'язки зі Львовом, Варшавою, в основному це виключно автомобільний рух. І саме місто дуже часто є тупиковим, тому що навіть історичне ядро, заповідник "Старий Луцьк", теж є тупиковим і через це ним мало хто користується", — пояснює архітектор. 

Тому дослідження доводить, що потрібно розвивати внутрішньоміські зв'язки, створювати умовні міські кільця. 

"У Луцька є така дуже класна особливість: його не встигли споганити настільки, щоб це було незворотнім, як сталося, на жаль, в багатьох містах", — переконана голова ГО "Міські реформи" Олександра Нарижна. 

Тобто центральна частина міста не забудовувалася, грубо кажучи, з 90-х років. Тим часом багато міст наробили таких речей, коли вже складно повернути відчуття історичного міста й інтегрувати його в сучасне.

"У Луцьку цей потенціал є, і він дуже великий, і з цим дуже цікаво працювати. Луцьк має супервеликий потенціал бути, з одного боку історичним містом, щоб ця велика історія була репрезентована. А з іншого боку, Луцьк так само може бути сучасним, для цього є і просторовий потенціал, і людський капітал, який має бажання реалізовуватися в місті", — підсумовує Олександра Нарижна.