Захищений у місті: де знайти безпечні райони та як створити бомбосховище у власному будинку

У чому проблема? 

Сьогодні Росія напала на Україну. У містах чутно вибухи, на Донбасі посилені обстріли, Україна вводить воєнний стан. Якщо ви залишаєтеся в місті, зібрали те, що потрібно знати для власної безпеки.

Яке рішення? 

Кожен повинен знати, що означатимуть сигнали, які транслюватимуться різними засобами, зокрема сиренами та гучномовцями, що робити в разі таких сигналів, як довго можна перебувати у бомбосховищах та що робити потім. Найголовніше — захистити себе та свої близьких. 

"Рубрика" розповідає, як це реалізувати у міських умовах. 

Дані рекомендації зібрані з "Порадника для цивільного населення "Без паніки! Як вижити, боротися й перемогти під час бойових дій". Автори — Олександр Дєдик, Михайло Слободянюк, Олег Фешовець. Для більш грунтовної підготовки рекомендуємо вам ознайомитися з повним текстом цього посібника.

Залишитись в місті чи поїхати в село? 

Не всі райони в місті однаково безпечні або небезпечні, іноді "гаряча точка" може бути навіть за містом — усе залежить від розташування стратегічно важливих об'єктів.

Більше піддаються ризику ті райони, які розташовані поблизу:

• військових об'єктів — військових частин, складів озброєння, баз, командних центрів, аеродромів тощо;
• стратегічних об'єктів — мостів, гребель, електростанцій, «заводів, залізничних станцій, портів тощо;
• осередків державного або регіонального управління, центрів комунікацій — телевеж, теле- та радіостанцій, центрів мобільного зв'язку, осередків поштово-телеграфного зв'язку тощо.

Біля таких об'єктів ймовірність побічного ураження під час нальотів ворожої авіації або ракетних ударів буде значно вища, ніж у "спальних" районах, де немає споруд стратегічного або військового призначення. Це перші райони, з яких треба здійснити евакуацію та за можливості знаходитись якомога далі від них. 

Перевірити, чи знаходяться поряд із вашим будинком військові об'єкти, можна на цій мапі. 

Вивчати нові маршрути містом 

Переїхавши з небезпечного району, доведеться вивчати нові шляхи, якими ви діставатимете до місця праці, служби або навчання. Якщо ви не задіяні в роботі критичної інфраструктури та життєзабезпечення міста, залишайтеся вдома. Ворожі авіаудари можуть спричинити тривалі перебої у роботі громадського транспорту, тож визначте варіанти декількох маршрутів, беручи до уваги можливі руйнівні наслідки бомбардувань. Це можуть бути:

• руйнування мостів або естакад;
• блокування перехресть і вулиць. 

Таких інфраструктурних об'єктів при плануванні маршруту краще уникати. 

Я почув сигнал повітряної тривоги. Що робити?

Поінформуйте родичів і тих, хто знаходиться поряд із вами. 

Підготуйте свою оселю:

• Вимкніть електроприлади, освітлення та запобіжник-вимикач, який забезпечує надходження електроенергії в квартиру чи будинок — це допоможе зменшити інтенсивність пожежі в разі влучення бомби. Перекрийте крани постачання газу та води.
• Зачиніть вікна та засуньте штори. Унаслідок близьких вибухів віконне скло тріскатиметься і розлітатиметься навсібіч. Часто люди зазнають поранень саме від друзок скла, а не від уламків боєснарядів. Заклеївши віконне скло скотчем хрест-навхрест, ви суттєво зменшите ризик ураження. Якщо штори виготовлені з важкого або цупкого матеріалу, вони не лише запобігатимуть розлітанню скла, а ще й не пропускатимуть світла вночі, коли в містах запровадять режим світломаскування. 

Беріть ваш "тривожний рюкзак" і прямуйте до найближчого бомбосховища чи іншого укриття. Поспішаючи до бомбосховища, в жодному разі не користуйтеся ліфтом. Кожної миті електропостачання може припинитися — і ліфт обернеться на пастку, з якої не вибратися без сторонньої допомоги. Візок для немовлят варто залишати біля входу до будинку. У бомбосховищі він стане дитині ліжечком. Якщо ж візок важко занести в укриття, залиште його назовні коло дверей.

Ще раз про бомбосховища. 

