Причина забруднення води, ймовірно, — пошкодження промислових підприємств на території рф.
Територією Бєлгородської та Курської областей, а потім — Сумської та Чернігівської тече річка Сейм, яка впадає у Десну. Нещодавно у Сеймі зафіксували масовий мор риби, а проведені аналізи показали значне перевищення гранично допустимих концентрацій забруднювальних речовин, зокрема, амонію та завислих речовин.
У Державному агентстві України з меліорації, рибного господарства та продовольчих програм 27 серпня повідомили, що масова загибель риби була пов'язана із критично низьким рівнем розчиненого у воді кисню (менше ніж 1 мг/л при мінімально допустимій нормі 4 мг/л). Зниження рівня кисню спричинене органічними речовинами, що потрапили у водне середовище.
Наразі забруднення поширилось по всій акваторії річки Сейм у межах Сумської області та дісталося Чернігівщини. Біля міста Батурин — чорна вода, запах гнилі, аміаку і мертва риба. Концентрація розчиненого кисню у воді залишається критично низькою на всьому досліджуваному відрізку водойми.
За фактом забруднення річки відкрили кримінальне провадження і, за заявою Держагентства, ймовірна причина забруднення — скид забруднювальних речовин на території рф.
Держекоінспекція у Сумській області повідомила, що помутніння води в Сеймі неподалік державного кордону може свідчити про скид невідомих речовин до річки саме на території рф.
За наявною у Інспекції інформацією, внаслідок бойових дій на території Курської області рф були зруйновані або пошкоджені в селищі міського типу Тьоткіно цукровий та спиртовий заводи, а також шкіряне виробництво. Саме витоки з цих підприємств і могли спричинити забруднення.
Еколог та журналіст Олег Листопад в інтерв'ю "Громадське Радіо" погодився із припущенням. За його словами, така версія, ймовірно, відповідає дійсності, оскільки на території України в цьому регіоні відсутні великі підприємства, які б могли стати джерелом такої кількості органічних відходів.
У Сумській Держекоінспекції також додають, що точно визначити джерело забруднення сьогодні неможливо, оскільки для цього необхідно мати доступ до річки Сейм для відбору проб та обстеження території вище за течією, а ці території знаходяться або у прикордонній зоні з обмеженим доступом та особливим режимом або на території країни-агресора.
Науковець НПП "Гетьманський" Сергій Панченко на сторінці "Друзі Сеймського ландшафтного парку" 28 серпня повідомив, що наразі Сейм вже потроху очищається, втім процес відновлення може тривати ще довго:
Наразі рибоохоронні патрулі Держрибагентства спільно з іншими державними органами проводять всі необхідні заходи для ліквідації наслідків екологічної катастрофи. Зокрема, збирають та захоронюють мертву рибу з дотриманням всіх необхідних санітарних норм.
Та лише забору мертвої риби замало, оскільки речовини, що спричинили цей самий мор риби, також мають бути нівельовані.
"Для того, щоб річка швидше очистилась, необхідно, щоб її течії нічого не перешкоджало, щоб вона вільно звивалася й не мала спрямлення та щоб дотримувався режим прибережної захисної смуги, — розповів Олег Листопад. — На Десні зараз планують масово добувати пісок для будівельних потреб. Це дуже шкідливо для річки. Від цього пришвидшується течія, і речовини, що спричиняють забруднення, не встигають осісти".
Науковець також коментує рішення, які можуть бути запропоновані держорганами та різними підприємствами. І не всі з них варто застосовувати на практиці.
Перший варіант можливого рішення — активний. Він полягає в тому, аби насипати в річку спеціальні реагенти.
"Вода стане прозоріша, але рештки природних живих фільтраторів це може остаточно добити. За таку ідею можуть виступати кола, які займаються очищенням промислових та стічних вод, доглядом за водоймами рибогосподарськими, охолоджувачами та навіть басейнами. З живою річковою екосистемою Сейму це не варто робити", — зазначає Панченко.
Другий варіант рішення полягає у посиленні очищення стічних вод, які скидають міста Путивль і Конотоп, великі села й промислові об'єкти. Необхідно також використати всі доступні способи збільшити потік води з приток Сейму "нехай і ціною спуску окремих ставків чи меліоративних систем" — вважає науковець.
Нарешті, третій варіант — організувати комплексну експедицію Сеймом, щоб оцінити масштаби катастрофи. Минулого року фахівці дослідили безхребетних у річці і мають з чим порівнювати. Втім, зважаючи на те, що Сейм протікає територією рф, цей варіант виглядає малоймовірним.
Ні. Конотопська районна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій прийняла рішення щодо тимчасової заборони (до особливого розпорядження) купання, вилову риби та використання води для господарських потреб із річки Сейм на території Новослобідської, Бочечківської, Попівської сільської, Буринської, Путивльської, Кролевецької міських територіальних громад. У Батуринській громаді на Чернігівщині діють ті самі обмеження. Повідомлення про те, що вода повернулась до нормального стану та прийшла в норму поки що не було.
Що стосується якості води в Десні, куди впадає Сейм — можна бути спокійними. Попри те, що попередньо радили утриматись від купання в Десні, 28 серпня Державна екологічна інспекція Столичного округу не виявила перевищення гранично допустимих концентрацій органічних та мінеральних речовин у річці Десна в межах Київської області. Вміст кисню також в межах норми. Фактів мору риби не виявлено.
Якщо ви сумніваєтесь у безпечності води у своїй громаді, ви можете перевірити її якість. Про те, куди звернутися, аби це зробити, "Рубрика" розповідала раніше.
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Discover the stars who stood with Ukraine in 2024, raising awareness of Ukraine's fight to… Читати більше
Нічого не хочеться, а речі, які раніше приносили розраду, більше не радують? Сьогодні дедалі більше… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.