Ви знаєте, де вони, але чи вся потрібна інформація у вас є? Що ще про них потрібно обов'язково занотувати та дізнатись 

На сигнал повітряної тривоги слід поквапитися до найближчого бомбосховища. Більшість цих об'єктів споруджено в середині ХХ століття з дотриманням тогочасних вимог, і сьогодні вони переважно занедбані. Тому бажано заздалегідь з'ясувати, чи можна розраховувати на ці укриття. Занотуйте максимум інформації:

• адресу, інформація про адреси бомбосховищ в містах України є тут;
• кількість осіб, які можуть там сховатися, розташування входів;
• порядок доступу;
• наявність джерел освітлення;
• наявність запасів води;
• можливість скористатися туалетом.

Поділіться цією інформацією з усіма членами родини, сусідами, особливо з людьми похилого віку, хворими, інвалідами, яким важко отримати відомості самостійно. Проста й зрозуміла схема, як добратися до укриття, допоможе врятувати чимало життів.

Де сховатись у власному будинку та як перетворити власний підвал на бомбосховище?

Бомбосховища, метро або підземні паркінги підходять для короткочасного перебування людей, допоки припиниться черговий наліт  чи вщухне артобстріл. Тож доцільно перетворити на укриття власне підвальне або напівпідвальне приміщення. Що товстіші їхні стіни, тим краще, склепіння підвалів багатоповерхових будинків вважається достатньо міцним. Авіабомба чи артиллерийский набій, імовірно, вибухне в горішній частині споруди. А коли стихне пожежа, підвал слугуватиме надійним сховком. Ось рекомендації для того, щоб ви змогли заздалегідь підготуватись та перетворити підвал на бомбосховище:

Незалежно від розміру, всі підвальні вікна слід забарикадувати мішками з піском, землею, будівельним сміттям. За браком мішків можна використати наволочки, різні чохли, зав'язані вузлом великі шматки тканини тощо. Додатково такі барикади можна зміцнити шаром насипаного зверху грунту або чимось іншим, що не горітиме і не гнитиме. Це дасть змогу захиститись від куль та уламків, що летять ззовні. Барикадувати вікна потрібно так, щоб не залишити себе без змоги скористатись запасним виходом та зберегти їх як джерело надходження свіжого повітря, а також щоб ви могли вивести назовні димар. 

Пам'ятайте, що звернені до вулиці стіни більш вразливі до обстрілу, ніж звернені у подвір'я, тож розташовуватися краще з тилу споруди. 

Вам потрібні запасні виходи. Чим їх більше — то менша вірогідність потрапити у смертельну пастку. З цією метою слід забезпечити вільний прохід між підвалами сусідніх під'їздів. В умовах тісної забудови можна пробити отвори в суміжних стінах сусідніх будинків, поєднавши безпечною комунікацією цілий квартал. 

Подбайте про місце для сну. Підійдуть полиці такого розміру, щоб на них могли сидіти або лежати люди. Дошки на підлозі додадуть комфорту й захищатимуть ноги від холоду. Стіни можна утеплити фанерою чи елементами старих меблів, навіть коврами чи ковдрами. 

З метою зменшення площі обігріву, доцільно розділити простір на житлову і нежитлову частини.  Якщо обігрівати все приміщення важко, спорудіть укриття у вигляді намету, в якому тепло можна буде підтримувати навіть диханням осіб, які там перебувають. 

"Цивілізуйте" сховище. Там має бути тепло та світло.  Їжу можна готувати на пристосованих під різне пальне примусах (продаються як спорядження для походів), дизель-генератор забезпечить енергією холодильник, морозильну камеру, надасть змогу освітлювати та опалювати радіаторами приміщення. Заздалегідь подбайте про запас пального для генератору, запас їжі та води. Воду потрібно брати із розрахунку не менше 2 літрів на день на одну особу, їжу — таку, що не потрібно додатково готувати. Горіхи, протеїнові батончики, сублімована їжа. До речі, розрахувати кількість їжі заздалегідь можна на калькуляторі для туристів — дуже зручно. І не доведеться вимітати всю гречку з магазину. 

Якщо приладів для підігріву та приготування їжі немає, можна розвести багаття, але лише поблизу вікна. Для цього підійде піч-буржуйка або переносний мангал, металева бочка, диск колеса вантажівки, чавунна ванна, конструкція з каміння або цегли. Пічку потрібно розташувати в заглибині, так тепло краще зігріває приміщення,а ризик пожежі зменшиться. Якщо неможливо спорудити димар, вивівши його через забарикадоване вікно назовні, слід забезпечити якнайбільший доступ свіжого повітря. Краще змерзнути, ніж смертельно отруїтися чадним газом. 

Підвал завалено та закрито. Мої дії?

Якщо ви почули свист снаряда (він схожий на шарудіння), а через 2-3 секунди — вибух, відразу падайте на підлогу обличчям вниз, закрийте руками вуха, відкрийте рот.

Не панікуйте: те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів досить далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань. У цей час швидко і уважно озирніться довкола: де можна сховатися надійніше.

Якщо до бомбосховища не добігти, підвал будинку закритий, спустіться, якомога нижче (пам'ятайте, що спускатися потрібно пішки, а не на ліфті). В ідеалі — на перший поверх.

Під час артобстрілу намагайтеся перебувати біля несучих стін. Якщо всі кімнати зовнішні — вийдіть на сходовий майданчик. Визначити, чи стіна є несучою досить просто, ви можете це зробити просто зараз. Просто погляньте на стіни:

• У цегляному будинку — всі стіни, товщі 38 см — несучі.
• У панельному — всі стіни, товщі 14см — несучі. Це майже всі стіни.
• У монолітних будинках — стіна, товща за 20 см — несуча.
• Зовнішні стіни складають "коробку будівлі" і є несучими. До стін, що несуть, також відносяться стіни, які звернені до сходового прольоту і внутрішньоквартирні стіни, які звернені до сусідньої квартири.

Якщо відомо, з якого боку ведеться обстріл, то вибрати найвіддаленішу кімнату з протилежного боку. У тому місці, що буде обрано, сісти або лягти на підлогу біля стіни — чим нижче людина перебуває під час попадання снаряду, то більше шансів, що її не зачепить уламком. Закрийте вуха руками, відкрийте рот.

Що робити, якщо я знаходжусь не в будівлі?

Загальне правило: ваше укриття має бути хоч мінімально поглибленим і водночас має бути подалі від споруд, які можуть обрушитися на вас зверху при прямому влучанні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея або канава (подібна до окопу) глибиною 1-2 метри, на відкритому місці.

Якщо ви не в будівлі, не в бомбосховищі, сховатися можна в наступних місцях:

• у підземному переході;
• у метро (ідеально підходить);
• у будь-якій канаві, траншеї чи ямі;
• у широкій трубі водостоку під дорогою (не варто лізти надто глибоко, максимум на 3-4 метри);
• вздовж високого бордюру або фундаменту огорожі;
• у дуже глибокому підвалі під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи);
• у підземному овочесховищі, силосній ямі тощо;
• в оглядовій ямі відкритого (на повітрі) гаража чи СТО;
• у каналізаційних люках поряд з вашим будинком — це дуже хороша схованка (але чи вистачить у вас сил швидко підняти важкий люк? Важливо також, щоб це була саме каналізація або водопостачання — у жодному разі не газова магістраль!)
• у ямах-"воронках", що залишилися від попередніх обстрілів або авіанальотів.

У гіршому випадку — коли в полі зору немає укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком — просто лягайте на землю і лежіть, закривши голову руками. Переважна більшість снарядів і бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту або асфальту, тому уламки в момент вибуху розлітаються на висоті не менше 30-50 см над поверхнею.

Спробуйте зберегти спокій. Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100 вибуху обстріл точно закінчиться. Можна спробувати подумки рахувати хвилини або секунди, слідкувати за власним диханням, намагатись не допустити панічної атаки. 

Де в місті знайти воду?

Якщо вам доведеться знаходитись у місті ще якийсь час, а евакуація не передбачена, запаси води можуть закінчитись. 

Водогін, найімовірніше, припинить функціонувати після першого ж бомбардування. 

Вам знадобиться питна вода, резервуари якої є на території певних установ, зокрема:

• водоканали;
• пожежні та військові частини;
• госпіталі;
• санепідемстанції тощо.

Автономні водогони на таких об'єктах також можуть бути, оскільки вони призначені саме для потреб мешканців у надзвичайних ситуаціях, тож  у разі, якщо вони залишаються цілими, воду можна брати саме з них, Звісно, якщо навколо свистітимуть кулі, про організовану роздачу води і мови бути не може. Тому доцільно заздалегідь з'ясувати, де розташовані такі резервуари, як ними користуватися тощо. А зараз — набрати запаси води вдома.